Публікації за тегом: Осінь

Сортувати:    За датою    За назвою

Бабине літо, народна легенда."Восени багато роботи для жінок. Не встигне жінка вибрати цибулю і часник, як вже квасоля проситься — тріскають стручки і показують білі зуби. А кукурудза, буряки, картопля... А сливи, яблука, груші! Треба ж назбирати і грибів, ожини, горіхів. Та що там казати: роботи по вуха. Бо треба й посадити, й пересадити, й розсадити... Зібрати, перебрати, перекласти, висушити, змолотити, очистити, поскладати, дозбирати... Зима спитає, де літо було. Зібралися жінки на раду. Вирішили вирядити до цариці Осені свою посланницю — чесну і працьовиту дівчину, щоб переказала Осені їх вічний жаль і попросила полегшити клопоти. А жила цариця Осінь не далеко, не близько, а за сімома горами, за п’ятьма лісами, за трьома річками. Та й дорога була небезпечна..." (з легенди)

Українська література, Євген Гуцало, оповідання для дітей, Дениско, збірка оповіданьОповідання Євгена Гуцала: "Дениско і відьма", "Пригоди літнього дня", "Пригоди осіннього дня", "Пригоди зимового дня", "Ласун", "Камінчик, знайдений в садку", "Зелений папуга". Ця книга Євгена Гуцала "Дениско" - це оповідання про хлопчика Дениска, який жадібно пізнає і вбирає в себе розмаїтий навколишній світ. Коло його інтересів надзвичайно широке: його чарує природа, він відкриває для себе таємниці з життя звірів, птахів і рослин. Цікавиться хлоп'я і трудовими буднями односельців. Дія в цих оповіданнях відбувається у 50-х роках минулого століття.

Олеся Лісова. Добрі сусіди. Казка для дітей"На одній невеличкій, проте затишній галявинці, порослій кущами дикої малини та ожини, мешкала не одна лісова родина. У хатинці під зваленим деревом жила сім’я їжачків, на сосні в дуплі оселилася білка, а під густим корінням облаштував собі нірку заєць із великою сім’єю. Весело і дружно жили мешканці галявинки. Працювали з ранку і до вечора, слухали спів соловейка та синички – і ніколи не нудьгували. "Послухай-но, сусіде, – гукнув якось зайчик Клаповух до їжака Будячка. – Я недавно бігав лісом і побачив неподалік велику грушу-дичку. Вона вже достигла і грушок під деревом – на всю зиму нашим родинам вистачить. Ходімо назбираємо!" – "Ходімо, друже, та ще й сусідку Вивірку гукнімо із собою"..." (Олеся Лісова)

Українська література, Євген Гуцало, повісті, оповідання для дітей, Запах кропу"Не все те забулось, що було змалку. Пригадую, як біля церкви, на яку богомільні баби обернули звичайну сільську хату, почепили на поперечці поміж двох стовпів тракторне колесо замість дзвона. Пригадую, як ще малими дітлахами по синьо-рипучих снігах ходили колядувати, і нам виносили спечені з меляси та цукру гіркуваті солодощі, або пиріжки з печеними буряками, або ж просто спускали собаку з цепу...." (Євген Гуцало)

Марія Яновська. Вірші про осінь.

"Стежини лісові мережить осінь,
Янтар і золото розсипались до ніг,
Були берізки в пишних платтях досі,
Красу згубили — вітер допоміг.
Яскраві  вчора, нині — сірі будні.
Сумні дерева, листя шарудить
Про дні щасливі, теплі, незабутні
І сонцесяйну березневу мить..."

(Марія Яновська)

 

Осінь розважається. Пісня для дітей. Слова Наталі Карпенко. Музика Миколи Ведмедері"Затулили сонечко
Хмари дощові,
Скачуть за віконечком
Краплі по траві."

