Володимир Нагорняк
ПІВНИКОВА НАУКА
|
|
Дійові особи: В е д у ч и й |
|
Завантажити текст п'єси Володимира Нагорняка "Півникова наука" (txt.zip)
Дія перша
В е д у ч и й (перед завісою)
Це у нас, в степу, на півдні
Працьовитий мешкав Півень –
Півник Горло Голосисте…
Звучить легка ранкова музика. Відкривається завіса: неозорий степ.
Посеред степу - хатинка.
В е д у ч и й (оглядаючи сцену)
Степ, як степ: повітря чисте…
Винирює з неба Сонечко. Освітлює хатинку: два ліжка. На одному спить Півник, на другому - мишенята.
В е д у ч и й
Сонце, тільки-но вставало,
Зразу ж Півника вітало.
С о н е ч к о
Друзі Півня – Мишенята.
Сплять ось. Можете впізнати.
Чули, мабуть, їх зовуть
Розвеселі Верть та Круть.
Півник прокидається: встає з ліжка, займається руханкою, умивається, біжить на подвір’я.
С о н е ч к о
Півник ранок відкриває:
Мене першим зустрічає;
Вибігає на подвір’я,
У росі купає пір’я…
П і в н и к
Кук-куріку-у-у!!!
В е д у ч и й
Сонечко – все вище й вище –
На подвір’я йде, на вишні
І вітає цілий світ…
П і в н и к
Кук-куріку-у-у!!!
С о н е ч к о
Чую, Півнику, привіт!
В е д у ч и й
Потім – це вже спересердя –
Піднімає Крутя й Вертя.
Сонце будить Мишенят.
С о н е ч к о
Годі, ледарі, вам спати –
До роботи час вставати!
Круть та Верть неохоче прокидаються, спроквола виходять у двір.
К р у т ь
Круть – це я…
В е р т ь
Верть – це я…
Раптово вбігають в хатинку, хапають великі ложки.
К р у т ь
Це – моя!
В е р т ь
А це – моя!
К р у т ь (роздратовано, до Півника)
Довго їжі ще чекати?!
В е р т ь
Можем трішки й погуляти.
Недалечко. Біля хати.
Побігли. Півник мовчки порається по господарству.
В е д у ч и й
Півню ж – ліжка застелити,
Квіти в горщиках полити,
І зварити щось поїсти –
Ні на хвильку не присісти!
С о н е ч к о
І подвір’я підмести,
І водиці принести!..
Круть та Верть – гайда із хати…
В е д у ч и й
Поспівати, пострибати
І побавитись охочі
Аж від ранку й аж до ночі.
П і в н и к (розсердившись)
Так робити не годиться –
Зовсім можуть розліниться!
Ач,взяли собі за моду –
Ні за віник,ні за воду...
Крутю! Вертю!
Не докликавшись Мишенят, Півник іде в сад і натрапляє там на пшеничний колосок.
В е д у ч и й
Півник вийшов у садок
І знайшов там … колосок…
П і в н и к
Крутю! Вертю! К-кук-куріку-у-у!!!
Підбігають розвеселі Мишенята.
К р у т ь
Чого кликав нас кажи!
В е р т ь
Що знайшов там покажи!
П і в н и к
Ось зайшов я у садок
І знайшов там колосок.
Що з ним будемо робити?
К р у т ь
Чув я – треба змолотити…
П і в н и к
Хто ж змолотить?
К р у т ь (заперечливо)
Ні, не я!
В е р т ь (заперечливо)
Це робота – не моя!
Побігли гратися. Півник починає молотити колосок.
В е д у ч и й
Півник вміє все робити.
С о н е ч к о
Не уперше й молотити:
Виграє в руках ціпок!
Ось зерно уже в мішок
Поскладав…
В е д у ч и й
…А Мишенята
Сновигають коло хати.
З’являються захекані Круть і Верть.
К р у т ь
Справи як тут?
В е р т ь
Як тут справи?
П і в н и к
Змолотив…
К р у т ь (заглядає в мішок)
Ага, на славу!
В е р т ь
Тепер відправить
Зерно треба до млина,
Щоб змололи там сповна.
П і в н и к
Хто відправить?
К р у т ь (заперечливо)
Ні ,не я!
В е р т ь (заперечливо)
Це робота – не моя!
