До п'ятої частини збірки пісень Володимира Чернявського на слова Сергія Губерначука увійшли такі: «Журавлиная криниця», «Юна», «Цілуй мене», «Там, где любовь», «Песня о море», «Март», «Сложно» (танго).
До нової добірки пісень на слова українського поета Сергія Губерначука, музику до яких написав композитор Володимир Чернявський, увійшли: «Моя пташина Україна», «На горі козаки вогонь розкладали», «Сопілка», «Сільська, весняна і весільна», «Матіоловий сон», «Юний вітер», «Сни твої розвіються», «Тропічна полька», «Ця світла ніч», «Пошепки», «Некрасива», «Ты и только ты», «Беззаветная любовь».
«Віола», «Зустріч», «За склом», «Повертайся, мій любий, додому», «Луна засніжених гір», «Про що мій лист тобі говорить?», «Склади мене», «Спи, моя радосте», «Свет мой», «Ищу тебя» – такі пісні на слова Сергія Губерначука представлені у цій добірці.
До цієї збірки пісень на слова Сергія Губерначука, музику до яких написав композитор Володимир Чернявський, увійшли: "До України", "Небо України", "Тарасова гора", "А красива дівчинка була", "Висота", "Твоїм очам", "Гладіолуси в осіннім саду", "Не спокушай мене", "Сяйво ясного дня", "Яблунева весна", "Щось тебе не видно", "Синій птах".
Представлені у цій статті враження від творчості київського поета, актора і пісняра Сергія Губерначука написані композитором і поетом Володимиром Чернявським. Володимир Миколайович Чернявський – заслужений працівник культури України. Працює в Сосницькому Будинку культури Чернігівської області понад 42 роки, зокрема, з аматорським фольклорним колективом «Криниці», народним жіночим вокальним ансамблем «Вербиченька», багатьма хоровими колективами області. Має родинні зв’язки (за материнською лінією) з відомим українським режисером і письменником Олександром Довженком. Поет-пісняр Володимир Чернявський впродовж свого творчого життя займається обробкою українських народних пісень та аранжуванням авторських творів. У 2007 р. у видавництві «Прапор» (м. Харків) вийшла збірка його пісень і поезій «Душі моєї струни чарівні». Він написав більше півтори сотні пісень на вірші понад 60 поетів. Пісні композитора розписані для різного складу виконавців – хору, ансамблю, тріо, дуету або соліста.
"Висота" – пісня на слова Сергія Губерначука у виконанні Оксани Пекун (композитор – Ігор Корнілевич)
"Ми згоріли у полум’ї щастя свого.
Ми, коханням окрилені, йшли на вогонь.
Ми літали над містом, над часом, над снами.
А сьогодні немає нічого між нами…
…немає."(Сергій Губерначук)
"В останні роки дев'ятнадцятого століття ніхто не повірив би, що за всіма людськими справами зосереджено й пильно стежать істоти більше розвинені, аніж людина, хоча й такі самі смертні, як і вона; що в той час, коли люди заклопотані своїми справами, їх досліджують і вивчають, може, так само уважно, як людина досліджує під мікроскопом хвилинне життя нижчих організмів, що плодяться й кишать у краплині води. З безмежною пихою снували люди туди й сюди по всій земній кулі, поглинуті своїми мізерними турботами, певні своєї влади над матерією. Мабуть, так поводяться під мікроскопом й інфузорії. Ніхто й гадки не мав, що старіші космічні світи криють у собі загрозу людському існуванню; сама думка про можливість життя на інших планетах здавалася неймовірною. Цікаво нагадати деякі поширені в той час погляди. Щонайбільше, думали земляни, на Марсі живуть люди, які поступаються перед нами своїм розвитком і завжди раді прийняти нас у свої гостинні обійми як жаданих просвітників. А в цей час істоти, які своїм розвитком стоять вище нас настільки, наскільки ми стоїмо вище від допотопних тварин, істоти з великим холодним жорстоким розумом, дивилися заздрісними очима на Землю, повільно й впевнено плекаючи свої ворожі супроти нас плани. На світанку двадцятого сторіччя наші ілюзії були розбиті..." (Герберт Веллс)
До першої частини збірки пісень композитора Володимира Чернявського на слова Сергія Губерначука увійшли такі: «Україна молода», «За хмарами», «Зоряний коханий», «Серпневі сни», «Ходить вітер по дорозі», «Полісся, що з тобою стало?», «Пливу всім плином по тобі», «Рубінове яблуко», «Прощай», «Коста-Ріка», «На зоряній естраді», «Не теряй меня», «Мимолётная любовь», «Ты только позови».
