"Вітаю, друзі! Рада знову спілкуватися з Вами. Випало трохи снігу, стало ще красивіше. А на ліщині гойдаються довгі такі сережки. Вони вміють навіть посеред зими (наприкінці січня й у лютому) дарувати жовту сонячну барву писанкам. Про ліщинові сережки я створю окремий допис (можливо, навіть відео-сюжет). Дякую Галині Тудай за цінну інформацію, яка стосується саме цього природного барвника..." (Ірина Михалевич)
"У цьому дописі поговоримо про вибір орнаменту. До списку моїх найулюбленіших орнаментів не можуть не входити гуцульські писанки. Мотиви різні є. Окремо слід говорити про жовтогарячі космАцькі писанки, але зосередимося на інших орнаментах, поданих у книзі відомої писанкарки-дослідниці зі Львова пані Віри Манько “Українська народна писанка". У таблиці, де подано традиційні писанки Івано-Франківської області, мою увагу привернув один гуцульський орнамент. Він є на трьох різних писанках. Пані Віра зазначає, що походить орнамент з Гуцульщини. Одну з писанок ідентифіковано як таку, що взята з села Криворівня..." (Ірина Михалевич)
У відтінки зеленого фарбують немало рослин – аморфа кущова, кропива, червона мальва, червоний тюльпан, дикий виноград, квіти гайлардії, ягоди бирючини…І кожна дарує писанці осібну барву. Усі ці відтінки бажається якомога точніше описати. Де шукати для них назви? Можна скористатися назвами художніх фарб чи таблицями системи Pantone. Та простіше послухати старої поради – коли бракує слів, більше читай. Мені подобається читати статті про життя диких птахів. Там є чимало цікавої інформації про крилатих непосидюхів, а ще в таких текстах можна зустріти означення найрізноманітніших барв…
Березень. Ще холодно. Буває, що й сніжить. На цей місяць завжди припадають дні Великого посту. Якщо у вас не було змоги писати писанки у лютому, то в березні для цього удосталь часу. Чим же фарбувати писанки, коли земля ще гола? У цьому дописі пропоную звернути увагу на чудову рослину – марену красильну.
У цьому розділі дивіться матеріали про найзначущі досягнення писанкарки Ірини Михалевич та найважливіші події за участю майстрині на теренах України та у світі.
"У цьому дописі мова йтиме про традиційні писанки Сумщини і Пелагею Литвинову-Бартош. Чи доводилося Вам коли бачити традиційні писанки Сумщини? Вони такі неймовірні, мають на собі багато червоної барви в деталях орнаменту, а тло там різне-різне — чорне, темно-зелене, біле, гірчичне, блакитне, червоне. Орнаменти виразні, соковиті, себто на любу глянув і все — ти залюбувався на все життя. Які ті писанки і що за символи на них колись писали по селах Землянка, Боромля, Слоут, Грунь, Полошки, Чорториги та інших селах Сумщини ми знаємо завдяки жінці дворянського походження Пелагеї Литвиновій-Бартош..."
