На сайті
Дошка оголошень Додати оголошення

Грицько Бойко. "Веселинки" (збірка жартівливих віршів для дітей)


Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей.

 

Грицько Бойко

ВЕСЕЛИНКИ

(збірка жартівливих віршів для дітей)

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей.

 

Завантажити текст збірки віршів Грицька Бойка "Веселинки" (txt.zip)

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей.

 

«НЕКУЛЬТУРНІ ХАЗЯЇ»

Із гостини по сніжку 
Хлопчики вертались,
А товариш запитав:
—    Як вам гостювалось?

—    Та нічого, все як слід... 
Тільки, бачиш, друже,
В тому домі хазяї 
Некультурні дуже.

Некультурні хазяї, 
Просто нехороші,—
У прихожій не зняли 
З нас вони калоші!

Навіть з наших кожушин 
Снігу не струсили...
То ми так, як увійшли,
І до столу сіли.

 

 
* * *

 

ЯКБИ

От якби ми під вербою 
Не зустрілися з тобою,

І якби не роздягались,
І якби ми не купались,

І якби у глибині 
Не було пенька на дні,

І якби про те ми знали, 
І якби ми не пірнали,

І якби не всі якби,— 
Не набили б ми лоби!

 

* * *

 

ЗА ЩО ДВІЙКА!

—    За що двійка?
—    За казки!
—    Що? Не вмів читати?
—    Ні, я добре прочитав, 
Можу й розказати...

—    За що ж двійка?
—    За казки!
—    Ну й задав мороку!..
—    Ох, на співах я читав 
Їх під час уроку...

 

 

* * *

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей.

 

МАРИНКА ТА ГАЛИНКА

Сьогодні Маринка
Уроків не знала. 
Домашне завдання 
В Галинки списала.

Зі школи додому 
Вернулись дівчатка,
І тут повторилось 
Усе в них спочатку.

Удома Маринка 
Отак міркувала:
—    Сьогодні в Галинки 
Уроки списала.

Чого ж я завдання 
Робити спішу?
І завтра в Галинки 
Уроки спишу!

Галинка ж удома 
Отак міркувала:
—    Сьогодні Маринка
У мене списала.

Чого ж я завдання 
Робити спішу?
Його у Маринки 
Я завтра спишу!

А ранком у школі 
Зустрілися двоє. 
Спочатку дівчатка 
Зраділи обоє.
 
Та стала Маринка 
Галинку питати:
—    Чи можна іще раз 
У тебе списати?

Галинка у сльози:
—    От бачиш, яка ти,— 
Я думала в тебе 
Сьогодні списати!..

До столу учителька 
Їх запросила 
І порівну двійку 
На двох розділила.

 

* * *

 

ПРО КУЛЬТУРУ ШКОЛЯРА*

Наш Валерій виступать 
Готувався днів із п’ять.
Добре готувався —
Та перестарався.

Став до столу — і мовчок... 
Позіхнув у кулачок,
Пальцем носа копирснув, 
Рукавами піт змахнув,
Потім ще й почухав 
Нігтями за вухом.
Підсмикнув штанці Валера...

В класі засміялись:
«ПРО КУЛЬТУРУ ШКОЛЯРА*» 
Доповідь та звалась!

 

 

* * *

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей.

 

САШКО

Сашко в трамваї повному,— 
Розсівся він «як слід»...
А біля нього згорблений 
Стоїть старенький дід.

Хтось до Сашка звертається:
—    Чи вас у школі вчать,
Як місце дати старшому,
Як старших поважать?

—    Та вчать,— Сашко відказує, 
Але оце якраз 
Розпочались канікули —
Ніхто не учить нас!..

 

* * *


ПІДСЛУХАНА РОЗМОВА

—    Ти промокатки не даси?
—    Не дам — проси, хоч не проси!
—    Ну, коли так,— трусись над нею! 
Я промокну тоді своєю!

 

* * *


ЯК НЕВДАХА ВИСТУПАВ

От я вчора виступав! —
Ви б почули, як співав!
Хоч немає слуху,
Я горлав щодуху:

- До-ре-мі-фа-соль-ля-сі!
Голос мій почули всі!

А скінчив — що сталось! 
З місць усі зірвались, 
Сцену ледь не рознесли, 
А мене вхопили —
Аж на вулицю несли 
І вже там... набили!

 

 

* * *

 

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей.

 

«КОНСУЛЬТАНТ»

Весною біля школи 
Усім знайшлося діло:
Гуртом ямки копали 
І деревця садили.

Один Мишко тинявся 
І потирав долоні,—
Він був за консультанта 
У нашому загоні.

До кожного підходив,
Повчав нас без упину:
—    На дно насипте гною,
А зверху — вогку глину!

Та корінь засипайте 
Мерщій, Катюшо й Людо,— 
Бо яблунька засохне 
І яблук тут не буде.

—    Авжеж не буде яблук,— 
Промовила Катюша,—
Бо це, як хочеш знати,
НЕ ЯБЛУНЬКА, А ГРУША!

 

* * *

 

ПРО ГУСІНЬ

Сад весною знов ожив.
Як тут не радіти?
Скільки яблук, груш і слив 
Буде цього літа!

Незабаром треба нам 
Гусінь обібрати,
Бо і лист, і цвіт вона 
Може попсувати.

Ми на зборах кожен день 
Довго говорили:
Хто,
коли,
і як, і де
Візьметься до діла.

Обговорювали план, 
Думали-гадали,
На загибель шкідникам 
«Заходи» шукали.

В час засідань і розмов 
Гусінь листя з’їла —
Лиш листочки постанов 
Всім на сміх лишила!

 

 

* * *

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей.

 

ТЕ Ж САМЕ
 
—    Ну, хіба таке годиться?! 
В тебе знову одиниця!
—    А мене сьогодні, мамо, 
Запитали знов те ж саме!