"Мандрівник у Часі (так найслушніше його назвати) розказував нам якісь дивовижні речі. Його сірі очі спалахували й блищали, а обличчя, звичайно бліде, порожевіло й світилося збудженням. У каміні яскраво палахкотів вогонь. М’яке світло електричних лампочок під срібними дашками переливалося в наших склянках. Крісла — оригінальний винахід господаря — скоріше обіймали та пестили нас, аніж були просто місцем для сидіння. У товаристві панувала та чудова пообідня атмосфера, коли думки, не зв’язані путами фактів і точності, вільно линуть. Господар викладав нам свої теорії, позначаючи рухом тонкого вказівного пальця найголовніші твердження, а ми, посідавши в крісла, недбало прислухалися до цих, як ми вважали, парадоксів, захоплюючись невичерпно багатою фантазією оповідача..." (Герберт Веллс)
"Дощ цілує нам кінчики пальців
Прийди, в мій дім старий постукай,
спочинок дай душі.
Стає нестерпною розлука,
коли ідуть дощі..."(Сергій Губерначук)
"Ти малював любов уві сні.
Ти цілував у вуста ясні.
Випий мої сльози – і лети.
Вітер – мій художник, а не ти.
Там, уві сні, коханим ти став мені.
Ти, мов огнем, мене обіймав –
ніч стала днем, ти коханим став.
Рано перший дотик, перший звук.
Ранок після тебе йде до рук."
(Сергій Губерначук)
"Коста-Ріка, Коста-Ріка –
справжній рай для чоловіка!
Полум’яні сеньйорити
і блакитні кораблі.
Коста-Ріка, Коста-Ріка –
відшукаю бухту дику.
Вічне сонце, вічне літо,
як кохання на землі!"(Сергій Губерначук)
"Я заблукала у серпневому бажанні
під зорепадом по нічному дну.
Я запросила, любий мій, тебе востаннє
у передпокій до свойого сну.
Давно не чула я признань таких солодких
і в поцілунках довгих не була.
Невже я сплю на глибині ночей коротких,
а десь любов зорею пропливла?"
(Сергій Губерначук)
"Пролітають вітри від весни до весни.
Віддає все сповна нам земля восени.
А ми вдвох після шлюбу ще декілька днів,
але ти вже замерзла, а я зголоднів.
Живемо, мов орли на високій горі.
Полювати йдемо на ранковій зорі.
І, промчавши по колу і ускочивши в дім,
на байдужість твою я таке відповім..."(Сергій Губерначук)
"Поруч мене ти,
але вже час піти.
Зараз буде сонце тут.
Присвяти мені
ночі, а не дні –
і звільни від зайвих пут.
Поруч тебе я,
нічна любов твоя,
що розбудить і приспить.
У твоїх руках
пташку душить страх,
з рук твоїх любов летить..."(Сергій Губерначук)
"Чи то у княжий час, за ге́тьманства чи панства,
чи то в роки імперій, орд чи рад –
з народу за́вжди справжній лицар піднімався,
щоб повернути незалежний лад."(Сергій Губерначук)
"Там, де ти – море сліз,
а я сміюся і танцюю скрізь,
а я радію, що від мене знов
пішла любов..,
така любов."(Сергій Губерначук)
"Усе почалося зі слова – і скі́нчиться в слові.
Безмовна душа відійде́ у німі небеса.
Нечу́тно одхиляться двері живої любові –
і ти́шею тиш заговорить космічна краса!"(Сергій Губерначук)
"Я вже був колись… Пам’ятаю
цю осліпленість збожевілля,
на навколішках власних останків
неприховане незусилля,
як літав сорок день без себе,
але мав ще про себе згадку..."(Сергій Губерначук)
Представляються окремі фрагменти з оригінального лібрето українського національного мюзиклу "Запорожець за Дунаєм" – римейку однойменної опери Семена Степановича Гулака-Артемовського. Лібрето створено в 2004 році українським поетом Сергієм Губерначуком. У сучасному варіанті лібрето реалізовано нове драматургічне проведення взаємодії дійових осіб через нові діалоги і збагачення сюжету, здійснено драматургічне наповнення образів (зокрема Прокопа Тереня та Холуя). У цій літературній редакції глибоко осмислено історію українського козацтва, яскраво змальовано високі патріотичні почуття козаків до рідної землі, особливо тепло відображено ідеї вільнолюбного українського народу, його любові до батьківщини, до її історії. Загалом у драматично-літературному матеріалі Сергія Губерначука запропоновано сучасний погляд у музичній драматургії.
