Вікторія Стасів. Дитячі вірші про диких тварин (читати, слухати)

Вікторія Стасів

Білченя

Має білочка синочка:
Довгий хвостик, сині очка.
Залюбки іде до школи,
Не запізниться ніколи.

Мамі він допомагає
І талант до всього має.
Гомонять усі і всюди:
- З білченяти будуть люди.

----------------------------

Загубився

Сум стискає ведмежатка:
Загубило маму й татка.
Не знайде саме дороги,
Натомило дуже ноги.

Тут почула ведмедиха:
Хтось хлипає, плаче стиха.
Так знайшли свого синочка,
Який плакав у тіньочку.

----------------------------

Друзі

Йде по стежці їжачок,
Мов клубок із голочок.
А навпроти зайченятко -
Зі сльозами оченятка.

- Чом, вуханю, сльози ллєш,
Звірям спокій не даєш?
- Біля терну пробігав,
Свою шубку розірвав.

Я не вмію зашивати
І боюся йти до хати.
Друг звернувсь до зайченяти:
- Давай шубку зашивати.

Не пробігла і година -
Вже зашита кожушина.
Сяє щастям зайченятко,
Не сльозяться оченятка.

Дякую Вам, їжачок,
За зашитий кожушок.

----------------------------

На прогулянку

Зранку сірий заєць - татко
Годував своє дитятко:
Булка, чай і миска манки -
Ось і вдвох уже на санках.

Та мороз заставив тата
Повернутися до хати.
Тут проблема невеличка,
Бо забули рукавички.

Хоч зайчата шубку мають,
Але лапки замерзають.

----------------------------

Зайчик і мишка

Захотілось зайченяті
Вголос книжку почитати.
В тепле ліжко він вмостився,
У віконце подивився.

Запалив швиденько свічку
І розвіяв темну нічку.
Зайчик глянув в свої тапки
І побачив чиїсь лапки.

Тихо, тихо нахилився
І на мишку подивився.
- Ти чому сюди забралась,
В мої тапки заховалась?

- Не свари мене, благаю,
Я на казочку чекаю.
Кожен раз, як ти лягаєш,
Вголос казочку читаєш.

- А ти хитра, сіра мишко,
Почитаю й тобі книжку.

----------------------------

Мишенятко

На полі пахло зібраним зерном,
Заснули мишки міцним сном.
Лише в нірці біля сина,
Зібралася вся родина.

На хвору дивляться дитину,
Яка так стогне безупинну.
Не стулить бідне свої очі
І мучиться десь до півночі.

То кине в жар, температура,
Не помагає і мікстура.
"Швидку" прийшлося викликати,
Щоб мишенятко рятувати.

І рівно через півгодини
Приїхав лікар до дитини.
Заходить чинно щур вусатий,
Прямує швидко до дитяти.

Розвіяв сум усій родині:
Нема загрози цій дитині.
Ну, що я можу тут сказати?
Це зубки ріжуться в маляти.

----------------------------

Забудько

Якось африканський слон
Згубив мобільний телефон.
Обійшов пустелю швидко,
Та його ніде не видко.

Повернувся він до хати,
Став журитись і зітхати.
Та побачив сумний слон
На столі свій телефон.

- От дурненький, я ж у хаті
Залишив його в кімнаті.

----------------------------

Мрія слоненятка

Сумувало слоненятко:
- В школу ходять всі звірятка,
Тільки я одне маленьке,
Ще безграмотне й дурненьке.

Заспокоїв його тато:
- Скоро й в тебе буде свято.
На наступний рік якраз
Ти підеш у перший клас.

----------------------------

Ненажера бегемот

Випив яблучний компот,
З'їв салатик олів'є
І на все казав: "Моє!".

З'їв він також п'ять котлет,
З'їв яєчко і омлет,
Мандаринку з'їв одну
І солодку ще хурму.

Насміхався з нього кріт:
"Подивись на свій живіт"

----------------------------

Із нічого вийшло щось

Брати гіпопотами
Купили дві панами.
Щоб сонце не пекло,
Щоб веселіше їм було.

Щоб від моди не відстати,
Стали одяг купувати.
Розмір, правда, не питали,
Цілий тюк всього набрали.

А коли прийшли до хати,
Стали одяг приміряти.
Хоч і довго вибирали,
Розмір вірний не придбали.

Не підходили панами,
Смуток їсть гіпопотамів.
Щоб добро не викидати,
Стали звірям продавати.