 

* * *

 

ОБІЦЯЛЬНИК

Митрофанка в школі й дома 
Обіцяльником звемо ми.
Та і як його не звать? — 
Любить хлопець обіцять.

Тільки те, що обіцяє,
Він одразу ж забуває...

Всі сміються з Митрофанка:
— На наступних зборах ланки, 
Коли будеш виступать, 
Обіцяй... НЕ ОБІЦЯТЬ!

 

* * *


 
РОЗУМНИКИ

Тече річка невеличка,
Через річку кладка.
Одне одному назустріч 
Ідуть козенятка.

Вузька кладка, козеняткам 
Нікуди звернути,
Бо, звернувши, можна в воду 
Холодну пірнути.

Зустрілися, зупинились, 
Наставили роги —
Видно, обом не хочеться 
Звертати з дороги.

Аж враз одне козенятко 
На кладці лягає,
Друге, мекнувши в подяку, 
По ньому ступає.

Розминулись, розминулись! 
Розумними стали!
Мабуть, вони всім відому 
Казку прочитали!..

 

 

* * *

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей.

 

ДВА МИКОЛИ

В нашій школі два Миколи, 
Два любителі футбола.
Правду скажем: добре грають! 
Та уроки забувають.
І тому в обох Микол 
У журналі «кол» та «кол».

І сьогодні два Миколи 
Невеселі вийшли з школи. 
Стали хлопці міркувать:
— Як же нам дістати п’ять?
 
І сказав один Микола:
—    Може, кинути футбола? —
А Микола до Миколи:
—    Що? Футбола? Та ніколи!

Я придумав, ти послухай,—
Другу він шепнув на вухо,—
І в футбола будем грати,
І уроки готувати

Ми по черзі, як брати:
Я сьогодні — завтра ти.
Вчитель здумає спитать —
Хоч один з нас буде знать!
 
Підбадьорений Микола 
До півдня ганя в футбола, 
За уроки — ні-ні-ні! — 
Вчить сьогодні не мені!

А на завтра знов-таки 
У Микол все навпаки. 
Другий вже тепер Микола 
До півдня ганя в футбола, 

За уроки — ні-ні-ні! — 
Вчить сьогодні не мені!
Та Миколам, як на зло, 
Знов-таки не повезло: 

Вчитель з них того питав, 
Хто в футбола все ганяв. 
Ось чому в обох Микол 
У журналі «кол» та «кол»!


* * *


«ВСЕ РОБИМ СВОЇМИ РУКАМИ»

Прохає бабусю Ганнуся:
—    Погладь мені галстук, бабусю!
—    Сама ж ти що маєш робити?
—    А я буду вірша учити.

—    Ну вчи. Коли вивчиш як слід, 
На столик поставиш обід.
—    Хай мама обід приготує:
На збори шкільні поспішаю*.

—    Яка ж у вас буде програма?
—    «Все робим своїми руками»!
—    І що ж ти покажеш на зборі?
—    Я буду співати у хорі
І вірш прочитаю з програми:
«Все робим своїми руками»!

 

 

* * *

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей

 

ХЛОПЧИК ОХ

Познайомтесь: хлопчик Ох, 
Охає за десятьох!

Ранок стеле світлу путь, 
Школярі до ніколи йдуть. 
Тільки Ох прилип до ліжка:
— Ох! Полежу ще хоч трішки!

Для Максима, Юри, Клави — 
Для усіх урок цікавий.
Ох зіває в кулачок:
— Ох! Як довго йде урок!

Ось указку Ох тримає — 
Хлопець Африку шукає:
— Ох! Куди це з карти зник 
Всім відомий материк?..

Ох рішати став задачу
І над нею ледь не плаче:
—    Ох! Задача не легка,
Краще я спишу в дружка!

Ох заглянув у шпаргалку,
Та шпаргалку-виручалку
В нього вчитель відібрав...
—    Ох! Навіщо підглядав?!

Мати кашу варить сину —
До обіду півгодини.
Ох за нею ходить вслід:
—    Ох! Коли вже той обід?
 
Триста кроків до кіно, 
Пішки був би там давно,
Та сидить Ох і чекає:
—    Ох! Трамвая щось немає.

Мчить на санях із гори 
Цілий поїзд дітвори.
Тільки Оха там нема:
—    Ох! Мороз мене пройма!

Одягли ми ковзани,
І у всіх біжать вони.
Ох, мов козлик на льоду:
—    Ох! Тримайте! Уп-паду!

Ми комедію дивились,
Ми сміялись — аж втомились. 
Тільки Ох там бубонів:
— Ох! Я спати захотів!..

Дощ весяний сіє з неба, 
Обійти калюжу треба.
Ох стоїть і дожида:
— Ох! Хай висохне вода!

Треба Оху м’яч підняти 
Там, де гуси й гусенята.
Ох спинився і гука:
—    Ох! Боюся гусака!

І Андрійко, і Микола 
Кличуть Оха грать в футбола. 
Ох із місця анітрішки:
—    Ох! Болять у мене ніжки...
 
І в селі ми помагаєм, 
Колоски в мішки збираєм. 
Тільки Ох не йде у поле:
—    Ох! У мене в боці коле!..

У вікно влетіла муха,
Сіла Охові на вухо.
Ох руки не підійма.
—    Ох! Нехай злетить сама!..

Ми рибалимо удвох,
Вудку взяв і хлопчик Ох,
Та заснув там: люлі-люлі! 
Ловись, рибко, із каструлі!..

Сонце гріє гаряче,
Сонце гріє, аж пече...
Тільки Оху це байдуже!
—    Ох! Вода холодна дуже!..

Коло річки Ох бродив, 
Черевики забруднив.
—    Ох! Це ж треба мити їх? 
Краще я піду в брудних...

Коло вогнища хлоп’ята. 
Дрова Ох пішов шукати.
Як пішов, та й не прийшов — 
Ані Оха, ані дров!

Може, він прийшов у клас? 
Може, Ох той серед вас?

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей

 

* * *


 
ГАНТЕЛІ

Гантелі купив 
Тимішко,
І кинув він їх 
Під ліжко.

Лежать вони там 
Без діла,
Лежать-припадають
Пилом.

Чому ж не бере 
Тимішко 
Гантелі свої 
З-під ліжка?

Багато на них 
Пилюки:
Не хоче бруднити 
Руки!

 

 

* * *

 

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей

 

ПРО АНДРІЙКА-НЕУМІЙКА

Це Андрійко- 
Неумійко.
Ну й хлопчина! Ну й мастак! 
В школі, вдома —
Скрізь у всьому 
Завжди в нього все не так.

Починає,
Поспішає,
А виходить на одне:
Наш Андрійко- 
Неумійко —
Що не візьме — те не втне.

В зошит білий 
Ляпка сіла.
Що робить йому тепер?
Став завзято 
Витирати —
Дірку в зошиті протер.

Став він хату 
Підмітати —
Та ще дужче насмітив. 
Взявся, діти,
Посуд мити —
Склянку з блюдечком розбив.

Десь поділись,
Загубились 
Гудзики на комірці,
Став ладнати,
Пришивати —
Зшив з сорочкою штанці!

У Андрійка- 
Неумійка
Молоток є і гвіздки.
Він до діла Взявся сміло —
Бац!.. На пальцях — синяки.
 
Став санчата 
Фарбувати,
Фарбу й щіточку приніс — 
Сині в нього 
Руки й ноги,
Навіть вуха, навіть ніс.

Він картинку 
Із «Барвінка»
Для газети вирізав.
— Ой, загине
Скатертина! —
Братик плачучи сказав.

От Андрійко-
Неумійко
Клеїть змія-летунця.
Клеїть змія —
Не уміє,
Сам прилип він до стільця.

Взяв лопату 
І копати
Він круг яблуньки почав. — 
Ой Андрійку-
Неумійку,
Ти ж коріння порубав!

На ялицю
Шпаківницю
Він повісити поліз,
Та злякався 
І зірвався,—
На ялиці сам повис.

Вудку взяв вій,
Розмотав він...
Комарі гудуть: зу-зу! 
Наш Андрійко- 
Неумійко
На гачок спіймав... козу!

Ось Андрійко- 
Неумійко
Юшку з риби став варить 
Вкинув зілля,
Рибку з сіллю,
А води... забув налить.

І дівчата,
І хлоп’ята
По гриби пішли у ліс.
Наш Андрійко- 
Неумійко
Заблудив між трьох беріз!

Із Андрійка- 
Неумійка,
Прикладу ви не беріть,
Бо Андрійку- 
Неумійку
Трудно буде в світі жить!

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей

 

* * *

 

ВЕРЕДА

Мала мама одинця, 
Одинця- 
Мазунця.
Мамі з ним була біда: 
Одинець був 
ВЕ-РЕ-ДА.
Вереда вередував, 
Всім спокою не давав: 
І бабусі,
Й тьоті Ірі,
І сусідам по квартирі.

Навіть котику- 
Воркотику 
Малому 
Від плачу
Тікать доводиться 
Із дому.

А горобчики 
Сміються 
У садах!
— Цвір-цвірінь! 
Уже проснувся 
ВЕ-РЕ-ДА!

Ось у ліжку 
Він сидить,
В стінку стука:
— Мамо, йди!
Іди
Сюди!
Візьми на руки!

Хлопець дригає ногами, 
Обливається сльозами 
І подушку обніма:
— Ма! Ма! Ма!

Стала мама 
Умивать 
Одинця,—
Репетує
Мазунець 
Без кінця!

Кулачками тре він очі:
—    Я вмиватися не хочу! 
Теплої води нема!
Ма! Ма! Ма!

Мама мило 
Червоненьке 
Узяла,
Вереду свого 
Вмивати 
Почала.

Знову плаче: — 
Я не хочу!
Ой, заходить мило в очі!
Ти намилюєш 
Дарма.
Ма! Ма! Ма!

Стала мама 
Вереду 
Утирать,
Вереда давай 
Ще дужче 
Кричать.
Він до лоба приклада кулачок
—    Ой, колючий рушничок. 
Рушничок!
Наче голки,
Бахрома.
Ма! Ма! Ма!

Мама супу 
Із каструлі 
Налила,
Мама ложку
Вередулі
Подала.

—    Нащо ложка? Забери ти! 
Хочу суп з тарілки пити! —
І руками обома 
Він тарілку підніма.
Ма! Ма! Ма!

Тут за шию 
Потекло —
Гаряче!
Верещить він:
— Ой, пече!
Ой, пече!

Як затупає ногами 
Та до мами із сльозами:
—    Суп гарячий... Їж сама! 
Дай того... чого нема!
Ма! Ма! Ма!

От бабуся 
Вже зайшла 
До кімнати,
Булку з маком 
Принесла 
Для внучати.

—    Я не хочу їсти так! 
Виберіть із булки мак!
Чом варення в ній нема? 
Ма! Ма! Ма!

Вереда 
Усе кричить,
Не змовка:
—    Ви з вареннячком 
Спечіть 
Пиріжка!
Я з варенням хочу їсти,
Та щоб був пиріг без тіста, 
Тільки начинка сама!
Ма! Ма! Ма!

Стала мама
Одягать
Вереду,
Вереда —
Галасувать:
—    Не піду!
Хочу дома я сидіти!
Вже набридло мені літо! 
Хочу, щоб була зима! 
Ма! Ма! Ма!