(Наталя Карпенко)

Свята українського народу. Українські народні традиції. Осінній цикл свят.14 жовтня - свято Покрови Пресвятої Богородиці 14 жовтня відзначаємо свято Покрови Пресвятої Богородиці, або, кажуть, "Покрови". Традиційно Покрова на Україні належала до так званих двонадесятих свят, себто великих. З Покрови починали гуляти весілля — це була пора сватань та шлюбів. Покрова вважалась покровителькою козаків. Щорічно з великою урочистістю вони відзначали це свято на Січі у своєму головному храмі святої Покрови. Українська Повстанська Армія (УПА), що постала в час другої світової війни як збройна сила проти гітлерівської і большевицької окупації, — теж обрала собі свято Покрови за день Зброї, віддавшись під опіку святої Матері Богородиці. Таким чином, Покрова святкується в нас не тільки як народньо-релігійне, а й національне свято.

 

Українські народні традиції та звичаї. Олекса Воропай. Василь Скуратівський. Маковія (Маковея). Свято Першого Спаса. Свято Спаса на воді. Свято Медового СпасаМаковія - одне з найулюбленіших у народі свят. Відзначають його 14 серпня. Цього дня у церквах святили воду, квіти й мак. Так звану маковійську квітку переважно робили з городніх квітів, але додавали в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, м’яти, васильків, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв’язували червоною стрічкою. Свято Маковія називають іще Першим Спасом, Спасом на воді, Медовим Спасом. Воду, освячену на Маковія, вважають цілющою. Цього дня хворі на пропасницю купалися в річці. А в давнину ще й святили колодязі та воду в річках. Медовим його називають тому, що вулики до того часу наповнюються медом і традиційно пасічники починали медозбір. Тільки після освячення першого меду в церкві на Маковія можна було розговлятися.

українські народні звичаї, українські народні традиції, українські народні прикмети. 2 серпня - День Пророка Іллі. Олекса Воропай, Василь Скуратівський. На Іллі новий хліб на століЗгідно із народними віруваннями, Святий Ілля є наступником громовика Перуна, повелителя блискавки та грози. Святий Ілля їздить небом у вогняній колісниці і б'є чортів блискавками. Громові стріли - кам'яні, після удару вони на сім сажень уганяються в землю, а через сім років виходять на поверхню. Хто знайде таку стрілу — щасливий, бо вона лікує від усіх хвороб.

27 вересня - Здвиження Чесного Хреста. Народні традиції в Україні. Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Василь Скуратівський. Дідух. Свитку на Здвиження скидай, а кожух одягай27 вересня за церковним календарем — Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, або, як кажуть у народі, Здвиження. З ним пов'язані напрочуд цікаві вірування і уявлення, котрі дійшли до нас ще з дохристиянської доби.

Анатолій Камінчук, вірші для дітей, ілюстровані збірки, читати та завантажити"... Тоді ще не було ні телевізора, ні домашнього кіно, а були в мене кольорові олівці, які мама подарувала на день народження. І я взявся до малювання. Хотілося побачене диво за вікном перенести на папір. І застрибали, як живі, зайчики та білочки, повиростали химери-дивовижі,    захурделила    сніговиця, заграла у переливах сонця райдуга-веселиця. Не зчувся, як і день минув. Повернулася мама з роботи. Похвалила за малювання. А тоді мені  забажалося ще й віршики до малюнків зробити. Не пам'ятаю, які вони були, ті віршики. Та головне — ті рядочки сподобалися мамі, і вона мене знову похвалила. Мабуть, саме відтоді я й почав римувати, тобто писати вірші. Отой радісний і святковий стан душі бережу в собі, коли беруся за перо, коли мережу рядки, коли пишуться вірші для Вас, малята. (Анатолій Камінчук)

 Анатолій Качан. Ворота вирію. Вірш для дітей про осінь"Вже переїхало з полів 
Зерно у затишні комори 
І відчинились для птахів 
Ворота вирію над морем."

(Анатолій Качан)

 

 

 

 

Дитячі вірші Анатолія Качана, які увійшли до збірки "Листи з осіннього саду":

Анатолій Качан. Листи з осіннього саду, збірка віршів для дітей. Художник Кость Лавро

"Автограф на згадку", 
"Бджолиний рій", "Білі ночі в Одесі", 
"В зими є ягідка одна" (загадка), 
"В’ється стежка", 
"Відлига", 
"Вечір у степу" (безконечник), 
"Вийшла річка з берегів" (безконечник), 
"Гроза в Карпатах", 
"Дзвонить осінь школярам", 
"Дивні квіти розпустились" (загадка), 
"Дивувалися ліси", 
"До Сходу Сонця", 
"За піщаною косою", 
"Завиває завірюха", 
"Зелений Шум", 
"Зима щедрує по дворах", 
"Зимові яблука" (загадка-недомовка), 
"Квітка Сонця" (загадка), 
"Ластівка над Лиманом", 
"Летюча квітка" (загадка-безконечниця), 
"Летять із гірки санки",   "Листи із саду ", 
"Маятник дитинства" (безконечник), "Мете метелиця" (спогад про літо), 
"Мобільна розмова", "Море грає", "Морське ім’я", 
"Одеський мериді@н" (розіграш), "Осіння борозна", "Охололи води", 
"Пе-ре-віз-ник" (безконечник), 
"Пісенька про півника" (за народними мотивами), 
"Після бурі", "Пісня джерела", "Покровитель мореплавців", 
"Походеньки лиса", "Приморська осінь", 
"Проводи зими", "Прощання на причалі", 
"Райський сад", "Райські дні", 
"Рідні береги", "Річка сховалась", "Розливається Дунай", 
"Світов@ п@вутин@" (загадка), "Сині очі лугів", 
"Співучий сад" (Безконечник), "Степова дорога", 
"Степова криниця", "Степова царівна", "Степовий вітряк", 
"Телеграма", "Теплий край", 
"У долині журавель", 
"Хвилювалось море", 
"Шумить у мушлі море" (спогад про Крим), 
"Ще море тепле", "Щедра зима". 

 

До книжки сучасного українського поета Анатолія Качана "Прощання з літом" увійшли вірші про багатство рідної природи, загадки, смішинки і скоромовки для кмітливих діток:

Анатолій Качан. Прощання з літом. Ілюстрована збірка віршів для дітей, малюнки Віктора Кузьменка.

"Автовокзал", 
"Берегові вогні", "Біле поле", 
"В далекі мандри", "Вересневі дні", 
 веселинки, "Весняна пісня", 
"Веснянка", "Випадок у гастрономі", 
"Вітрила", "Ворота вирію", 
"Гість зими", "Горнятка-двійнятка", 
"Грамофончики", 
"Два плюс два", "Дві качки", 
"Дерево над морем", 
"Дівчинка і море", 
"До прильоту ластівок", 
"Дорога через ліс", 
"Дощові хмари", 
"Забіліли сніги",  загадки, 
"Зелена школа", "Зелений острів", 
"Зелений промінь", "Землемір", 
"Зима будує літо", "Зимовий сад", 
"Зимові квіти", 
"Квіти степу", "Клює", 
"Корабельні сосни", 
"Крилате насіння", "Крихта хліба", 
"Кукурузник", "Куличок", 
"Кури насміхаються", 
"Ластівки", "Летючий корабель", "Листи із саду", 
"Маяк-ревун", "Місяць трав", "Морозко", 
"На городі", "Налився колос", "Нельотна погода", "Новорічна пригода", 
"Обхідник колії", "Ожеледиця", "Осінні поля", 
"Павучок-рибачок", "Перші кроки", "Пісні лісу", "Пісня хвилі", 
"Повернення космонавтів", "Полустанок", "Польова дорога", 
"Пора медозбору", "Портальний кран", "Приморська осінь", 
"Причал", "Проростай, зерно", "Прощання з літом", 
"Рибальська казка", "Рибальське щастя", "Рухомі краєвиди", 
"Світанок року", "Свято абрикос", "Сині дні", "Сліпий дощ", 
"Солодкий сніг", "Соняшники", "Співучий лід", "Стара осика", 
"Сто кульбабенят", 
"Телеграма", "Теплий край", "Тихше, жаби", "Траляляй", 
"Флюгер полів", 
"Херсонські кавуни", 
"Цвіте шипшина", "Цвітуть сади", 
"Чайки над полями", "Чайки", 
"Шторм", 
"Ще зими не видно", "Ще море тепле", "Щедре сонце". 
 

