7 листопада о 16 годині відкриється персональна виставка картин художника Василя Гелетка "Стежками Тараса Шевченка" за адресою: місто Київ, вул. Драйзера, 6. Автор запрошує на свою виставку усіх небайдужих і тих, хто любить Неньку-Україну! Вхід вільний.
Така була об'ява. Але згодом автор на своїй сторінці у Facebook повідомив, що виставка наразі не відбудеться.. Шкода!!!
Джерело: https://www.facebook.com/
* * *
Коротко про автора
Коротко про художника розповів співробітник Черкаського обласного краєзнавчого музею Сергій Ганницький: "Народився Василь Гелетко в Латвії, але згодом родина переїхала на Черкащину. Талант до образотворчого мистецтва прокинувся в пана Василя рано. Він вів декілька гуртків малювання, різьблення.
У 1982 році у місті Ватутіно на Черкащині відбулася його перша виставка. У 1990-х роках автор захопився Тарасом Шевченком та християнською тематикою. Його виставки побували в Одесі, Каневі, Києво-Печерській лаврі. В Одесі та в німецькому місті Магдебург він розписував собори.
Крім того, творчі мрії і бажання автора пов’язані з відображенням історії української держави, історичного минулого нашого народу для нинішнього самоствердження українців, адже він глибоко переконаний у тісному взаємозв’язку поколінь". (Тетяна Івашкевич)
Ось кілька картин, що можна буде побачити "вживу" на виставці "Стежками Тараса Шевченка" у Києві:
За матеріалами: http://viche.ck.ua/
Дивіться також на нашому сайті:
Уже для багатьох поколінь українців — і не тільки українців — Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне — невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічному шляху до Шевченка...
Тарас Шевченко як художник займає одне з найпочесніших місць в українському образотворчому мистецтві. Він прекрасно володів всіма відомими тоді засобами графічного зображення...
Прикріплене фото:
Певно, дві стежини якими ходив дійсно Тарас - це на Пріорці та у дворі літературно -художнього музею в Хрещатикову провулку, 7. Кожен, хто пройде ними, відчує дух Тапаса Шевченка І молодого, і уже в статному віці, після всіх життєвих поневірянь. Спогади сучасників тараса, які зустрічалися з ним у свій час на тих місцях, стежинах варті уваги.
Звичайно, передуваючи в Києві, Тарас ходив і іншими стежкамми, певно, що відчиняв двері університету, ходив схилами Дніпра. Мені у різні часи доводилося відвідати такі місця і тому з повагою до нашого Тараса згадую ці події. Жаль, що не збереглося світлин.
Пане Гнате, дякуємо за такий цікавий коментар!