Використовуємо віск на повну потужність - пишемо подільську писанку з червоним тлом. Ця писанка була створена простим способом накладання кольору на колір, обійшлося без витравлювання і без простого олівця. Звернімо увагу на орнамент. Писанки з червоним тлом - це рідкість. Частіше можна побачити тло чорне, коричневе, ніж червоне. Окремої уваги заслуговує кольорове рішення орнаменту - білі листки на чорних гілках. Майстер, який вигадав його, проявив неабиякий художній смак.
Широкі святкові та повсякденні силянки-коміри, а також частина стрічкових ґерданів мали підвіски. Доповнення низаної або тканої прикраси підвісками надавало їй більшої декоративності. Називали такі доповнення по-різному: «висьорки», «вівсьорки», «вузлики», «петельки», «торочки»,» а ще «бомблики», «цьомблики», «вушка, «пупчики».
Поряд із бісерними ґерданамн-стрічками поширеними в Україні прикрасами були також силянки-коміри, які нанизували, застосовуючи найчастіше прийом "сіточка". Іх виготовлення відрізнялося від плетення ґерданів тим, що для утворення комірця заокругленої форми стібок, який формує верхній край виробу, робили помітно коротким, натомість нижній - довгим, тимчасом як у стрічкових виробах довжина стібків верхнього та нижнього краю однакова.
Прикраси, ширші ніж ланцюжки, - ґердани, силянки-коміри, об'ємні плетінки тощо - можна нанизувати «на одну нитку» прийомами «сіточка», «щільники» та «мозаїка». Дивіться далі, як це можна зробити...
Виготовляти вироби з бісеру можна, застосовуючи різноманітні техніки, найпростішою з яких є набирання в разки. Саме так - набираючи на жилку чи нитку глиняні чи кам'яні намистини - робили первісні прикраси. І тепер намиста, набрані з кораликів зі скла, напівкоштовних чи коштовних каменів та інших матеріалів, є найпопулярнішим типом оздоб. Набирання в разки послужило основою для винайдення техніки нанизування, спеціально призначеної для роботи з дрібними кораликами (округлими та подовгастими), яка від початку та впродовж усього розвитку народної традиції виготовлення бісерних оздоб в Україні була найпоширенішою.
Спосіб нанизування «на одну нитку» вперше з'явився в практиці українських народних майстрів бісерних оздоб у кінці XIX ст., з 1930-х рр. він став поступово поширюватися, але тільки в 1970-х рр. здобув першість серед інших способів плетення бісером. Причиною такого пізнього його поширення, був, треба гадати, брак у селянському побуті міцних тонких ниток. А усталеність народної традиції - це, ймовірно, ще одна причина того, чому навіть тоді, коли міцні нитки промислового виробництва вже були широко доступні, майстри і далі силяли «па декілька ниток».
Пряжа: шерстяна - 100 г шерсті № 32/2 у 8 ниток. Спиці: № 3 і 3,5. Шапочку виконано рисовою в’язкою і прикрашено вертикальною мережкою з джгутів, розташованою по середині шапочки, і резинкою 1х1 із знятих петель по краю.
Опановуємо об'ємні узори виробів при в'язанні на спицях: горизонтальна мережка з «горбиків», «гусячі лапки», двоколірні зірочки, «сніжинки», горизонтальні смуги з «горбиками», «горбики» в ажурних трикутниках, вертикальна мережка з «горбиками».
Кофтинка для дитини виконується з триколірної шерстяної пряжі: потрібно мати 40 г шерсті середньої товщини трьох кольорів на свій смак. Використовуються спиці № 3 і №4. Щільність в’язання для панчішної в’язки на спицях №4: по горизонталі — 1,9 петлі в 1 см, по вертикалі — 2,7 ряду в 1 см. Триколірна пряжа створює на полотні ефектні кольорові плями, що нагадують малахіт, якщо використовувати зелений, синій та чорний кольори. Кофтинка в’яжеться панчішною в’язкою. Оздоблювальні планки горловини низу виробу та рукавів, а також планку-застібку виконується резинкою 1х1.