Дитячі вірші Анатолія Качана, що увійшли до збірки "Світанок року":  

Анатолій Качан. Світанок року. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Євгена Попова

Веселинки, 
"Весняна пісня", 
"Випадок у магазині", 
"Гість зими", 
"Два плюс два", 
 загадки, "Зелений острів", 
"Землемір", 
"Крилате насіння", "Крихта хліба",
"Листи із саду", 
"На городі", "Новорічна пригода", 
"Перепілчине поле", "Полустанок", 
"Польова дорога", 
"Проростай, зерно", 
"Світанок року", "Сині дні", 
"Сійся, родися", "Скоро до школи", 
"Сліпий дощ", "Соняшники", 
"Стара осика", 
"Теплий край ", 
"Цвіт яблуні", 
"Чайки над полями", "Чекання", 
"Щедре сонце".
 

Анатолій Леонтійович Качан - письменник-мариніст, представник нового лірико-психологічного напряму в сучасній українській поезії для юних читачів.Анатолій Леонтійович Качан — відомий український дитячий поет, громадський та культурний діяч. Він — автор 17 книжок для дітей. У цьому розділі читайте поезії зі збірок віршів Анатолія Качана: "Листи з осіннього саду", "Прощання з літом", "Світання року", "За нашим садом грає море", "Гуляє парус на Лимані". 

 

 

Анатолій Мойсієнко. Жовтень жовті жолуді. Вірш про осінь. Багряна осінь. Картина Олега Щербакова."Жовтень жовті жолуді 
На базар несе.
Пише осінь охрою 
Золоте есе."

(Анатолій Мойсієнко)

Андрій Малишко, поезіїАндрій Малишко — український поет, перекладач, літературний критик. Постать Андрія Малишка вирізняється глибокою поетичною самобутністю, власним баченням світу, органічним єдинокорінням з народнопоетичною творчістю, інтимним тоном звучання, навіть коли він говорить про світові, загальнолюдські проблеми. А ще — пісенністю своєї лірики, тим, що кожен її рядок бринить за камертоном української народної пісні.

 

 

 

 

 

Богдан-Ігор Антонич, Росте хлоп'я мов кущ малини, збірка віршів для дітейУ збірці "Росте хлоп'я, мов кущ малини" вміщено вірші Богдана-Ігоря Антонича, видатного українського поета, який жив і творив на початку ХХ-го століття у Львові: "Весна", "На кичерах сивасті трави", "Ранній вітер", "Ярмарок", "На шляху", "Антонич був хрущем", "Захід", "Неситий крук над мостом крякав", "Зелений ясень, серп і коні", "Назустріч", "Об хмару хмара", "Клени", "Весна — неначе карусель", "Село", "Зима", "Я розумію вас". Дивовижний талант поета допоможе маленьким читачам полюбити рідне слово та зрозуміти природу нашого краю.

Валерій Шевчук. Чотири сестри. Дитяча казка з ілюстраціями. Художник Ольга Рубіна."Чотири сестри" — казкова розповідь відомого українського письменника Валерія Шевчука про чотири пори року на нашій планеті, про те, що відбувається у природі, коли зникає злагода між "сестрами" і порушуються природні закони, про крижаний період на Землі. Тішить щасливий кінець цієї чудової історії з вірою в те, що добро завжди перемагає зло.

 

 

 

 

 

 


Всього:
108
Поточна сторінка: 1
1   2   3   4   5   6  
Наступна
В кінець
Топ-теми