СТЕЛЕНІ НЕРАХУНКОВІ ШВИ
(з книги К. Р. Сусак та Н. А. Стеф’юк "Українське народне вишивання")
Витоки назви нерахункові стелені шви зумовлюються технологією і техніками їх виконання. Суть її в тому, що вишивання стібків виконується не за рахунком ниток або рівномірним відрізоком тканини, а вільним настилом. Звідси і назва нерахункові стелені шви.
Стібки робочої нитки в цих швах суцільно покривають тло тканини і утворюють гладку поверхню, як «гладь» стоячої води — це надає їм другу назву вільні гладдєві шви.
Вільний настил стібків — поняття відносне. Воно лише підкреслює відсутність рахунку ниток, тотожність їх величин. Вишивання цих швів, як інших, обумовлене відповідними закономірностями технології та техніки настилу стібків.
Невід’ємним технологічним компонентом нерахункових стелених швів є виконання їх за контурами та додатковими роздільними лініями в елементах, мотивах рисунка орнаменту. Це характерна технологічна особливість і вона зумовлює ще одну їх назву — гладдєві шви за вільним рисунком. Орнаменти, виконані такими швами — гербальні, тобто рослинного характеру, близькі до натурного світосприйняття і нерідко містять в собі вкраплення зоо-, орні- то-, антропоморфних елементів.
Техніки настилу стібків в нерахункових стелених швах найрізноманітніші: односторонні, двосторонні, подвійний настил (потаємні, поверхневі стібки), вільним входженням між собою, перетином під певним кутом, петлеподібно, суміжним дотиком тощо. Техніка виконання, колористика, в основному, і визначають їх назви.
Нерахункові стелені шви природньо поєднуються між собою. їх синтез забезпечує фактуру і цілість орнаменту на площині.
Теоретичні знання, практичний тренінґ з технології, техніки виконання цих швів формують уміння, навики виконувати робочий рисунок орнаментів і переводити їх на тканину, закладають основи аналітичного мислення, засади творчих умінь матеріалізувати виражальні засоби композиції шляхом їх синтезу в аспекті розкриття змісту твору (творчого задуму) відповідно його семантики, символіки, назви тощо.
1. Гладь двобічна
Виконується шов за робочим рисунком орнаменту. Рисунок орнаменту переносимо на тканину так, щоб чітко продивлялися контури орнаментальних мотивів.
При вишиванні гладі двобічної бажано, щоб величина стібків не перевищувала 1 см. В протилежному випадку, вони будуть обвисати і не прилягатимуть щільно один до одного. Нерівномірний настил стібків руйнуватиме фактуру утвореної швом поверхні.
Для забезпечення настилу стібків, не довших 1 см, пелюстки квіток та листки рисунка орнаменту розділяємо лініями на декілька частин, після чого приступаємо до виконання шва.
Робочу нитку закріплюємо з виворітної сторони так, щоб вивести голку на лицьову сторону в правому кутку контуру рисунка. Виводимо її на лицьову сторону, ведемо з робочою ниткою вниз 1 вколюємо на місці першої роздільної лінії напроти виколу по контуру вверху. Повертаємо голку вверх, набираємо на неї тканину та виколюємо по лінії верхнього контуру поряд із місцем першого виколу. Робочу нитку щільно притягуємо вверх, притримуючи утворений стібок великим пальцем лівої руки. Таким способом настеляємо стібки до кінця лінії шва. При цьому слідкуємо, щоб робоча нитка весь час йшла з правої сторони голки.
Настил стібків можна здійснювати по прямій, по діагоналі, по колу або окремими плямами, відповідно характеристичних особливостей мотивів, елементів, плям, ліній орнаменту. Густота настилу стібків повинна бути такою, щоб вони щільно покривали тло тканини.
Наступну лінію стібків можна вишивати іншим відтінком або кольором, відповідно до колористичного зображення орнаменту, поданого в робочому рисунку.
При виконанні таким способом шва з лицьової і виворітної сторони утворюється однаковий настил стібків, звідки і назва — гладь двобічна.
* * *
2. Гладь з пересягами (полтавська)
Шов виконується за робочим рисунком орнаменту. Рисунок орнаменту переносимо на тканину. Ця техніка художнього вишивання дозволяє виконувати стібки довжиною від 1 до 3 см і покривати ними великі площини.
Для виконання шва робочу нитку закріплюємо з виворітної сторони. Виводимо голку на лицьову сторону на місці верхнього контуру елемента і ведемо з робочою ниткою до нижнього контуру. Вколюємо голку, повертаємо вверх та виколюємо через 3-4 мм зліва попід утворений довгий стібок. Робочу нитку щільно притягуємо вверх і вколюємо голку за 3-4 мм до верхнього контуру справа довгого стібка. Набираємо на голку тканину, виколюємо її на місці верхнього контуру поряд із попереднім стібком Виводимо голку на лицьову сторону і ведемо вниз для накладання наступного стібка.
При настилі таким способом стібків з лицьової сторони утворюються довгі стібки 1-3 см через всю довжину вишивальної тканини, обведеної контурами, пересягнуті знизу і зверху коротким стібком зліва направо. Вишита площина щільно покрита стібками, стібки-пересяги ніби закріплюють довгі стібки на тканині. Технологія ведення шва, техніка настилу стібків зумовлюють творення своєрідної фактури вишитої поверхні з лицьової сторони. З вивороту стібки творять неширокі лінії 3-4 мм за контурами рисунка елементів, мотивів орнаменту.
Технологія, техніка виконання шва зумовлює його назву — гладь з пєресягами. Друга назва — полтавська, мабуть, походить від того, що найбільш поширена на Полтавщині.
* * *
3. Гладь художня
Виконується шов за робочим рисунком орнаменту.
Спочатку рисунок орнаменту контурно переносимо на тканину.
Композиційні елементи розділяємо лініями відповідно колористичних плям рисунка орнаменту. Якщо квітку треба вишити трьома, п’ятьма кольорами, то її пелюстки, відповідно, ділять на стільки ж частин. Після підготовленого рисунка на тканині приступаємо до виконання шва.
Робочу нитку закріплюємо з виворітної сторони на місці початку шва. Виводимо голку на лицьову сторону по верхньому контуру, ведемо її з робочою ниткою вниз по прямій або по діагоналі (залежно від характеру орнаменту) і вколюємо на місці першої роздільної лінії напроти верхнього виколу. Повертаємо голку вверх, набираємо на неї тканину та виколюємо на верхньому контурі поряд з місцем попереднього виколювання. Виводимо голку на лицьову сторону і ведемо її вниз для накладання наступного стібка. При настилі стібків до кінця лінії шва слідкуємо за колористикою лінії мотиву, елемента на рисунку орнаменту і, відповідно характеру лінії входження кольорів, стібки виконуємо то довші, то коротші. При вишиванні наступної лінії стібки іншого кольору чи відтінку заходять поміж стібки попередньої лінії шва, що дозволяє здійснювати плавний перехід кольорів та їх відтінків. Така вишивальна техніка імітує технологію живопису. Звідси і назва шва — гладь художня (живописна).
* * *
4. Гладь з настилом
Технологія виконання техніки художнього вишивання гладь з настилом дегцо подібна до гладі двобічної. Вишиті цією технікою орнаменти асоціюють в собі більш і менш плоскісно — об’ємні елементи і цілі мотиви.
Шов виконується за робочим рисунком орнаменту. Робочий рисунок контурно переносимо на вишивальну тканину. На площинах елементів, мотивів, де необхідно створити об’єм (сферичну поверхню), спочатку вишиваємо стібки технікою затяган- ка (єперед голку). Вони повинні лежати впоперек настилу верхніх гладдєвих стібків Товщина робочої нитки, характер та густина стібків повинні відповідати характеру задуманого об’єму в окремих мотивах орнаменту. Після настилу допоміжних, потаємних стібків вишиваємо основні поверхневі стібки технікою двосторонньої гладі.