Побігли знову. Півник бере мішок і несе його.
С о н е ч к о (співчутливо)
Взяв мішок він на крило
І поніс через село.
В е д у ч и й
У млині зустрівся з Хортом:
Все змолов найвищим сортом.
С о н е ч к о (до Півника)
Відпочинь…
П і в н и к
Де взяти часу?
У дорогу рушу зразу!
В е д у ч и й
Знову – лантух на крило,
Й пішки через все село…
Півник з мішком іде через село.
С о н е ч к о
Ось,уже він на подвір’ї,
А від млива – біле й пір’я!
Підбігають Круть та Верть,заглядають у мішок.
К р у т ь
А змолов як – наче сніг!
В е р т ь
А багато!..
К р у т ь
Повен міх!
В е р т ь
Треба тісто замісити…
П і в н и к
Хто бажає це зробити?
(до Крутя) Може,ти?
К р у т ь
О ні,не я!
В е р т ь
Це робота – не моя!
Мишенят – як вітром здуло. Гасають. Півник же розпалює грубку, замішує тісто, рве вишні та робить пиріжки.
С о н е ч к о
Наче вітер - коло хати
Знов гасають Мишенята.
В е д у ч и й
Півник тісто замісив.
Півник пічку розпалив.
В піч ладнає пиріжки…
П і в н и к
Хай рум’яняться боки!
В е д у ч и й (до Сонечка)
А нероби?.. Бачиш їх?
С о н е ч к о
Бачу грища… Чую сміх…
В е д у ч и й
Ці ледащо… Де ж вони?
В е р т ь (голос за сценою)
Круте, де ти?!
К р у т ь (голос за сценою)
Дожени-и!!!
С о н е ч к о (з осудом)
Цілий день одне лиш знають –
Лайдикують…
В е д у ч и й (з осудом)
Ще й співають!..
Перша пісня Мишенят
1. Ми – веселі Мишенята;
Нас нікому не спіймати.
Довгі маємо хвости –
Мишенята хоч куди.
Як закрутимо хвости –
Мишенята хоч куди!
2. Ми – веселі Мишенята;
Просим пісеньку співати.
Хай позаздрять нам коти:
Я – ховаюсь,ти – веди;
Я – ховаюсь,ти – веди:
Хай позаздрять нам коти!
3. Ми – веселі Мишенята;
Навчимо і вас гуляти.
Стане весело і вам:
Пам-па-рам-па-пам-па-рам!
Пам-па-рам-па-пам-па-рам! –
Стало весело і вам!
Закривається завіса.
* * *
Дія друга
Півник порається біля печі, потім підходить до столу. Витирає піт з обличчя та стіл. Вбігають Мишенята та прожогом всідаються за стіл.
Півник виймає з печі пиріжки.
П і в н и к (про себе)
Стіл прибрав…
В е д у ч и й
А за столом
Круть та Верть сидять рядком!
С о н е ч к о
З печі Півник залюбки,
Ось, виймає пиріжки…
В е д у ч и й (в захопленні)
А який у хаті дух –
У-ух-х!
Півник кладе пиріжки у мисці на стіл. Сідає на лаву. Мишенята і собі потягнулися за пиріжками.
П і в н и к (до мишенят)
Ні, стривайте! Підождіть!
Ви таке мені скажіть,
Хоч і всілися в рядок:
Хто побачив колосок?
К р у т ь
Ти знайшов…
В е р т ь
Наш дорогенький…
К р у т ь
Пиріжки твої смачненькі…
В е р т ь
І пухкенькі…
К р у т ь
Диво з див!
П і в н и к
Колосок хто змолотив?
К р у т ь
Ти все, Півнику, все ти…
П і в н и к
До млина кому нести
Довелося на горбі…
В е р т ь
Та тобі-тобі-тобі!..
К р у т ь
Тобі…
П і в н и к
Де ж були ви?!
К р у т ь
Ми?..
В е р т ь
Гуляли…
П і в н и к (з докором)
А за стіл вже й посідали?!
Ні – на цей раз! – вибачайте,
Та мою науку знайте,
Пам’ятайте завше й скрізь:
Хто працює, той і їсть!
К р у т ь
Ми ж на вулиці були…
В е р т ь
Ми гуляли…
К р у т ь
Ми… Пішли!..