Носоріг штани купив,
А панами - крокодил.
І жирафи-дві сестрички
Підібрали рукавички.

Йшла торгівля в світлі дня,
Думка виникла ясна:
Крам купити на свій взір,
Вмить розкупить кожний звір.

Тут кіоск потрібний вкрай!
Тож, братуха, не зівай.
І братам так пощастило,
Наче виросли в них крила.

Бо торгівля процвітає,
Покупець їх не минає.

--------------------------

Вертка мавпа

Вертка мавпа, наче шило.
Збоку глянути - так мило.
Їй на місці не сидиться
І вночі, мабуть, не спиться.

Це тварина загадкова,
Та весела і чудова.
Миттю жести всі сприймає,
На собі відображає.

Мавпа любить пустувати,
За одежу нас хапати.
В зоопарку ми буваєм,
Мавпу часто зустрічаєм.

Вона нас завжди чекає,
Бо гостинці гарні має.

----------------------------

Втерлась у довір'я

День народження в лисички...
Бере плаття, черевички,
У люстерко поглядає,
Впоралась, гостей чекає.

Ось і вовчик на порозі,
Тут і білка на дорозі,
Їжачки теж на стежині...
Мить - і гості у хатині.

Господиня всіх частує
І сьогодні не хитрує.
Гостей гарно прийняла
І додому провела.

Довго йшла в лісі розмова,
Що лисиця стала нова.
Зі всіма хоче дружити,
Гарні вчинки лиш робити.

Хоч розмов було чимало,
А в селі курей не стало.

--------------------------

Татова казка

Лисеня просило маму
Про вечірню казку:
"Скоро спати я піду,
Розкажи, будь ласка".

Мама гладить по голівці
Мале лисенятко:
"Дуже зайнята я, синку,
Хай розкаже татко".

Примостився син у тата
І наставив вуха:
Казку тато розпочав,
Син уважно слухав:

"У одну зимову днину
Взялись в коло всі звірята,
У лісочку на поляні
Зустрічали разом свято.

Новий рік був на порозі
І погода непогана,
Та ялинка на поляні
Досі ще не вбрана.

Потім раптом появились
Срібні коні й сани:
Дід Мороз привіз звірятам
Ласощі й банани.

І до ранку зустрічали
Новий Рік звірята..."
Лисенятко міцно спало
На руках у тата.

--------------------------

Вовчий стиль

Вовк купив велосипед,
Лісом мчиться взад, вперед.
Глухі хащі оминає,
На горбочках підстрибає.

Стали звірі дивуватись,
З вовком часто зустрічатись.
З велоспортом всі вітають,
Покататися благають.

І подумав вмить вовчисько:
- Комусь дати щось - занизько.
І проснулась в вовка жадність,
Ця звіряча непорядність.

Серед звірів вихвалявся,
Лише сам завжди катався.
І від ставлення такого
Відвернулись всі від нього

Але вовчик наш догрався,
Роверець його зламався.
Могло цього і не статись,
Якби дав усім кататись.

----------------------------

Вікторія Стасів

Мереживо павучка

В кутку теплої хатинки
Павучок плів павутинки.
Візерунками всі сяють
І до себе закликають.

І сподобались Галинці,
Всі узори в павутинці.
Павучку вона сказала:
- Я б так гарно не зв'язала.

Поезії надіслано авторкою спеціально для читачів"Малої Сторінки".

Витинанки в формі аплікацій - авторські.

Дивіться також на "Малій Сторінці":

Вікторія Стасів. Вірші для дітей

Вікторія Стасів. Вірші для дітей Вікторія Стасів, студентка Львівської Політехніки, - творча та неординарна натура. Вона пише вірші для дітей українською та англійською мовами, втілює їх у папері, викладає на ютубі... Відтепер наші читачі можуть бачити твори Вікторії на "Малій Сторінці".

Дитячі вірші про тварин, птахів, комах та риб

Вірші для дітей про звірят, пташок, комашок та рибок - від Ігоря Калинця, Дмитра Білоуса, Миколи Вінграновського, Марії Пригари, Марійки Підгірянки, Андрія М'ястківського, Варвари Гринько, Володимира Гринька, Грицька Бойка, Василя Шаройка, Володимира Гринька, Михайла Стельмаха, Володимира Лучука, Анатолія Григорука, Павла Глазового, Валентини Байкової, Івана Неходи, Андрія Малишка, Олени Журливої, Анатолія Камінчука, Василя Вітки, Володимира Підпалого, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Віктора Терена та інших українських авторів.