Публікації за тегом: Наука та науковці

Ігор Павлюк - відомий український письменник та науковець, член Асоціації європейських письменників. Він - автор багатьох книг. Окремі його вірші стали піснями. За композиціями віршів Ігоря Павлюка створено театральні постановки. Його п’єсу «Вертеп» ставить Львівський драматичний театр імені Лесі Українки. Твори Ігоря Павлюка перекладені російською, білоруською, польською, англійською, латиською, болгарською, японською мовами. Ігор Павлюк представлений у книзі «European writer Introduction». Книга "Політ над Чорним морем" Ігоря Павлюка посіла перше місце за підсумками відкритого голосування і була визнана книгою року у Великобританії ("A Flight Over the Black Sea", переклав Стівен Комарницький). Вірші Ігоря Павлюка, зібрані в книзі, запрошують читача відправитися на прогулянку українським поліссям, описуючи зустрічні явища за допомогою витончених метафор.

Науково-популярний фільм "Земля: створити планету" українською від каналу "UA dokumental", а також - цікаві відео про Землю від каналу "Цікава наука": "Усе, що потрібно знати про планету Земля", "Чому під землею гаряче", "А що, якби Земля була порожнистою", "Вік Землі. 4 способи збагнути", "Що як увесь лід на Землі розтане?".

"Неймовірний космос" - цікавий документальний фільм українською мовою для "чомучок" будь-якого віку :)

У мистецькому відділі обласної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського (місто Кропивницький, вулиця Велика Перспективна, 24) відбулася виставка "Писанка: барви ягід і трав". Виставка тривала протягом травня та усього літа 2017 року​.

 

У фільмі «Утворення та еволюція зір» йдеться про утворення та розвиток зір на рівні нинішньої шкільної програми з астрономії. Він цікавий як для школярів, так і для усіх допитливих людей будь-якого віку.

17 квітня - день народження американського вченого, етнічного українця Любомира Романківа. Це ще один наш співвітчизник (крім Стівена Возняка, – ред.) без якого існування найбільш успішної корпорації в історії було б неможливим. У 1962 році Любомир Романків розробив для IBM перші в світі магнітні головки, для запису інформації. Технологію придбала компанія Apple і незабаром представила свій перший настільний комп’ютер. Попри постійне проживання у США, Любомир Романків дуже добре розмовляє українською мовою і майже щороку відвідує Україну. Він вручає премії молодим українським вченим і подорожує країною. Також він надихає тим, що в уже доволі поважному віці залишається активною і молодою в душі людиною.

11 квітня 2017 року в обласному художньому музеї міста Кропивницький напередодні Великодня у залі сакрального мистецтва було презентовано виставку писанок Ірини Михалевич «Живі барви писанки». На виставці представлені писанки, які пані Ірині вдалося створити протягом 2014 - 2017 років. Писанки було пофарбовано такими натуральними барвниками, як цвіт бузини, листя горіха, ягід шовковиці, чорниць, бузини, квітів сафлору, мальви, безсмертника, ромашки, комахи кошеніль, сандалу, цезальпінії. В рамках відкриття виставки було проведено презентаційний майстер-клас з писанкарства (фарбування природним барвником — ягодами бузини). Виготовлені писанки стали гарним подарунком дітлахам до наступаючого свята — Світлого Христового Воскресіння.

 

Матеріали цього блогу будуть цікаві для усіх вчителів, що крокують у ногу з часом. 

 

 

 

"В традиційній писанці кольори ми не обираємо — вони вже дібрані, і досконало. Питання виникає про барвники. Чим відтворювати традиційні кольори на писанці? Якими відварами? Розглянемо це питання на прикладі колекції писанок Ольги Косач, до якої увійшли 22 писанки й одна дряпанка. Ця колекція — ціле розмаїття з поліських, волинських та переважно подільських писанок. Кольори сонячні, радісні: є там і червоний, і зелений; жовтий, рожевий, коричневий, чорний та вишневий. Сім різних барв. То що, аби відтворити колекцію, потрібно приготувати сім відварів з різних рослин? Можна й так. Та якщо є бажання зменшити об'єм роботи, краще продумати комбінації і зменшити кількість відварів. Досягти семи різних кольорів цілком можливо і трьома барвниками..." (Ірина Михалевич)

 У XIX столітті в центрі української науки опиняється етнографія. Як наслідок, постає низка чудових етнографічних збірок, праць і монографій про різні сторони народного життя і народної творчості. Тоді виходять у світ “Народные южнорусские песни” Амвросія Метлинського, 1854; “Вжинок рідного поля” Миколи Гатцука, 1857; “Старосветский бандуриста” Миколи Закревського, 1860, та багато інших праць. Яскравою подією тоді став і альбом Ольги Косач “Украинский народный орнамент: вышивки, ткани, писанки”. Він побачив світ 1876 року в Києві. На той час, коли вийшов альбом, не було видано жодної повної збірки української орнаментики. 