Для в'язання блузи потрібно шерстяна і мохерова пряжа— 200 г мохеру або 300 г світлої шерсті № 32/2 в 5 ниток. Блузу з суцільнов’язаними рукавами прикрашено ажурним узором у верхній частині переду. Виріз горловини - «лодочка», оздоблювальні планки низу та рукавів виконано резинкою 1х1. По лінії плечей блузу скріплено лише в кількох місцях, що надає їй оригінальності.
Пропонуємо для розгляду наступні ажурні узори в'язання на спицях: «Ліхтарики», "Мережка з ажурних тюльпанів", "Ажурні дірочки", «Ялинка», «Сіточка», "Вертикальна мережка", "Комбінований ажур", "Ажурні смуги", "Зигзаги".
У цій статті навчимося в'язати наступні узори: "Дрібне букле", "Стовпчики з петель з накидом", "Стільники", "Великі стільники", "Двоколірні стільники", "Рельєфний", "Вертикальні доріжки", "Двоколірна букле", "Дрібні горбики", "Зірочки".
Пропонуємо для розгляду наступні узори з обвиваючими петлями в'язання на спицях: "Обвиті петлі на виворітній гладі", "Рельєфні обвиті стовпчики", "Вертикальні стовпчики з обвиваючими петлями", "Рельєфні обвиті стовпчики в шаховому порядку", "Горизонтальні смуги з обвиваючих петель", "Вертикальні смуги з обвиваючими петлями", "Діагональні смуги", "Вертикальна узорна смуга з обвиваючими петлями", "Плетінка з обвиваючих петель".
Вчимося в'язати наступні узори зі знятими петлями: "Резинка із знятих петель", "Щільний узор", "Зірочки з витягнутих петель", "Двоколірні клітинки", "Букле з витягнутих петель", "Двоколірна шахівка", "Двоколірна шахівка", "Двоколірний рельєфний", " Вертикальні смужки", "Мережка", "Колоски", "Орнамент із знятих петель". Тут надається опис і схеми для в'язання спицями вищевказаних узорів.
Незабаром прийдуть новорічні свята та Різдво Христове, а діти дуже полюбляють робити новорічні прикраси, у тому числі і із паперу. Техніка витинанки найкраще відповідає дитячим вподобанням. Яка насолода для малюків прикрашати вікна химерними малюнками, схожими на морозні візерунки. Фігурки можна повісити на ялинку, приклеїти на вікна, прикрасити будинок чи квартиру. Пропонуємо декілька ідей витинанок на новорічно-різдвяні свята.
Цікаву мавпочку можна зробити зі звичайних шкарпеток. Для цього підійдуть будь-які кольорові шкарпетки - смугасті чи з малюнками. Для роботи знадобиться: пара шкарпеток, ґудзики, крейда, голка з ниткою, ножиці, наповнювач (вата, залишки тканини тощо).
У лютому 2019 року з благословіння преосвященнішого Боголєпа, єпископа Олександрійського і Світловодського, у харківському видавництві “Книжковий клуб “Клуб сімейного дозвілля” вийшла друком книжка писанкарки Ірини Михалевич, що отримала назву “Українська народна писанка”. До видання увійшло 20 рецептів приготування натуральних відварів для фарбування писанки та кільканадцять покрокових майстер-класів.
Відрізне плаття із суцільнокроєними рукавами. Виріз для шиї роблять під горло, застібка ззаду. Шапочка у вигляді чашечки квітки зеленого кольору, а комір роблять у вигляді пелюстків квітки дзвоника.
Пропонуємо до уваги відео-школи знаних майстринь з бісероплетіння та вишивання бісером на тканині.
Чітких рекомендацій щодо витравлювання не існує. Я просто розповім, як відбувалося витравлювання трьох конкретних писанок. Для письма я обрала лемківські зразки. Мені ще важко їх писати, але маю бажання навчитися. З інструментів та матеріалів були використані: бджолиний віск, шпильковий професійний писачок та писачок лійковий, свічки, куришка, простий олівець; бляшанка, в якій розтоплювався віск; курячі коричневі видутки, паперові серветки, ганчірка, стара чашка, щіточка, миючий засіб для посуду, оцет, важки та стаканчики, м'який рушник, чайник.