Принишклі Круть та Верть встають із-за стола, виходять.
Співають пісню.
Друга пісня Мишенят
1. Ми – сумненькі Мишенята;
Щось не хочеться гасати.
Вийшло боком нам грання:
Верть – це він,
А Круть – це я!
Круть – це він,
А Верть – це я;
Вийшло боком нам грання!
2. Ми – сумненькі Мишенята;
Огляніться – наша хата;
А яка була сім’я:
Верть – це він,
А Круть – це я;
Круть – це він,
А Верть – це я;
Ми без Півня – не сім’я!
Закривається завіса.
* * *
Дія третя
В е д у ч и й (перед завісою)
Приїжджав і я в село,
Де недавно це було;
І заходив у садок,
Де знайшли той колосок…
Звуки ударів ціпами. Відкривається завіса. Мишенята Круть та Верть закінчують молотьбу. Збирають зерно в мішки.
В е д у ч и й (здивовано та захоплено)
О, приємна новина!
В е р т ь (витираючи піт)
Змолотили…
К р у т ь (витираючи піт)
До млина!
В е д у ч и й
Круть – свій лантух на плече;
Верть – свій лантух на плече;
Сонце гріє, не пече…
С о н е ч к о
У млині зустрілись з Хортом –
Той змолов найвищим сортом;
Відпочить?..
В е р т ь
Не маєм часу!
К р у т ь
У дорогу рушим зразу!
С о н е ч к о
Поспішають Мишенята.
В е д у ч и й
І куди ж?
С о н е ч к о
Куди?! До хати.
В хаті Півник їх чекає.
Вперше він відпочиває…
Мишенята біля хати. Обтрушуються. Потім працюють: розпалюють грубку, замішують тісто, рвуть вишні, ліплять пиріжки.
В е д у ч и й
Круть вже тісто замісив,
Верть вже пічку розпалив…
Мишенята ліплять та саджають пиріжки на вогонь.
С о н е ч к о
В піч саджають пиріжки…
В е д у ч и й
Роблять все це залюбки;
С о н е ч к о
А який у хаті дух –
У-ух-х!..
Верть витирає стіл. Круть виймає пиріжки з печі. Кличуть Півника, сідають утрьох за стіл.
К р у т ь
Любий Півнику, сюди!..
В е р т ь
Будь ласкавий, підійди!..
Півник підходить до столу.
К р у т ь
Знали ми одне – гасати...
В е р т ь
Тільки ж треба…
К р у т ь
Міру знати!
В е р т ь
Вибач,друже!
К р у т ь
Вибач,друже!
П і в н и к
Розумію – досить слів…
К р у т ь
Покуштуй-но пиріжків!
Півник бере пиріжок, їсть.
П і в н и к
Скуштувать – не хитра штука…
К р у т ь
Півнику, твоя ж наука!
В е р т ь
І уклін тобі за неї!
П і в н и к(розчулено)
Будьмо дружною сім’єю!
С о н е ч к о (до Півника)
Як тепер у них робота?
П і в н и к
З’їв один – і ще охота!
В е д у ч и й
Хвалиш друзів по заслузі?
П і в н и к
Молодці у мене друзі!
Мишенята, хоч куди!
Ой, наївсь… Нап’юсь води!
К р у т ь
Любий Півнику, сиди…
В е р т ь
І нікуди не ходи…
К р у т ь
Ми із нашої криниці
Принесем тобі водиці!
Круть та Верть беруть відра та, виходячи, співають.
Третя пісня Мишенят
1. Ми – веселі Мишенята,
Годі нам байдикувати,
До роботи – залюбки;
Їжте, діти, пиріжки;
Розкошуйте, малюки,
Їжте наші пиріжки!
2. Ми – веселі Мишенята,
Вчіться з нами працювати;
Разом з Півником сім’я;
Круть – це він,
А Верть – це я;
Верть – це він,
А Круть – це я;
Разом з Півником сім’я!
3. Ми – веселі Мишенята;
Подружімося, хлоп’ята;
І дівчатка любі нам –
Пам-па-рам-па-пам-па-рам;
Пам-па-рам-па-пам-па-рам –
І дівчатка любі нам!
Кінець вистави.
П'єсу люб'язно надіслано автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Дивіться також на "Малій Сторінці":
