Публікації за тегом: Сергій Губерначук

"Усім усюдам світлимося в люди –
з вінків тернових пропускаєм кров
розп’яття хресного в повішенні іуди
єдиним поглядом і висловом «ЛЮБОВ»."

(Сергій Губерначук)

 

 

 

"Де сяє дух,
там почуття –
ґротеск."

(Сергій Губерначук)

 

 

 

 

 

"Своє натхнення людство завжди шукало в природі.
У щонайменшій краплинці роси, яка спинила свій плин
на білосніжній пелюстці ромашки, можна побачити,
як віддзеркалюється цілий світ, як обертається планета."

(Сергій Губерначук)

 

 

 

 

"Хай мир і тиша ці чимдужч-чимдальш,
а з віч і вуст не сходить фальш.
Живемо від війни і до війни,
і Бога славимо, бо грішні ми."

(Сергій Губерначук)

 

 

 

 

"Ти даєш мені все! Ти – мов сонце велике!
На палаючий день перероджуєш ніч
і на крилах пісень, полохливих і диких,
надсилаєш мене до божественних віч!"

(Сергій Губерначук)

 

 

 

 

"Радій сонцю, яке є, а якщо його нема,
вигадай світло."

(Сергій Губерначук)

 

 

 

 

 

"До України крок лише один
з усіх її вершин, з усіх глибин.
До пісні, що бринить на видноколі,
з її душі, яка живе на волі…
Попри всі відстані і виміри годин –
до України тільки крок один."

(Сергій Губерначук)

 

 

 

"Живи все довше-довше
і пам'ятай все більше
тільки про любов."

(Сергій Губерначук)

 

 

 

 

 

 

"А що найкраще – то труд.
Бо він і є добро.
Хай мізерним заробком і не нагодуєшся,
так і слізьми ж не запиватимеш.
Бо завтра легша праця,
якщо сьогодні багато встиг."

(Сергій Губерначук)

 

 

 

"Але звідки берешся ти, рідне натхнення?
А найперше тебе відчуваю в легенях.
Щонайширше у серці всю кров каламутиш.
Розкумедиш – і враз якнайглибше засмутиш…
Просто ти як знайшло, то ніяк не одпустиш.
Знову кров каламутиш… Думки каламутиш…"

(Сергій Губерначук)

 

 

 

"Багато щастя не треба.
Безмежно багато людині не треба.
У зайвому сяйві осліпнеш.
Шукай джерело."

(Сергій Губерначук)

 

 

 

 

 

"Найкраще багатство –
наша пісня й земля."

(Сергій Губерначук)

 

 

 

 

 

"Жити – значить творити. Творити прекрасне, чудове, добре, а значить, корисне людям. Так творити, щоб для користі іншим вкладати в свою працю всю свою душу, вміння, працювати від щирого серця, із натхненням і радістю, що така праця – не щось марне, а потрібне людям. У цьому я вбачаю красу життя..." (Сергій Губерначук)

 

 

 

 

До цієї добірки начерків сценаріїв, створених письменником Сергієм Губерначуком, увійшли: «Уранці не зійшло сонце (трилер). «Марина», «Довга нота «ДО»», «Урбанавти» (діадрама), «Уся Оксана» (пригодницька кінострічка). Читаймо!

 

 

 

 

 

До другої частини добірки ліричних пісень на слова Сергія Губерначука (музика композитора Володимира Чернявського) увійшли: «Твоїм очам», «Рубінове яблуко», «Пошепки», «Про що мій лист тобі говорить?», «Зоряний коханий», «Сяйво ясного дня», «Повертайся, мій любий, додому», «Висота», «Сни твої розвіються», «Цілуй мене», «Некрасива, «Луна засніжених гір», «За склом», «Юна», «Прощай».

 

 

 

До цієї добірки ліричних пісень на слова Сергія Губерначука увійшли: «Віола», «Склади мене» (Моїй любій дружині Єлені), «Синій птах», «Яблунева весна», «Щось тебе не видно…», «Пливу всім плином по Тобі…», «Ходить вітер по дорозі…», «На зоряній естраді», «Матіоловий сон», «Зустріч», «Ця світла ніч», «Серпневі сни», «За хмарами», «Сопілка», «Юний вітер», «Не спокушай мене», «Гладіолуси в осіннім саду».

 

 

 

"Синє небо. Жовті луки. Предковічний храм. Вільні дзвони. Срібні звуки. Все належить нам. Час веде сюди дороги звід усіх усюд. Ми знайшли свою свободу тут. Україна веселкова – мирний ореол. Чиста врода світанкова. Юний рок-н-рол. Центр великої Європи неповторний світ, хор зірок і анґелів політ." (слова Сергія Губерначука, музика Володимира Чернявського)

До добірки жартівливих пісень на слова Сергія Губерначука (музика — Володимира Чернявського): «Сільська, весняна і весільна», «Спи, моя радосте», «Коста-Ріка», «А красива дівчинка була», «Тропічна полька», «Сложно» (Танго), «Ой, мил ты мне». 

 

 

 

 

 

Лірико-патріотичні пісні на слова Сергія Губерначука (музика — Володимира Чернявського): «Україна молода», «До України», «Небо України», «Тарасова гора», «Полісся», «Моя пташина Україна», «На горі козаки вогонь розкладали», «Журавлиная криниця», «Богдани».

 

 

 

 

 

"Десь за майже розталою, прозоро світанковою межею сивих лісів народжувався новий день. Із-за ледь-ледь рожевого стомленого сутінками обрію, мов би ненароком, поволі виринали перші вранішні промені, поповнюючи світ дивовижними звуками природи. Здавалося, спить вона, знесилена вчорашньою грою, відспівала уже всі пісні; та ні – знову пташиний щебет розірвав тенета темряви, знову розворушив життєдайні джерела, заново зродивши людське натхнення до праці. Справжнє диво, яке ще не раз змусить поета взятися за перо! Одна за одною в небі танули зірки, ховаючи свої мініатюрні промінці серед несміливої блакиті. І, роздратований веселковими кольорами марева обрій, нарешті відчинив свій одвічний скарб: з-під побореної світлом темної громади землі з’явився багряний окраєць ранкового сонця. Він усе більшав і більшав, немов би своїм ростом навмисне прирікав низький світ до загибелі…"