Мама слоника 
Купила 
Заводного.
Вереда
Горла щосили:
—    Не такого!
Я не хочу заводного!
Ти купи мені живого,
Із ногами чотирма!
Ма! Ма! Ма!

Він із мамою 
Гуляв 
У саду.
Хто проходив —
Впізнавав
Вереду.

Знов розплакався синочок:
— Мамо! Хочу в дитсадочок, 
Гратись з дітками всіма!
Ма! Ма! Ма!

А йому
Відповіли
Малюки:
— Ну, навіщо 
Вереда 
Нам такий?
Ні, не візьмемо тебе 
Ми сюди:
В дитсадочок 
Нам не треба 
ВЕ-РЕ-ДИ!

 

 

* * *

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей.

 

ПРО ОДНУ БАБУСЮ

Хто це стукає завзято 
До кожного дому?
То гукають ці малята*:
—    Збір металолому!

На порозі вже хлоп’ята,
А бабуся з печі:
—    Ой, скоріш би поховати 
Всі залізні речі!

Бо в сусідки у Варвари 
Ці хлоп’ята* з дому 
Потягли і самовара 
До металолому...

— Не турбуйтеся задаром!
Каже їй Тимішко.—
Як немає самовара —
Можем взяти ліжко!
 
 
* * *

 

ЧОГО ТІЛЬКИ НЕМА!

На наших шкільних зборах* 
Хвалився голова.
Із уст його злітали 
Самі гучні слова.

Він бив себе у груди 
Руками обома:
— У нашому загоні 
Чого тільки нема!

І справді, голова наш 
Хвалився недарма: 
Нема ладу у класі 
І чистоти немає, 
Немає дисципліни 
Й відмінників нема!

 

 

* * *

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей.

 

ХАТИНКА ДЛЯ РЯБКА

—    Я хвалитись не люблю! 
Наче ту картинку,
Наче іграшку, зроблю 
Для Рябка хатинку!

Він хвалитись не любив: 
Справді «іграшку» зробив!

А Рябко гарчить зі зла:
—    Та мені ж вона мала! —
Кіт за поли смика:
—    А мені — велика!

 

* * *

 

ВИСТУПАЙЧЕНКО

Виступайченко Панас 
Часто виступає.
А для чого? В котрий раз? 
Сам того не знає.

А рука його, рука,—
Мов крило у вітряка.
А язик — ой леле! — 
Лопотить та меле!

Захлинається, кричить 
І веде до того,
Як в порожнє перелить 
Воду із пустого.

Може, є і серед вас 
Виступайченко Панас? 
Ви йому, братове,
Не давайте слова!

 

 

* * *

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей.

 

ПОБІГ І ПРИБІГ

—    Розкажи, як в змаганнях шкільних 
Ти із бігу усіх переміг?..
—    Ну, спочатку я, значить, — побіг, 
Ну, а потім я, значить,— прибіг!

 

* * *

 

ЗЛАМАНИЙ СТІЛЕЦЬ

—    Саво, кинь читати!
Хай йому вже грець!
Треба ж поладнати
Зламаний стілець!

На дивані Сава
З книжкою в руці:
—    Не моя це справа
Лагодить стільці!

А як звечоріло,
Він за стіл сіда.
Тільки стіл накрили — 
Трапилась біда:

Зі стільця хлопчисько 
Покотився так,
Що розбив він миску 
І набив синяк.

А в сестрички Клави 
Усміх на лиці:
—    То чия це справа 
Лагодить стільці?

 

 
* * *

 
ПРО ПЕРО І ЧОРНИЛО

—    Що це в тебе знов-таки 
Двійки в зошит сіли?
У диктантах помилки 
Знов зачервоніли?

—    І чого б я приставав? 
Бачиш, яке діло —
Я перо погане мав 
І рідке чорнило...

—    Ти вже краще помовчи! 
Не мели смішного!.. 
Запиши собі й завчи 
Віршика такого:

«Хто правопис твердо зна, 
Той і пише вміло 
І ніколи не пеня 
На перо й чорнило!»

 

 

* * *

 

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей.

 

У ЛІСІ

Лиш сонечко літнє 
Забарвило схід,
Загін наш дитячий* 
Пішов у похід.

Сьогодні повинні 
Юннати 
Колекцію листя 
Зібрати.

До лісу, до лісу 
Їм стелиться путь.
В загоні два друга 
Івасі ідуть.

В загоні два друга 
Івасі,—
Обидва у п’ятому 
Класі.

І в лісі удвох 
Ті Івасі були. 
Далеко-далеко 
Вже хлопці зайшли.

Та раптом хрустіння 
Почули —
Щось нібито сіре 
Майнуло.

Івась як побачив,
І з криком: «Вовки!» — 
Він друга залишив,
А сам навтіки.
 
Побіг, і спіткнувся,
І впав у ярок,
І лоба набив 
Об дубовий пеньок. 
Лежить наш Івась 
І зітхає.
Аж чує: товариш 
Гукає.

За хвилю товариша 
Ніжна рука 
Уже доторкнулась 
До лоба дружка.

Він рану Івасю 
Бинтом пов’язав 
І щиро отак 
Боягузу сказав:

— Ти, певно, прийняв 
З переляку 
За сірого вовка 
Собаку?

Як вовка боїшся, 
То дома сиди.
Як вовка боїшся, 
У ліс не ходи.

Хто ж друга в біді 
Залишає,
Той сам у біду 
Потрапляє!

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей.

 

* * *

 

У МАЛИНІ ЗАБЛУДИЛИСЬ

На екскурсію ходили
Ми в сільський наш сад*
І двох друзів загубили,
Як ішли назад.

Їх шукали, потомились,
Та знайшли-таки.
— У малині заблудились! —
Кажуть хлопчаки.    

 

 

* * *

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей.

 

ХВАСТУНЕЦЬ

Хлопчик Толя молодець,
Тільки трішки хвастунець.

Якось ми ішли на став,
Він мені таке сказав:

— Слово честі, не хвалюся —
Я ні-чо-го не боюся!..—

Враз на слові цім — з дороги
Толі ящірка під ноги.

З переляку, у тривозі
Наш хвалько мерщій навтік.

Та спіткнувся на дорозі
Й прикусив собі язик!

Хто хвалитись полюбляє, 
В кого звичка є така,— 
Хай ці вірші прочитає 
І прикусить язика!

 

* * *


ЯК АЛЛА ПРИГОЩАЛА

Алла з школи поверталась 
З «Домоводством» у руці:
— Мамо! В школі я навчалась, 
Як пекти смачні млинці!

Де, мамуню, в нас мука? 
Дай-но масла, молока!
Я сама млинці спечу,
І тебе я пригощу!

Узялась до діла Алла,
І пекла, і куштувала... 
Куштувала, куштувала — 
Доки всіх млинців не стало!

 

 

* * *

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей.

 

ЯК ХОМА ЗБИРАВСЯ У ПОХІД

Заклопотаний Хома:
—    Може, ще чого нема?— 
Він зібрався у похід,
Не абияк, а як слід.
О, Хома наш — голова: 
Рюкзаків у нього два!.. 
Літнє сонечко пече,
А з Хоми аж піт тече.
У одній руці — стілець,
А у другій — казанець. 
Рюкзаки висять на ньому, 
Мов на осликові тому.
І сміються хлопчаки:
—    Добрі в тебе рюкзаки! 
Тільки треба для походу 
Пару коней чи підводу!

 

* * *

 

КОВЗАНИ-ПУСТУНИ

Є у мене ковзани, 
Ковзани-пустуни.
Тільки ранок наступає — 
Вже на вулиці вони. 

Їм сподобавсь дуже лід —
Я ж спізнився на обід.
І мені сказала мама:
— Просто горе з ковзанами!

Отакі-то ковзани,
Ковзани-пустуни!

 

 

* * *

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей.

 

КРУГОМ СХІД

На Далекому Сході
Був Мишко у поході.

І хвалився він радо: 
— От цікавий похід!

Там і збоку,і ззаду, 
І попереду — схід!


* * *

 

ІСТОРІЯ З ГЕОГРАФІЄЮ

Ви б, напевне, теж сміялись:
Ось історія яка 
З географією сталась 
В нашім класі у Юрка.

В нього правило своє:
Карту не вивчати,
Бо на ній всі назви є — 
Можна прочитати.

Встав Юрко з-за парти 
І пішов до карти...

Та даремно він старався 
І уважно придивлявся — 
Зовсім написів нема:
Карта, бачите, «німа»,
Не така, як вчора.
Тож попробуй відгадай,
Де Карпати, і Дунай,
І Каспійське море?!.

Перед класом коло карти 
Він розгублено стояв 
І відомі всім Карпати 
Десь у Франції шукав!

 

 

* * *

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей.

 

КАШОВАР

Зупинився відпочити 
Біля річки наш загін*. 
Розвели багаття діти. 
Кошоварить став Мартин.

Казанець узяв за вухо 
І пішов він бережком.
Ось один і другий кухоль 
Зачерпнув води з піском.

Неперебране, немите 
В воду висипав пшоно:
—    На легкім вогні, накрите, 
Упріває хай воно!

От і каша вже готова, 
Розварилася як слід.
—    Де ложки? — гукає Вова.- 
Роздавай, Мартин, обід!

—    Що? Подобається кашка?
—    Та нічого... Хай їй грець:
В мене в ложці черепашка!
—    А у мене — камінець!

А Оленка хитро каже:
—    Не зважай, Мартин, на це: 
Не один пісок у каші — 
Попадається й пшонце!
 
 
* * *

 

ВНУЧКА-БІЛОРУЧКА

Є в бабусі внучка, 
Внучка-білоручка.
І сьогодні от бабуся 
Мила голову Настусі, 
Мила, поливала,
Сухо витирала,—
Бо Настуся ще мала — 
Тільки в сьомий перейшла! 
Дорога бабусю,
Киньте мить Настусю.
За слова "не вмію" 
Їй намильте шию!

 

 

* * *

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей.

 

СОМ

Не сидиться хлопцю вдома -
Він зловити хлче сома.
Ранком з вудкою в руці
Наш рибалка на ріці.

Вибрав затишну місцину,
Сів на плетену корзину, 
Швидко вудку розмотав 
І рибалити почав.

Ось разок, іще разок — 
Колихнувся поплавок. 
Насторожився рибак, 
Усміхнувся: — Так-так-так! 

Може, сом у цю хвилину 
Підійшов і чуха спину?
А чи, може, соменята 
Черв’ячка схотіли зняти?..— 

Враз — не стало поплавка, 
Вудку смикає рука.
Хлопець знизує плечима, 
Хлопець блимає очима:

То не сом, не соменя —
То зелене жабеня!

 

* * *


 
ДЕ БУКВАРИК?

—    Де твій букварик?
—    В портфелі новому.

—    Ну, а портфель де?
—    У столику дома.

—    Взяв би із столу.
—    Так стіл же замкнувся...

—    То відімкнув би.
—    Ключа я забувся...

—    Де ж це той ключ?
—    У портфелі новому.

—    Ну, а портфель де?
—    У столику дома.

 

 

* * *

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей.

 

ХТО СПІШИТЬ, ТОЙ СМІШИТЬ

Кличе лиска черепаху, 
Черепаху-костомаху:
—    Йди, голубонько, сюди!
Я від спраги помираю...

Я нездужаю... Благаю: 
Принеси мені води!..— 
Черепаха каже їй:
—    Добре, лиско, я мерщій.. 

