Василь Сухомлинський
СТО ПОРАД УЧИТЕЛЕВІ
29. ЯК РОЗПОДІЛИТИ РОЗУМОВУ ПРАЦЮ ШКОЛЯРІВ ЗА ПОРАМИ РОКУ
Це одна з важливих проблем, пов’язаних з фізичним розвитком і зміцненням здоров’я школярів, з їхнім всебічним розвитком. Рік складається з періодів, у кожному з яких життєдіяльність людського організму різна. Добре відомо, наприклад, що навесні захисні сили організму послаблюються, на осінь — зміцнюються. Враховувати ці циклічні коливання особливо важливо в школі — адже ми маємо справу з організмом, який росте, розвивається, з мозком, який формується, і на який великий вплив справляє зовнішнє середовище. Навчання, розумова праця весною, особливо в початкових класах, мають бути зовсім не такими, як восени.
У молодших класах я раджу розподіляти розумову працю школярів на рік так, щоб приблизно до середини третьої чверті (кінець лютого) в основному закінчилося вивчення найважливіших теоретичних узагальнень з граматики й арифметики. Розумова праця в останній чверті, яка припадає на весну, має складатися в основному з тих видів роботи, які розвивають, поглиблюють, систематизують здобуті раніше знання. Весною я радив би також посилити вироблення вмінь, необхідних для успішного навчання далі, в наступному навчальному році. Весна мовби спеціально призначена для найінтенсивніших спостережень. Весною треба нагромаджувати факти для теоретичних узагальнень у перших двох чвертях наступного навчального року. Диспропорція між уміннями й знаннями, про які йшла вже мова, якраз і виникає через те, що весною, як і восени, відбувається формування складних теоретичних понять.
У середніх і старших класах теж треба використати всі можливості для того, щоб максимально полегшити розумову працю весною. Не можна не враховувати того, що через виснаження запасів вітамінів, особливо в організмі підлітків, весною найчастіше послаблюється зір і виникають захворювання очей, а очі відіграють надзвичайно важливу роль у розумовій праці. Не можна відкладати на останню чверть, як це часто трапляється в практиці багатьох шкіл, читання найбільших художніх творів, перечитування багатьох сторінок підручників з історії й літератури з метою повторення. Особливо недопустима настанова на механічне повторення, яке нічим не відрізняється від первинного вивчення матеріалу. Весна має нести учневі, образно кажучи, оновлення методів навчання. Готуйтесь до уроків у четвертій чверті так, щоб червоною ниткою нової методики було приведення наявних уже знань у стан активної діяльності, рухомості. Не обов’язково учням через це постійно сидіти над книжкою, узагальнюючи матеріал з різних розділів за питаннями, які дав учитель. Примусити знання активно діяти можне і в оглядових лекціях, присвячених узагальненню ряду питань програми. Враховуючи втому старшокласників, треба вчителеві вміти взяти на себе працю, яка полегшувала б повторення.
Протягом багатьох років я давав завдання на літо учням VIII — IX класів: прочитати художні твори, які вивчатимуться в наступному році. Це значно полегшувало розумову працю, знімало перевантаження, звільняло четверту чверть від надмірного напруження.
У вас може виникнути запитання: як же практично досягти того, щоб у четвертій чверті деякою мірою було полегшено напруження розумової праці? Адже в багатьох школах діти «стогнуть» від великої кількості завдань. Що ж буде, якщо розумову працю в перших трьох чвертях зробити ще інтенсивнішою?
Так, це питання — одне з найгостріших і найважчих у нашій педагогічній праці. Але я насмілююсь сказати, що в програмах середньої загальноосвітньої школи перевантаження немає. Перевантаження — в нашій практичній роботі, шановний мій колего, в методах навчання. Якби педагогічна праця була поставлена на наукову основу, якби були використані й розкриті всі можливості дитинства, отроцтва і ранньої юності (особливо — дитячого віку), у загальноосвітній школі можна було б вивчити не одну, а дві іноземні мови, причому практичною опанування мов можна було б досягти вже в початковій школі.
Що ж треба зробити, щоб не було перевантаження в практичній роботі? Відповісти на це запитання так само нелегко, як дати, наприклад, відповідь на всеосяжне запитання про те, як добитися, щоб із шкіл не виходили недоучені, погано виховані, поверхово освічені юнаки й дівчата. Запобігти перевантаженню — це значить, по-перше, з три-, чотири-, п’ятирічного віку дитини турбуватися про багатий інтелектуальний фон, на якому відбувається її розумовий розвиток у сім’ї, а звідси — повсякчас підвищувати педагогічну культуру батьків; по-друге, не допустити диспропорції в уміннях і знаннях, забезпечувати ефективність оволодіння знаннями, уміннями вчинися — найважливішими інструментами розумової праці школярів; по-третє, на практиці реалізувати одне з найважливіших теоретичних положень педагогічної психології і, отже, дидактики: немає абстрактного учня; давати глибокі знання — означає бачити розумову працю кожної дитини; по-четверте, турбуватися про повсякчасний розвиток знань, про те, щоб вони «вводилися в обіг», не залишалися в голові закостенілим вантажем; по-п'яте, не допускати, щоб навчання перетворювалося в нескінченне надолужування пропущеного, не підтягувати без кінця «хвости». Одним словом, не допускати перевантаження — це значить робити все, про що говорилося раніше. Але є дві дуже важливі умови, які, знов-таки, як і багато з того, про що говорилося досі, пов’язані буквально з усім, що діється в школі.
З приводу цих двох умов запобігання перевантаженню мені хочеться запропонувати спеціальні поради:
30. "Про інтелектуальне життя вихованця" (з книги Василя Сухомлинського "Сто порад учителеві")
За матеріалами: В.О. Сухомлинський. Сто порад учителеві. Вибрані твори в п'яти томах. Том другий. Видавництво "Радянська школа", 1976, стор. 488 - 490.
Більше порад від Василя Сухомлинського:
Василь Сухомлинський, "Сто порад учителеві"
Книга "Сто порад учителеві" написана російською мовою протягом 1965 - 1967 років. Уривки з роботи друкувалися російською мовою в журналі “Народное образование” (1969, №5,6,9) й українською мовою в ряді номерів газети “Радянська освіта” у 1971 та 1972 роках. У повному об’ємі вперше опублікована українською мовою у 1976 році в другому томі п’ятитомного видання вибраних творів педагога.