"Вітання, друзі. Поговорімо про найпрекраснішу барву на писанках і про те, з чого її можна добути в природі. Найпопулярнішим натуральним барвником в усіх країнах залишається цибулиння. Воно доступне, не потребує протрави, дарує темні брунатні барви, приємні жовтогарячі відтінки, і навіть золотаві. Для крашанок це барвник номер один. У випадку з писанками є одна дрібничка — цибулева барва несвітлостійка, тому краще класти її на жовту барву, а не на біле яйце.У червону барву також можна фарбувати червоним сандалом, барвником “sappan wood” (це деревина дерева роду цезальпінія), карміном (його можна зустріти під назвою барвник Е120, це перетерта в порошок комаха кошеніль). Кармін фарбує не в червону, а в насичену малинову барву. Маю кілька таких писанок. Вдячна друзям зі Швейцарії за таку можливість. Я мала нагоду фарбувати всіма видами червоних барвників (крім рогу оленя)..." (Ірина Михалевич)
"Вітаю, друзі! Поспілкуймося про чорний колір і вишні. Їх є багацько сортів — морелі (з густо-червоними майже темними плодами), смачнюча карликова вишня, чорна антрацитова, аморель зі світлими вишеньками, всіма нами знана рання українська шпанка... З біологічного погляду серед фруктових дерев, які суттєво відрізняються поміж собою, можна виокремити тільки три — грушу, яблуню і сливу. Тобто й абрикоси, і всі вишні, і черешні, і сливи всілякі угорки, і терен, і черемшина — усе це сливи, бо ж належать до роду слива (Prunus). Для порівняння латинська назва у сливи домашньої — Prúnus doméstica, а у терена колючого — Prúnus spinosa.... " (Ірина Михалевич)
Пропонуємо вашій увазі рецепти приготування відварів зі свіжої сировини. Найвідоміший спосіб фарбування в домашніх умовах - то є лушпиння цибулі. І відомо, що колір яйця залежить від концентрації розчину і терміну перебування писанки в тому розчині. Але відомі ще й інші способи фарбування. Наприкінці березня — на початку квітня піднімається зелень, після тихих дощів швидко зростають чистотіл, кропива, деревій, сережки на березах. Всі ці рослини здатні рівно зафарбувати яйце пастельними приємними відтінками. Чистотіл, деревій, березові сережки подарують писанці (крашанці та крапанці) ніжно-жовту барву, кропива — ясно-зелену...
"У традиційній українській писанці найчастіше бачимо поєднання трьох кольорів — жовтого, червоного та чорного. Тож, коли перед нами постане задача відтворити автентичний орнамент саме в такій палітрі, перешкод не буде. Знайти серед рослин джерело жовтої барви не становить проблеми. Забарвити жовту поверхню яйця в червоне теж нескладно — у цій справі допоможуть такі рослини як марена красильна або цезальпінія. Червону писанку пофарбувати в чорне також неважко, у нагоді стануть ягоди бузини чорної, які гарно фарбуть і свіжими, і після морозильної камери. Бачити на традиційних писанках поєднання компліментарних кольорів, наприклад, зеленого й червоного, доводиться рідше. На мою думку, причина того проста — ці кольори добре виглядають разом, але накладаються одне на одного не так вдало, як червоний на жовтий. Гарно поєднуються в орнаменті суміжні кольори — жовтий, помаранчевий, коричневий." (Ірина Михалевич)
Квіти червоної мальви – основний барвник липня. Мальва фарбує білі яйця в насичену зелену барву. Така вона самодостатня. Та якщо є бажання, можна не обмежуватися тільки мальвою і спробувати різні ґрунти – кукурудзяні рильця, засушені цвіт бузини чи ромашку, безсмертник, пижмо або й інші перевірені барвники, що фарбують у світлі відтінки.
"У цьому блозі є допис про фарбування писанок плодами вишні-антипки. Цей текст присвячено самій антипці. Щоб назбирати плодів, треба знати, де їх шукати. Отож, поговоримо більш детально про це чудове дерево — вишню-антипку. Маю щастя запропонувати Вам цікаві свідчення про антипку.Отже, дика вишня (Prunus Mahaleb) — це вид дикорослої вишні з дрібними чорними, терпкими на смак плодами, непридатними для споживання; кучина . Листя в неї як у груші, вона має крихітні серцеподібні плоди, чорні при дозріванні і гіркі на смак. Є сорти з солодко-терпким смаком. Плоди спінуть з середини липня, по серпень. Де ж можна побачити вишню-антипку? Часто зустріти це дерево можна на Одещині, Полтавщині, Київщині, Хмельниччині, на Херсонщині..." (Ірина Михалевич)
17 березня 2018 року в місті Олександрія, що на Кропивниччині, відбулася перша презентація порадника майстрині-писанкарки Ірини Михалевич "Фарбування писанки. Природні барви". Зустріч відбулася у Православному центрі Олександрії. До організації заходу долучилися: Владика - єпископ Боголєп, отець Кіріл, матушка Софія, матушка Ксенія, Ольга Божко, Мария Антошкив та інші небайдужі до писанкарства люди. На презентації та майстер-класі були присутні гості з Кропивницького - пані Наталя та Тетяна, гості зі Знам'янки - родина Конкіних (пан Юрій та пані Олена з дітками), матушка Ксенія та дітки з Олексіївської недільної школи, а також - підопічні громадської організації матерів дітей-інвалідів "Серце матері". За словами майстрині, захід пройшов у надзвичайно теплій атмосфері. Гості задавали багато цікавих запитань, а пані Ірина радо на них відповідала. На майстер-класі писали писанки натуральними барвниками.
В цьому розділі будемо разом опановувати мистецтво складання паперу, щоб робити з нього цікаві витвори. Схеми будемо розглядати та використовувати у відео-матеріалах та на зображеннях. Надіємось, час, проведений за цим заняттям, принесе нам усім користь і задоволення.
Накладне шиття — це аплікація й різні накладні шви, якими оздоблюють вироби. Аплікація виникла понад дві тисячі років тому, коли кочівники прикрашали свій одяг, взуття, упряж і житло візерунками із шматків шкіри, хутра, повсті, берести. Пізніше для оздоблення одягу почали використовувати різні тканини. Аплікаціями з оксамиту, сукна й шкіри з давніх-давен оздоблювали жіночий та чоловічий одяг: корсетки, фартухи, юпки, свитки, кожухи й кожушанки, бекеші, а в деяких селах — і рушники. Швом обкрутка вишивають дрібні рослинні узори, якими прикрашають одяг, білизну, носовички, серветки. Цей шов називають іще рококо, а у народних вишивках — кучері, баранячий стіг, закрутка. У західних областях України обкруткою — баранячим стегом — з червоних або чорних вовняних ниток, покладених навскісними стібками, колись густо вкривали рукава жіночих сорочок та пілки кептарів.
Опис і схема плетіння намиста з бісеру «Червона калина».
Одним із видів старовинного мистецтва є нанизування. Виготовлення прикрас з дрібного намиста, бісеру й стеклярусу відомо багатьом народам світу. Кілька тисячоліть тому, разом з появою скла, прийшли вони до нас із Стародавнього Єгипту та Індії. У старовинних похованнях знаходять скляне намисто та бісер різних кольорів, розмірів і форм. У нашій країні виготовлення прикрас з намиста та бісеру відоме з часів Київської Русі. Але найбільшого поширення здобули ці вироби наприкінці минулого та на початку нашого століття. Вузькими й широкими стрічками та комірцями з бісеру оздоблювали одяг та головні убори, прикрашали шию, голову, коси. Робили їх довгими і короткими, пласкими та об’ємними, суцільними й ажурними, з рівними й зубчастими краями, одно- й багатобарвними. Носили по одній прикрасі або по кілька водночас.
У вересні так багато погожих тихих днів! Важко всидіти у чотирьох стінах. Як проігнорувати ясно-голубу осінь? Як відмовитися від її снажного тепла? Вересневий сонячний день треба бачити, і бачити довго-довго. Дивитися йому просто в очі. Відтак увечері усамітнюватися і писати писанки. Осінь. Час червоної барви. Гріємося біля куришки і фарбуємо писанки цезальпінією, червоним сандалом, кошеніллю, мареною. Усі ці рослини (і комаху кошеніль) можна придбати в інтернет-крамницях. Про сандал і кошеніль розповім докладніше.
Хрестиком подвійним найбільше вишивають речі інтер’єрного призначення: килимки, диванні подушечки, забори до подушок, серветки, доріжки, покривальця тощо. Однак його широко використовують як оздоблювальний шов. Ним виконують покрайниці, роздільні лінії стрічкових орнаментів, заповнення центрів геометричних мотивів в орнаментах тощо. На Гуцульщині хрестиком подвійним вишивають покрайниці в мережках, забезпечуючи цим самим цільність фактури вишивки.
"Хрестик розсипний" виконується шляхом настилу рівномірних діагональних стібків у дві сторони (зліва направо і вниз, справа наліво і вниз, залежно від напрямку лінії шва), які стикаються між собою під гострим кутом. Хрестиком розсипним оздоблюють дитячий одяг, виконують основні орнаменти при декоруванні плечового, поясного жіночого одягу. Його використовують як з’єднувальний оздоблювальний шов, ним виконують покрайниці у стрічкових орнаментах.