Три години йшла до річки, 
Три години йшла назад. 
Повернулась до лисички, 
Ледве дише... піт мов град...

—    Я була вже коло броду — 
Та куди ж набрати воду?
І нащо було спішить?
Хто спішить, той смішить!

 

* * *

 
БАРАБАН

В магазині тато мій 
Барабан купив новий.
І палички невеличкі —
Це для мене й для сестрички. 

Ми з сестричкою мирились — 
Барабаном ми ділились: 
Трохи я побарабаню,
Потім дам сестричці Ані. 

Барабаню знову я.
Потім — черга не моя...

Тато каже: — Перестань! 
Перестань, не барабань!
Бо від цього барабана 
Я глухим, напевне, стану! — 

Відповів йому я вмить:
— Треба ще один купить!
Ми удвох побарабаним 
І відразу перестанем.

 

 

* * *

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей.

 

ВИКРУТИВСЯ

Учитель у класі 
Питає Миколу:
—    Чому ти два дні 
Не приходив у школу
—    Та я позавчора І
шов через річку, 
Крізь лід провалився 
В холодну водичку. 
Весь день після того 
Лежав і хворів,
А мама аж двох 
Привела лікарів...
— А вчора якраз 
Біля вашого двору,
До школи йдучи,
Я із лікарем стрівся.
Ну, думаю, вчитель наш 
Теж провалився!


* * *


ПРО ГАВРИЛА І ЧОРНИЛО

—    Що робить? — пита Гаврило.— 
Я ковтнув чорнила...

—    Проковтни ще й промокатку,— 
Буде все в порядку!

 

 

* * *

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей.

 

ЗАГОРДИЛАСЬ

Серед кращих учениць 
В обласній газеті 
Усміхалась читачам 
Оля на портреті.

Цілу дюжину газет 
Накупила Оля — 
Дарувала всім своїм 
Подругам у школі.

А сестричка по селу 
Довго щебетала:
«Нашу Олечку тепер 
Вся країна взнала!»

Запишалося дівча, 
Подруг сторониться. 
Стала Олечка на всіх 
Звисока дивиться. 

Йде, а кирпа догори,— 
Загордилась дуже...
Ми гукнули:— Подивись,
Ти зайшла в калюжу!

 

 
* * *
 
 
ГОЛОВА

Був у нашому загоні 
Голова.
Ми обрали його тому 
Тижнів з два.

Та як стали головою 
Його звать,
Став він дуже носа вгору 
Задирать,
І тому на нових зборах,— 
Так бува! —
Полетів із голови 
Наш голова!

 

 

* * *

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей.

 

ПРО ЩОДЕННИК

Вова в класі, коло дошки, 
Завдання не знав нітрошки. 
Невеселий, як ніколи, 
Повертався він із школи. 

«Треба "двійку" приховати, 
Щоб не знали мама й тато.
А як виправлю на "п’ять" ** — 
Можна буде й показать».

У сараї, там, де дрова, 
Заховав щоденник Вова. 
Заховав і в двір побіг 
До однолітків своїх...

А назавтра вчитель знову 
Викликав до дошки Вову. 
Ну, а Вова коло дошки 
Завдання не зна нітрошки!.. 
І вчорашнього не знає,
Ще й щоденника не має... 

Ще й до школи мати Вови 
Розхвильована прийшла,
Бо в сараї, там, де дрова, 
"Двійку" Вовину знайшла!

 

* * *

 

П'ЯТІРКА**

—    Сьогодні ми диктант писали!
—    То що ти хочеш цим сказать?
—    "П’ятірок" в нас тепер чимало!
—    Напевно, вже і в тебе "п’ять" **?
—    Та ні, у мене лиш "четвірка"...
—    Чому ж не "п’ять", скажи, хлопча? 
І тут малий зітхає гірко:
—    "П’ятірок" всім не вистача...

 

**(Раніше в школі навчалися по п'ятибальній системі, і "5" - то була найвища оцінка)

 

* * *

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей.

 

МОДНА ЗАЧІСКА

Нашу Нату не впізнати,— 
Модна зачіска у Нати,
Дивна зачіска нова: 
Розкуйовджене волосся 
На всі боки піднялося,—
Мов копиця, голова!

Ната в класі йде до парти,
А навколо смішки-жарти:
— Звідки зачіски нові? — 
Посміхнувся Боря хитро:

Це, мабуть, від того вітру, 
Що у неї в голові!

 

* * *

 

ХТО ЧИМ ХВАЛИТЬСЯ

—    Починаю я завжди 
Першим перекличку!

—    А я першим на труді 
Вистругав поличку!

—    А я першим весь урок 
Руку підіймаю!

—    А я... першим на дзвінок 
З класу вибігаю!!!

 

 

* * *

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей.

 

НІС У СМЕТАНІ

Сметану син приніс.
В сметані в нього ніс.

—    Де брав таку рідку?
—    У нашому ларку.

—    Ану, ходім туди!
—    Ой, мамо, не ходи!

—    Чому це «не ходи»?
—    Бо я долив води...

 

* * *

 

СОНЛИВИЦЯ

Рот кривиться і кривиться 
В Михайла-позіхайла: 
Лінивиця-сонливиця 
Напала на Михайла.

Сусід на нього дивиться 
І сам сидить-куняє.
І ось уже сонливиця 
Всім класом позіхає.

Уже і вчитель кривиться... 
І тут нам смішно стало:
Лінивиці-сонливиці 
Неначе й не бувало!

 

 

* * *

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей.

 

МОЛОДЕЦЬ ПРОТИ ОВЕЦЬ
 
Він на зборах все мовчав,
Балакучий Вова,
Наче в рот води набрав —
Не сказав ні слова.

