Грицько Бойко
ВЕСЕЛИНКИ
(збірка жартівливих віршів для дітей)
Завантажити текст збірки віршів Грицька Бойка "Веселинки" (txt.zip)
|
|
«НЕКУЛЬТУРНІ ХАЗЯЇ» Із гостини по сніжку — Та нічого, все як слід... Некультурні хазяї, Навіть з наших кожушин
ЯКБИ От якби ми під вербою І якби не роздягались, І якби у глибині І якби про те ми знали, І якби не всі якби,—
* * *
ЗА ЩО ДВІЙКА! — За що двійка? — За що ж двійка? |
|
|
|
МАРИНКА ТА ГАЛИНКА Сьогодні Маринка Зі школи додому Удома Маринка Чого ж я завдання Галинка ж удома Чого ж я завдання А ранком у школі Галинка у сльози: До столу учителька
* * *
ПРО КУЛЬТУРУ ШКОЛЯРА* Наш Валерій виступать Став до столу — і мовчок... В класі засміялись: |
|
|
|
САШКО Сашко в трамваї повному,— Хтось до Сашка звертається: — Та вчать,— Сашко відказує,
* * *
— Ти промокатки не даси?
* * *
От я вчора виступав! — - До-ре-мі-фа-соль-ля-сі! А скінчив — що сталось! |
|
|
|
«КОНСУЛЬТАНТ» Весною біля школи Один Мишко тинявся До кожного підходив, Та корінь засипайте — Авжеж не буде яблук,—
* * *
ПРО ГУСІНЬ Сад весною знов ожив. Незабаром треба нам Ми на зборах кожен день Обговорювали план, В час засідань і розмов |
|
|
|
ТЕ Ж САМЕ
* * *
ОБІЦЯЛЬНИК Митрофанка в школі й дома Тільки те, що обіцяє, Всі сміються з Митрофанка:
* * *
Тече річка невеличка, Вузька кладка, козеняткам Зустрілися, зупинились, Аж враз одне козенятко Розминулись, розминулись! |
|
|
|
ДВА МИКОЛИ В нашій школі два Миколи, І сьогодні два Миколи Я придумав, ти послухай,— Ми по черзі, як брати: А на завтра знов-таки За уроки — ні-ні-ні! — Вчитель з них того питав,
* * *
«ВСЕ РОБИМ СВОЇМИ РУКАМИ» Прохає бабусю Ганнуся: — Ну вчи. Коли вивчиш як слід, — Яка ж у вас буде програма? |
|
На відео: Грицько Бойко. "Хлопчик Ох".
|
|
ХЛОПЧИК ОХ Познайомтесь: хлопчик Ох, Ранок стеле світлу путь, Для Максима, Юри, Клави — Ось указку Ох тримає — Ох рішати став задачу Ох заглянув у шпаргалку, Мати кашу варить сину — Мчить на санях із гори Одягли ми ковзани, Ми комедію дивились, Дощ весяний сіє з неба, Треба Оху м’яч підняти І Андрійко, і Микола У вікно влетіла муха, Ми рибалимо удвох, Сонце гріє гаряче, Коло річки Ох бродив, Коло вогнища хлоп’ята. Може, він прийшов у клас?
* * *
Гантелі купив Лежать вони там Чому ж не бере Багато на них |
|
|
|
ПРО АНДРІЙКА-НЕУМІЙКА Це Андрійко- Починає, В зошит білий Став він хату Десь поділись, У Андрійка- Він картинку От Андрійко- Взяв лопату На ялицю Вудку взяв вій, Ось Андрійко- І дівчата, Із Андрійка-
* * *
ВЕРЕДА Мала мама одинця, Навіть котику- А горобчики Ось у ліжку Хлопець дригає ногами, Стала мама Кулачками тре він очі: Мама мило Знову плаче: — Стала мама Мама супу — Нащо ложка? Забери ти! Тут за шию Як затупає ногами От бабуся — Я не хочу їсти так! Вереда Стала мама Мама слоника Він із мамою Знов розплакався синочок: А йому |
|
|
|
ПРО ОДНУ БАБУСЮ Хто це стукає завзято На порозі вже хлоп’ята, Бо в сусідки у Варвари — Не турбуйтеся задаром!
ЧОГО ТІЛЬКИ НЕМА! На наших шкільних зборах* Він бив себе у груди І справді, голова наш |
|
|
|
ХАТИНКА ДЛЯ РЯБКА — Я хвалитись не люблю! Він хвалитись не любив: А Рябко гарчить зі зла:
* * *
ВИСТУПАЙЧЕНКО Виступайченко Панас А рука його, рука,— Захлинається, кричить Може, є і серед вас |
|
|
|
ПОБІГ І ПРИБІГ — Розкажи, як в змаганнях шкільних
* * *
ЗЛАМАНИЙ СТІЛЕЦЬ — Саво, кинь читати! На дивані Сава А як звечоріло, Зі стільця хлопчисько А в сестрички Клави — Що це в тебе знов-таки — І чого б я приставав? — Ти вже краще помовчи! «Хто правопис твердо зна, |
|
|
|
У ЛІСІ Лиш сонечко літнє Сьогодні повинні До лісу, до лісу В загоні два друга І в лісі удвох Та раптом хрустіння Івась як побачив, За хвилю товариша Він рану Івасю — Ти, певно, прийняв Як вовка боїшся, Хто ж друга в біді
* * *
У МАЛИНІ ЗАБЛУДИЛИСЬ На екскурсію ходили Їх шукали, потомились, |
|
|
|
ХВАСТУНЕЦЬ Хлопчик Толя молодець, Якось ми ішли на став, — Слово честі, не хвалюся — Враз на слові цім — з дороги З переляку, у тривозі Та спіткнувся на дорозі Хто хвалитись полюбляє,
* * *
ЯК АЛЛА ПРИГОЩАЛА Алла з школи поверталась Де, мамуню, в нас мука? Узялась до діла Алла, |
|
|
|
ЯК ХОМА ЗБИРАВСЯ У ПОХІД Заклопотаний Хома:
* * *
КОВЗАНИ-ПУСТУНИ Є у мене ковзани, Їм сподобавсь дуже лід — Отакі-то ковзани, |
|
|
|
КРУГОМ СХІД На Далекому Сході І хвалився він радо: Там і збоку,і ззаду,
ІСТОРІЯ З ГЕОГРАФІЄЮ Ви б, напевне, теж сміялись: В нього правило своє: Встав Юрко з-за парти Та даремно він старався Перед класом коло карти |
|
|
|
КАШОВАР Зупинився відпочити Казанець узяв за вухо Неперебране, немите От і каша вже готова, — Що? Подобається кашка? А Оленка хитро каже:
ВНУЧКА-БІЛОРУЧКА Є в бабусі внучка, |
|
|
|
СОМ Не сидиться хлопцю вдома - Вибрав затишну місцину, Ось разок, іще разок — Може, сом у цю хвилину Враз — не стало поплавка, То не сом, не соменя —
* * *
— Де твій букварик? — Ну, а портфель де? — Взяв би із столу. — То відімкнув би. — Де ж це той ключ? — Ну, а портфель де? |
|
|
|
ХТО СПІШИТЬ, ТОЙ СМІШИТЬ Кличе лиска черепаху, Я нездужаю... Благаю: Три години йшла до річки, — Я була вже коло броду —
* * *
БАРАБАН В магазині тато мій Ми з сестричкою мирились — Барабаню знову я. Тато каже: — Перестань! Відповів йому я вмить: |
|
|
|
ВИКРУТИВСЯ Учитель у класі
— Що робить? — пита Гаврило.— — Проковтни ще й промокатку,— |
|
|
|
ЗАГОРДИЛАСЬ Серед кращих учениць Цілу дюжину газет А сестричка по селу Запишалося дівча, Йде, а кирпа догори,— Був у нашому загоні Та як стали головою |
|
|
|
ПРО ЩОДЕННИК Вова в класі, коло дошки, «Треба "двійку" приховати, У сараї, там, де дрова, А назавтра вчитель знову Ще й до школи мати Вови
* * *
П'ЯТІРКА** — Сьогодні ми диктант писали! |
|
**(Раніше в школі навчалися по п'ятибальній системі, і "5" — то була найвища оцінка)
|
|
МОДНА ЗАЧІСКА Нашу Нату не впізнати,— Ната в класі йде до парти,
* * *
ХТО ЧИМ ХВАЛИТЬСЯ — Починаю я завжди — А я першим на труді — А я першим весь урок — А я... першим на дзвінок |
|
|
|
НІС У СМЕТАНІ Сметану син приніс. — Де брав таку рідку? — Ану, ходім туди! — Чому це «не ходи»?
* * *
СОНЛИВИЦЯ Рот кривиться і кривиться Сусід на нього дивиться Уже і вчитель кривиться... |
|
|
|
МОЛОДЕЦЬ ПРОТИ ОВЕЦЬ А додому він попав,— І доводить палко став А бабуся, як на зло, Потім десь пішла вона — Увірвався їй терпець,
* * * До усього береться. Мов сірник, загориться, Потім враз — охололо, Де одразу й подівся |
|
|
|
ПРО РІЧКУ ТА ФУТБОЛ — Коли я дивлюся на річку, мені — А я чи ставок, а чи річку побачу,— — А я лиш погляну на воду, хлоп’ята,
* * *
ПОДРУЖКИ-ГОВОРУШКИ В нашім класі є подружки, Говорушки Клава й Мила Говорушки Клава й Мила |
|
|
|
ЦІКАВИЙ За дверима аж горять До дверей він притуливсь,
* * *
БАБУСЯ І ВНУК Бабуся внука колисає, |
|
|
|
ЯК ХВОСТУН ХВОСТА ПОЗБУВСЯ (Казка) У Ясика-Карасика Невеличкий сам на зріст, Дуже він хвостом пишався, Хвостуна любив наш Ясик, А зате Хвостун пухнатий Якось Ясик з ним гуляв — Тато мій в цеху працює, |
|
|
|
А Хвостун: — Мишей люблю! — Послухав наш Ясик таку його річ, |
|
|
|
— Гей, ви, гуси-гелготухи! Хто не чув — нехай послуха: Я аж двох мишей зловив! Похвалив мене наш Ясик, Похвалив мене Карасик, Ще й погладив, як хвалив. Не простий вже я пустун — Мур-мур-мур! Я похвалений Хвостун — Мур-мур-мур! Насміялись гуси з нього: — Га-га-га! Ні, не чули ми такого — Га-га-га! Так зведеш ти всіх мишей Нанівець. Молодчина ти у нас, Молодець!.. |
|
|
|
А Хвостун ще дужче запишався, До курей у курник він подався. — Гей, ви, кури-цокотухи! Хто не чув — нехай послуха: Я аж двох мишей зловив! Похвалив мене наш Ясик, Похвалив мене Карасик, Ще й погладив, як хвалив. Мене й гуси похвалили, І тепер скажу я сміло: Не простий вже я пустун — Мур-мур-мур! Я похвалений Хвостун — Мур-мур-мур! — Насміялись кури з нього: — Ко-ко-ко! Ні, не чули ми такого — Ко-ко-ко! Так зведеш ти всіх мишей Нанівець. Молодчина ти у нас, Молодець! |
|
|
|
Підкрутив наш котик вуса: Солов’ї сміються з нього: — А «герой» так запишався, Буду я відпочивать! — |
|
|
|
Тишком-нишком Та й майнула, Кіт проснувся вранці рано: |
|
|
|
Тут прибігла Йде він, голову понурив... |
|
* (відредаговано відповідно до закону про декомунізацію)
За матеріалами: Грицько Бойко. "Веселинки, вірші, скоромовки". Київ, видавництво "Веселка", 1965 р., стор. 4 - 66.
Більше віршів Грицька Бойка читайте на "Малій Сторінці":
У дитячій літературі немає жанрів, які б не підкорилися Григорію Бойку. Він натхненно створював все: поеми, вірші, скоромовки, лічилки, загадки, п’єси-казки. Письменник видав близько ста книжок для дітей. Він, як ніхто інший, вмів не просто розважати молодших читачів, а й з теплим, добрим гумором дотепно й незлобливо показати найрізноманітніші вади дитячого характеру. Вереда, замазура, хвалько, брехун, ледар, базіка, невіглас, недотепа, боягуз, підлабузник, задавака, ябеда, роззява, симулянт – ось «знамениті» персонажі його чудових віршів та поем. Його смішинки про малят і звірят, шкільні й спортивні веселинки, скоромовки-спотиканки, загадки адресовані тим, хто цінує гостре, влучне слово, любить і розуміє гумор, уміє покепкувати не тільки з когось, а й із себе самого.
Це моя перша книжечка. Мене виховували по ній. Якою теплотою віє від неї.
Моя перша книжечка. Як же я любила, коли всідалася на колінах у тата чи мами і слухала... А потім моя уява починала працювати...)))