"Головне - не переставати мріяти про космос, і мрія здійсниться. На питання «чи важко стати космонавтом?», я відповідаю: «якщо цю мрію зміг втілити у життя хлопчик із буковинського села, її може здійснити будь-хто». Тут ніяких таємниць у мене немає. Все дуже просто – треба мати мрію, із якої все починається, і багато працювати». Серед сузір'ївців, я впевнений, є майбутні конструктори ракетної техніки, космонавти. Перед ними стоять завдання – створити принципово нові ракетні двигуни, принцип роботи яких полягав би у використанні природних сил і які існують у Всесвіті, – гравітаційних і електромагнітних. Освоєння далекого космосу, польоти на інші планети – ці завдання також будуть під силу сузір`івцям. Саме у такий спосіб вони зроблять внесок у підкорення космосу, прославлять себе і нашу державу." (Леонід Каденюк)
"Через терни – до зірок!" Це не лише відомий латинський вислів. Саме так вирішив колись простий український хлопчина з буковинського села, почувши про перший політ у космос Юрія Гагаріна. Він пройшов безліч випробувань, аби його мрія здійснилася, і у 1997 році саме Леонід Каденюк став першим космонавтом незалежної України.
"Коли дивишся на планету з висоти космічної орбіти і бачиш таку красиву землю ... хочеться попросити: "Боже, бережи нашу Землю, дай розуму людям!" Але коли пригадуєш, як ми живемо, то особливо там надзвичайно глибоко усвідомлюється, наскільки не досконале людське суспільство. Ми не правильно ставимося до природи. Треба берегти свою планету!» (Леонід Каденюк)
У грудні 1997 року Леонід Каденюк успішно повернувся на землю, пробувши на орбіті 16 днів. У космосі він вивчав вплив невагомості на ріст рослин. І вперше розгорнув український прапор на орбітальній станції. «Ми склали цілу програму, що він мав із собою взяти – прапор, державний герб, герб Києва, «Кобзар» Шевченка, портрет видатного українського ракетобудівника Михайла Янгеля, диск нашої відомої групи «ВВ». Він взяв усі ці речі із собою, і потім ми навіть привезли з Америки сертифікат, що кожна річ побувала в космосі – із підписом кожного члена екіпажу», – розповів тодішній керівник підготовки до космічного польоту Едуард Кузнецов. Тоді, під час польоту Каденюка, вперше у космосі пролунав гімн незалежної України.
"Коли бачиш, як деякі успішні люди грають у гру «хто впаде нижче», згадуєш тих, хто намагається спрямовувати нас вище, до зірок. Леоніду Каденюку це вдавалося, як нікому – зараз він, на жаль, на своїх зоряних шляхах може лише спостерігати, як ми несемо світло, яким він з нами встиг поділитися. Днями розпочався тиждень його пам’яті – 31 січня виконується рік, як він пішов у інші світи... 28 січня у Київському планетарії Українське Молодіжне Аерокосмічне Об’єднання УМАКО "Сузір’я" спільно з Українським аерокосмічним товариством та Радою з екологічної безпеки провели відкриття загальнонаціонального тижня пам’яті Леоніда Каденюка. Громадські організації, які він очолював, запровадили Зірку Каденюка, яку вручатимуть вітчизняним діячам науки та ракетно-космічної промисловості, ділилися спогадами..." (Сергій Вакарін)