А додому він попав,—
Як переродився:
І руками замахав,
І розгарячився.

І доводить палко став
Він своїй бабусі,
Що на зборах все, мовляв,
Йшло не в тому дусі.

А бабуся, як на зло, 
Слухала й мовчала — 
Мов до того, що було, 
Їй і діла мало.

Потім десь пішла вона — 
Слухати втомилась.
У кімнаті лиш одна 
Киця залишилась.

Увірвався їй терпець,
І сказала киця:
— Молодець проти овець — 
Дома кокошиться!

 

* * *

 
 
ЗАГОРІВСЯ І ПОТУХ

До усього береться.
Все встигає почать,
Та йому не вдається 
Розпочате кінчать.

Мов сірник, загориться, 
Як почне щось робить: 
Поспіша, метушиться,
Гарячиться, кричить.

Потім враз — охололо, 
Присмирніло хлопча, 
Стало тихе і кволе,
Наче мокре курча.

Де одразу й подівся 
Запальний його дух. 
Мов сірник, загорівся,
 Мов сірник, і потух!

 

 

* * *

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей.

 

ПРО РІЧКУ ТА ФУТБОЛ

—    Коли я дивлюся на річку, мені 
Кататися хочеться, друзі, в човні.

—    А я чи ставок, а чи річку побачу,— 
Розмотую вудку, стаю і рибачу.

—    А я лиш погляну на воду, хлоп’ята, 
То зразу кортить у футбола ганяти!
 
—   Стривай! А при чому ж футбол до води? 
—   Бо грати в футбола я хочу завжди!

 

* * *

 

ПОДРУЖКИ-ГОВОРУШКИ

В нашім класі є подружки, 
Дві подружки-говорушки.
Так усі їх стали звать,
Бо подружки на уроках, 
Мов сполохані сороки, 
Цокотять і цокотять.

Говорушки Клава й Мила 
На уроках говорили 
Про морозиво та квас,
А учора, а учора 
На загальних наших зборах 
Говорив про них весь клас!

Говорушки Клава й Мила 
На уроках говорили,
А на зборах — навпаки: 
Червоніли і мовчали,
Наче в рот води набрали,— 
Проковтнули язики!

 

 

* * *

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей

 

ЦІКАВИЙ

За дверима аж горять 
В Толі оченята:
Дуже хочеться узнать,
Що там каже тато?

До дверей він притуливсь, 
Нашорошив вуха.
У щілину всунув ніс 
І тихенько слуха.
Та швидка рука чиясь 
Двері причинила 
І цікавому якраз 
Носа прищемила!

 

* * *

 

БАБУСЯ І ВНУК

Бабуся внука колисає,
А внук ніяк не засинає. 
Розповіла вже всі казки,
І віршики, і приказки. 
Стомилася, та все ж співає,—
А внук ніяк не засинає.
Аж враз в кімнаті тихо стало — 
Мабуть, уже заколисала...
Та ні, знов пісенька луна 
Якась тонка і голосна.
Піду в кімнату подивлюся — 
Щось наче голос не бабусі. 
Зайшов — побачив я дива: 
Бабуся спить, а внук співа!

 

 

* * *

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей. Як хвостун хвоста позбувся. Казка

 

ЯК ХВОСТУН ХВОСТА ПОЗБУВСЯ

(Казка)

У Ясика-Карасика
Був собі кіт:
Не Мурлика,
Не Воркіт,
Не в чоботях —
Без чобіт...
Був сивенький кіт,
Кіт Хвостун,
Кіт-хвастун.

Невеличкий сам на зріст,
Але мав він довгий хвіст.
Як іде — хвостом дорогу мете:
Хвостуном його прозвали за те.

Дуже він хвостом пишався, 
Задавався,
Вихвалявся:
— І пухнатий я,
І сивий,
 
І хвостатий,
І красивий!
Я — Хвостун! —
Всі прозвали задаваку, 
Задаваку,
Вихваляку,—
Кіт-хвастун.

Хвостуна любив наш Ясик,
Хвостуна жалів Карасик. 
Наче в казці, котик жив: 
Тепло спав і смачно їв...
Та мишей він не ловив.

А зате Хвостун пухнатий 
Добре вмів байдикувати. 
Кожен день,
Цілий день:
То сидить собі, як пень,
То лежить — відпочиває,
То обіда, то дрімає.
Розтовстів наш котик дуже — 
До мишей йому байдуже!..

Якось Ясик з ним гуляв 
І таке йому сказав:

— Тато мій в цеху працює, 
Мама все господарює,
Я ходжу у перший клас...
Тільки ти без діла в нас.
Годі байдики вже бить:
Ти берись мишей ловить!

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей

 

А Хвостун: — Мишей люблю! — 
Мур-мур-мур!
Хочеш — зараз ізловлю! — 
Мур-мур-мур!
Та прошу тебе одне —
Няв-няв-няв!
Ти в комору вкинь мене — 
Няв-няв-няв!

Послухав наш Ясик таку його річ, 
Узяв та й замкнув у коморі на ніч... 
А на ранок,
А на ранок
Ясик лиш ступив на ганок —
Кіт Хвостун йому навстріч:
—    З добрим ранком, Ясику, 
Ясику-Карасику,
Я трудився цілу ніч! —
Не дрімав,
Полював,
Двох мишей Упіймав!
Подивися —
Двох!
Натомився —
Ох!..—
Ясик мовить: — Молодчина! —
І коту погладив спину...
Загордився наш хвастун:
—    Я похвалений Хвостун!..—
І з усіх котячих ніг
До гусей у двір побіг.

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей

 

— Гей, ви, гуси-гелготухи! 
Хто не чув — нехай послуха: 
Я аж двох мишей зловив! 
Похвалив мене наш Ясик, 
Похвалив мене Карасик,
Ще й погладив, як хвалив.
 
Не простий вже я пустун — 
Мур-мур-мур!
Я похвалений Хвостун — 
Мур-мур-мур!
Насміялись гуси з нього:
— Га-га-га!
Ні, не чули ми такого — 
Га-га-га!
Так зведеш ти всіх мишей 
Нанівець.
Молодчина ти у нас, 
Молодець!..

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей

 

А Хвостун ще дужче запишався, 
До курей у курник він подався.
 
—    Гей, ви, кури-цокотухи! 
Хто не чув — нехай послуха: 
Я аж двох мишей зловив! 
Похвалив мене наш Ясик, 
Похвалив мене Карасик,
Ще й погладив, як хвалив. 
Мене й гуси похвалили,
І тепер скажу я сміло:
Не простий вже я пустун — 
Мур-мур-мур!
Я похвалений Хвостун — 
Мур-мур-мур! — 
Насміялись кури з нього:
—    Ко-ко-ко!
Ні, не чули ми такого — 
Ко-ко-ко!
Так зведеш ти всіх мишей 
Нанівець.
Молодчина ти у нас, 
Молодець!

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей

 

Підкрутив наш котик вуса: 
«Ще й пташкам я похвалюся!» 
І побіг він у садок 
До пташок.
— Гей, ви, пташки-щебетухи! 
Хто не чув — нехай послуха:
Я аж двох мишей зловив! 
Похвалив мене наш Ясик, 
Похвалив мене Карасик,
Ще й погладив, як хвалив. 
Гуси й кури похвалили,
І тепер скажу я сміло:
Не простий вже я пустун — 
Мур-мур-мур!
Я похвалений Хвостун — 
Мур-мур-мур!

Солов’ї сміються з нього: — 
Тьох-тьох-тьох!
Ні, не чули ми такого —
Т ьох-тьох-тьох!
Так зведеш ти всіх мишей 
Нанівець.
Молодчина ти у нас, 
Молодець!..
 
Знали всі уже в селі:
І дорослі,
І малі,
І шпаки,
І горобці,
І сусідські 
Три вівці...
Всі хитали головами:
— Ой-йо-йой!
От Хвостун у нас герой, 
Так герой!..

А «герой» так запишався, 
Запишався і зазнався,
Що коли повечоріло 
І комору знов закрили,— 
Він уже не полював,
А лежав і міркував:
«Не простий вже я пустун —
Мур-мур-мур!
Я похвалений Хвостун — 
Мур-мур-мур!

Буду я відпочивать! — 
Інші хай мишей їдять,
Бо мені це не пристало — 
Я люблю ковбаску, сало»... 
Потягнувсь він, позіхнув 
І на ящику заснув...

 


Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей

 

Тишком-нишком 
Вийшла мишка 
Із нори.
В шкряботушки 
Ніс і вушки 
Догори.
 
Чує мишка,
Бачить мишка:
Кіт ліг спать...
— Треба трішки,—
Каже мишка,—
Зачекать.
Хай засне він, хай задасть він 
Хропака,—
Отоді вже кіт узна,
Хто я така!

Та й майнула,
Та й шугнула до нори... 
Опівнічної темненької пори 
Тишком-нишком 
Вийшли мишки:
Тридцять три!
І тягли вони:
Нитки,
І шпагат,
І мотузки...
 
Хвостуна мерщій зв’язали, 
Хвіст одгризли і забрали 
До нори...
Кепські справи у кота,
Бо позбувся він хвоста!..

Кіт проснувся вранці рано: 
Що таке? 
Ніяк не встане! 
Став пручатись — та дарма, — 
Ой-йо-йой! Хвоста нема!..

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей

 

Тут прибігла 
З хати Мати,
Вихваляку рятувати,
А за нею Ясик, 
Ясик-Карасик; 
Розв’язали мотузки...
Кіт з комори навтіки!
Та спіткнувся і упав, 
Ледве встав і почвалав...

Йде він, голову понурив... 
Ну, а кури,
Ну, а кури,
Як побачили кота
Без хвоста,
Завели на всі лади:
—    Куд-куди?
А за ними всі в селі:
І дорослі,
І малі,
І шпаки,
І горобці,
І сусідські
Три вівці:
—    Так і треба хвастуну,—
Щоб не зазнавався!
Так і треба Хвостуну —
Без хвоста зостався!

 

Грицько Бойко. Веселинки. Збірка жартівливих віршів для дітей

* (відредаговано відповідно до закону про декомунізацію)

За матеріалами: Грицько Бойко. "Веселинки, вірші, скоромовки". Київ, видавництво "Веселка", 1965 р., стор. 4 - 66.

 


 

Більше віршів Грицька Бойка читайте на "Малій Сторінці":

Дитячі вірші Грицька Бойка

Григорій Пилипович Бойко, біографіяУ дитячій літературі немає жанрів, які б не підкорилися Григорію Бойку. Він натхненно створював все: поеми, вірші, скоромовки, лічилки, загадки, п’єси-казки. Письменник видав близько ста книжок для дітей. Він, як ніхто інший, вмів не просто розважати молодших читачів, а й з теплим, добрим гумором дотепно й незлобливо показати найрізноманітніші вади дитячого характеру. Вереда, замазура, хвалько, брехун, ледар, базіка, невіглас, недотепа, боягуз, підлабузник, задавака, ябеда, роззява, симулянт – ось «знамениті» персонажі його чудових віршів та поем. Його смішинки про малят і звірят, шкільні й спортивні веселинки, скоромовки-спотиканки, загадки адресовані тим, хто цінує гостре, влучне слово, любить і розуміє гумор, уміє покепкувати не тільки з когось, а й із себе самого.


Останні коментарі до сторінки
«Грицько Бойко. "Веселинки" (збірка жартівливих віршів для дітей)»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар