На відео: На знак вшанування Героїв Небесної Сотні і всіх полеглих Героїв у війні на сході України, гурт «GONTA» презентує відео на пісню «Гей, сивий вітер плаче».
Музика – Василь Лютий. Слова – Володимир Даник.
Володимир Даник
ВІДЛУННЯ… ПІСНІ!
Життя – це творчість... Бо тільки творчі, небуденні підходи до подій і проблем і здатні змінити те, як ми живемо, на краще. І коли говоримо про творчість взагалі, і про творчість зокрема у царині української пісні, то маємо на увазі і активні роздуми про українське життя і українські проблеми. Колись мав нагоду спілкуватися з однією цікавою людиною, талановитим поетом і прозаїком, черкащанином Іскандером Хайбуліним. Його вже, на жаль, нема поруч з нами. Але світла і щира пам’ять про нього, славного колегу-спілчанина, ще не раз і вже не вперше зігріватиме серце.
Так от одного разу ми говорили з Іскандером про те, що вірш (і вірш вдалий!) може бути написаний і за кілька хвилин. А ось шлях до цього творчого спалаху бува досить непростим і може складати роки і роки. Ось тоді я і висловив таку думку – якщо вірш це цілий світ, то він... цей цілий світ... не може виникнути за п’ять хвилин.
Іскандер, почувши це, сказав:
– Обов’язково запиши цю думку...
Мабуть, уже тоді мій співрозмовник відчув, що одним з творчих напрямків автора цих рядків з часом стане тяжіння до афоризму.
І ось тепер, уже укотре переглянувши відеокліп на пісню «Гей, сивий вітер плаче...», починаєш розуміти, що слова про «цілий світ...» не слід адресувати тільки до тих чи інших поетичних рядків. Бо їх можна було б віднести і до хвилюючої (так і хочеться сказати – крилатої...) мелодії, створеної відомим кобзарем Василем Лютим, і до натхненного виконання пісні гуртом «Гонта», і до тих небайдужих людей, що створювали відеоряд, який супроводжує пісню.
Отож і хотілося б, так би мовити, вийти за кадри, що бачимо на екрані, і трошки уважніше придивитися до такого цікавого явища в українській пісні, як відеокліп, і до людей, причетних до його створення.
Як це зробити?! Це легко здійснити, провівши міні-інтерв’ю з керівником гурту «Гонта» Костем Фастівцем.
1. Коли на основі пісні знятий відеокліп, і сама пісня сприймається набагато гостріше, і стає значно ближчою до глядачів. Складається враження, що відеокліп на пісню «Гей, сивий вітер плаче...» створювали талановиті люди. Хто вони?!
Ідея кліпу належить мені і до її втілення я запросив талановитих людей, з якими вже мав досвід створення музичного відео, це оператори Юрій Бобир і Олексій Савченко, які й допомогли мені втілити на екрані і сюжет кліпу і показати неймовірну красу дніпровських краєвидів.
2. Відчувається, що коли Ви співаєте пісню «Гей, сивий вітер плаче...» – це не лише блискуче виконання пісні, а і її творче переосмислення. У чому близькі, а у чому відмінні творчо кобзарство і сучасна українська пісня?
Кобзарство і сучасна українська пісня, звісно, мають точки дотику, бо як колись кобзарство було способом донесення до широких мас людей важливих думок, так і зараз сучасна пісня спонукає слухачів замислитись про сучасне життя-буття.
3. Якою, на Вашу думку, має бути сучасна українська пісня?
Сучасна українська пісня має бути різноманітною – різножанровою, різностильовою, але неодмінно з нотками нашого національного мелосу. Мають бути як серйозні, глибокі, змістовні пісні, так і веселі, розважальні, життєрадісні, бо тільки в цьому разі українська музична культура буде повноцінною і матиме своє особливе місце у світовій музичній культурі.
4. На багатьох українських митців (і не тільки у пісенному жанрі!) дуже вплинула народна пісня. А як у Вашому випадку?
Українська народна пісня була основою моєї музичної освіти, бо народні пісні звучали в домі моїх батьків не тільки на свята, а й просто так, скажімо, по дорозі до бабусі в село, ми обов'язково всі разом – батьки і ми з братами – співали в машині народних пісень. А потім було навчання у Стрітівській кобзарській школі (зараз коледж), де я осягнув усю глибину українського народного мелосу.
5. Чи може, з Вашої точки зору, пісня (насамперед, хороша українська пісня!), ну, хоч на краплину... зробити кращими і світ, що навколо, і людей, що нас оточують?
Переконаний, що пісня, музика, не просто здатні, а обов'язково міняють світ і людей, роблячи їх кращими. Моя улюблена цитата Шіллера з цього приводу є дуже знаковою: «Де співають, там охоче лишайся жити, лихі люди не мають пісень». То ж, саме музика, творчість, мистецтво, як найвищі ознаки краси, і врятують світ!
Думки, висловлені Костем Фастівцем, змушують замислитись. І вони, як мені здається, будуть цікавими і шанувальникам української пісні, і митцям, причетним до її створення.
У автора цих рядків є цикл віршів «Дружні присвяти», адресований друзям, знайомим, українським митцям. Вірші з цього циклу прикрасили сторінки кількох моїх книг.
Отож перед вами новий вірш з цього циклу. Вірш, присвячений Костю Фастівцю і його колегам, музикантам гурту «Гонта».
А в цьому є щось від польоту,
Коли звучать... крилаті ноти –
І ми за те, аби у «Гонти»
Були дзвінкіші горизонти!
Ми ще недостатньо знаємо нашу (так, нашу!..) сучасну українську пісню. Але не можна не помітити, що у її творців глибоке народнопісенне коріння, а це є запорукою їх майбутніх пісенних звершень. Отож удачі їм і у житті, і у творчості!
Стаття надіслана автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Читайте також на нашому сайті: