Василь Сухомлинський, "Тільки живий красивий" (оповідання)

Василь Сухомлинський

ТІЛЬКИ ЖИВИЙ КРАСИВИЙ

Величезний красивий метелик сів на червону квітку канни. Махаон. Сів і ворушить крильми.
До Махаона підкрався хлопчик і спіймав його. Тріпочеться метелик, а вирватися не може. Хлопчик приколов його великою шпилькою до аркуша паперу. Крильця метелика й зів'яли.

— Чого ти перестав тріпотіти крильми, Махаоне? — питає хлопчик.
Махаон мовчить. Хлопчик поклав аркуш із мертвим метеликом на підвіконня.

 За кілька днів дивиться — крильця посохли й розсипалися, по черевцю повзають мурашки.
— Ні, він тільки живий красивий, — сказав засмучений хлопчик. — Коли крильця його тріпочуть на квітці канни, а не на папері.

За матеріалами: "Джміль". Квартальний журнал для дітей, їхніх батьків і педагогів. Додаток до журналу "Дошкільне виховання". Малюнки Лариси Горошко. Київ, Видавництво "Світич", 2003, № 3, стор. 10 - 11.

Більше творів  для дітей Василя Сухомлинського на нашому сайті:

У 1926 - 1933 роках В. О. Сухомлинський навчався у Василівській семирічній школі, де був одним з кращих учнів. Вчився добре, старанно, любив читати, гарно малював. Щоб зібрати гроші на книги, фарби, зошити, разом з однолітками та братами ходили на Новий рік посівати та щедрувати, а літом працював у колгоспі. У дитячому садку, який діяв в колгоспі на період літніх канікул йому доручали бути помічником вихователя. Він доглядав малюків, розповідав їм казки, читав книжки, проводив веселі ігри. Тому і вибір професії був не випадковий.