Учениця Маріупольського технічного ліцею Катерина Малкіна стала срібним призером восьмої Всесвітньої олімпіади з біології в Голландії, запропонувавши інноваційне рішення проблеми утилізації пластикових відходів за допомогою личинок жуків. Дівчина представила свій науковий проект, який такий, що вирішує проблему утилізації відходів поліетилену та збереження природних ресурсів.

 

Перемігши в національному етапі міжнародного конкурсу науково-технічної творчості школярів Intel ISEF 2015, десятикласник із Олександрії (Кіровоградська область) Самуїл Кругляк отримав право взяти участь в Олімпіаді геніїв, що відбувалася в американському місті Освего (штат Нью-Йорк) у червні 2016 року, де він завоював бронзу серед двох тисяч юних винахідників з усього світу. Крім диплому, Самуїл Кругляк отримав можливість безкоштовного навчання в одному з вишів США та щомісячну стипендію близько 700 доларів.

 

Цього тижня завершився один з головних етапів конкурсу Google Science Fair 2016. Суддівською колегією відібрано Топ-100 ідей з різних країн світу. В число фіналістів потрапили чотири учасники з України.

 

Українські винахідники з проектом літака-"стрибунця" для дослідження полярних шапок Марса Mars Hopper стали переможцями конкурсу NASA у номінації "Вибір аудиторії". Гарантованим наслідком перемоги в конкурсі стане те, що авторів розробки запросять до Космічного центру імені Кеннеді в США, де вони зможуть побачити черговий космічний запуск. На жаль, NASA не гарантує, що проект-переможець обов'язково буде втілений в життя. Mars Hopper – це прототип безпілотного автоматизованого літака, який живитиметься сухим льодом. Так називають заморожений вуглекислий газ, яким узимку щедро покриті полюси Марса.

Космічний телескоп Hubble зробив знімок Марса з рекордно близької відстані. На знімку видно хмари і полярні шапки Марса.

Міжнародний конкурс Intel ISEF 2016 відбувся у травні у місті Фінікс (Аризона, США), в ході якого за звання "Розумного" змагалися близько 1750 юних науковців, інженерів і математиків. Для фіналу організатори конкурсу відібрали кращих молодих новаторів серед більш ніж 7 млн. конкурсантів зі студентів і школярів усього світу. Кожен фіналіст був переможцем на місцевому, регіональному та національному конкурсах. Від України на міжнародний фінал приїхало 7 фіналістів, відібраних на конкурсах IntelТехно і IntelЕко. За його підсумками молоді таланти України Фионг Ань Чан ( ФІМЛІ, Черкаси) і Олександр Бузін (Київ) отримали два III місця в категоріях "Математика" і "Програмування систем", а також спеціальний приз конкурсу. 

 

Український проект марсоходу Mars Hopper увійшов до топ-3 всесвітнього хакатону NASA SpaceApps Challenge. Кожен бажаючий може віддати свій голос за цей стартап з Києва до 21 травня на сайті: https://2016.spaceappschallenge.orgr.

 

Іван Павлович Пулюй (2 лютого 1845 року, Гримайлів, Гусятинський район, Тернопільська область —  31 січня 1918 року, Прага) — український вчений-фізик і електротехнік, винахідник, організатор науки, громадський діяч, перекладач, а також - доцент Віденського університету, професор Вищої технічної школи в Празі, ректор першого в Європі електротехнічного факультету, доктор Страсбурзького університету, державний радник з електротехніки Чехії і Моравії.

Мільйони жителів Індонезії і країн Тихоокеанського регіону в ніч проти середи, 9 березня 2016 року, спостерігали повне сонячне затемнення. Найкраще це рідкісне явище можна було побачити на заході Індонезії.

Володимир Михайлович Кубійович (23 вересня 1900, Новий Сонч, Лемківщина, нині Польща; - 2 листопада 1985, Париж) — український історик, географ, енциклопедист, видавець, громадсько -політичний діяч, організатор видання та головний редактор Енциклопедії українознавства та фундаментальної праці «Географія українських і сумежних земель».
(з Декалогу Володимира Кубійовича)