Густо вишиті стібки з лицьової сторони в місцях допоміжно-потаємного настилу робочої нитки утворюють сферичну поверхню окремих частин орнаменту та ілюзорно творять ефект його природнього сприйняття
З виворітної сторони настил стібків ідентичний гладі двосторонній.
Технологія та техніка виконання шва обумовлюють його назву — гладь з настилом.
* * *
5. Одностороння гладь (верхошов або володимирські шви)
Характерною особливістю такого шва є настил стібків майже цілковито з лицьової сторонни. Одностороння гладь виконується за робочим рисунком орнаменту. Рисунок контурно переводимо на тло вишивальної тканини.
Для виконання шва закріплюємо робочу нитку з виворітної сторони на місці його початку. Виводимо голку на лицьову сторону у верхньому контурі (по центру або у правому кутку елемента) і ведемо її вниз по прямій або по діагоналі (залежно від характеру елемента, мотиву орнаменту) до нижнього контуру. Вколюємо голку, повертаємо вверх, набираємо на неї 1-1,5 мм тканини, виводимо на лицьову сторону зліва утвореного стібка. Ведемо голку з робочою ниткою вверх, вколюємо за 1-1,5 мм до верхнього контуру, набираємо тканину на голку і вколюємо на верхньому контурі зліва попереднього стібка. Таким способом настеляємо стібки до кінця лінії шва: від цетра до краю, якщо форми елементів сферичні; справа наліво - якщо лінія шва виконується по прямій. Довжина стібків залежить від площини вишивальної тканини, обведеної контурами. При виконанні односторонньої гладі, стібки настеляються не щільно, на невеликій відстані.
Настил стібків з лицьової сторонни творить основний рисунок орнаменту, з вивороту майже вся площина тканини не покрита стібками, дрібненькі стібки тільки описують контури рисунка орнаменту. Звідси і назва шва — одностороння гладь, верхошов.
Одностороння гладь вишивається грубими нитками: шерстю, крученими або в пасму (шість ниток) муліне. Такою технікою вишивають рослинні орнаменти при декоруванні виробів інтер’єрного та обрядового призначення.
* * *
6. Гладь біла (білизняна, випукла або рельєфна)
Така техніка художнього вишивання впродовж століть формувалась, удосконалювалась у процесі декоративного оздоблення білизни, блузок, накидок із тонких тканин, носових хусточок тощо. Звідси і назва — білизняна гладь. У зв’язку з тим, що орнаменти цією технікою в основному виконуються білим кольором, інша назва — гладь біла.
Назви випукла, рельєфна асоціюються із виконанням на окремих елементах орнаменту подвійного настилу стібків: потаємних нижніх та поверхневих лицьових.
Потаємні нижні стібки настеляються технікою затяганка (вперед голку) по площині вишивальної тканини, обведеної контурами, які описують форми елементів, мотивів орнаменту. Лицьові стібки настеляються технікою двосторонньої гладі. Контури елементів обшивають поверхневим качалковим, стебловим, тамбурним швами, стеб- нівкою тощо. Така асиміляція технік творить рельєфні поверхні мотивів та орнаменту в цілому.
В наш час цією технікою художнього вишивання декорують різні види одягу, тому найпоширеніша її назва — гладь біла.
В орнаментах рельєфну гладь поєднують з іншими техніками прикрашальних швів: вузлики (виконуються технікою обкрутка). дірочки, сіточки, горошинки, тіньова гладь тощо.
Комбінативне поєднання вищенаведених швів, стібки яких лягають у різні сторони, творить рельєфні площини, своєрідну фактуру, яка урізноманітнює заломлення світлових променів і одноколірна біла вишивка ілюзорно сприймається різноманітними відтінками.
* * *
7. Старокиївська гладь
Технологія виконання старокиівської гладі подібна до гладі з пересягами (полтавської), але відрізняється від неї тим, що стібки настеляються в радіальному напрямку
Рисунок вишивки поділяємо радіально на поперечні смуги. Переносимо його на тканину. Закріплюємо нитку гад стібками майбутнього настилу. Починаємо вишивати зліва направо. Виколюємо голку на лицьову сторону вишивки внизу площини рисунка і вколюємо радіально вверх в лінію контура смуги, яку необхідно заповнити відповідним кольором нитки. Повертаємо голку вниз, виколюємо на декілька міліметрів нижче справа від кінця стібка. Вколюємо голку навскіс вліво і вниз за декілька міліметрів до нижнього краю стібка, а виколюємо попід стібком справа нижнього краю стібка. Стібки настеляємо то довші, то коротші, щоб кольорові або тональні смуги заходили одна в одну.
Якщо вишиваємо смуги однакової висоти, то виколюємо голку на лицьову сторону внизу вишивки за декілька міліметрів вище від нижнього її краю і вколюємо вертикально вверх за декілька міліметрів нижче верхнього краю, а виводимо голку в лінії верхнього контуру вишивки. Повертаємо голку вниз і вправо, вколюємо внизу за декілька міліметрів вище від нижнього краю вишивки, а виводимо голку в лінії нижнього контуру. І так далі. Вишиваємо зліва направо.
Старокиївська гладь була відома в Київській Русі. Широко застосовувалась у вишиванні літургійного одягу, одягу знаті та побутових виробів. В наш час старокиївський шов не втратив свого значення і привабливості. Він широко використовується у вишиванні церковних речей, сценічного та святкового одягу, аксесуарів.
* * *
8. Муаровий шов
Муаровий шов виконується зліва направо. Стібки настеляються горизонтально, заповнюючи площини вишивки.
Закріплюємо нитку і виводимо голку на лицьову сторону зліва. Вколюємо голку через визначену кількість ниток справа. Повертаємо її назад, виколюємо через невелику кількість ниток під стібком, і так далі. Утворюються вертикальні пересяги. Вони мають бути на однаковому рівні, утворюючи муар.
Муаровий шов відомий ще з часів Київської Русі. Він використовується у вишиваних виробах інтер’єрного та одягового призначення.
* * *
9. Обкрутка
Робочу нитку закріплюємо на місці початку шва.
Виводимо голку на лицьову сторону і, відступивши вниз по прямій або діагоналі (залежно від характеру орнаменту) на 4-6 ниток або адекватний відрізок тканини, вколюємо голку,
повертаємо вверх, набираємо на неї тканину і виколюємо на місці попереднього виколу так, щоб вістря голки було добре видно.
На вістря голки круговими завитками намотуємо робочу нитку (кількість завидків повинна відповідати величині набраної на голку тканини та формі рельєфу орнаменту). Притримуючи завитки великим пальцем лівої руки, протягуємо крізь них робочу нитку, різко повертаємо її вниз, щільно притягуємо, вколюємо голку на місці попереднього вколювання (внизу стібка, що утворився) і виводимо для накладання наступного стібка.
Обкруткою вишивають найрізноманітніші мотиви в рослинних орнаментах, широко поєднуючи із стеленими (гладдєвими) швами.
* * *
Ілюстрації до висвітлюваної теми:
Джерело: К. Р. Сусак, Н. А. Стеф’юк. "Українське народне вишивання". Навчальний посібник (техніки, методологія, методика). Київ. Видавництво "Науковий світ", 2006 р., стор. 163 - 178.
Дивіться на нашому сайті інші статті про вишивання гладдю:
Більше про вишивання з книги Катерини Сусак та Ніни Стеф’юк:
