На сайті
Дошка оголошень Додати оголошення

18 квітня - день народження Юрія Шкрумеляка


18 квітня - день народження Юрія Андрійовича Шкрумеляка, українського письменника, журналіста, перекладача

 
Юрій Андрійович Шкрумеляк  — український журналіст, поет, перекладач і дитячий письменник, січовий стрілець

Юрій Андрійович Шкрумеляк (псевдонім Олександр Залужний) (18 квітня 1895 року, село Ланчин, нині - смт Надвірнянського району Івано-Франківської області — 6 жовтня 1965 року, Коломия) — український журналіст, поет, перекладач і дитячий письменник, січовий стрілець. Псевдоніми: Іван Сорокатий, Юра Ігорків, Ю. Підгірський, Смик, Гнотик, Олекса Залужний, Максим Цимбала.
Народився Юрій у селянській сім’ї. Навчався з 1901 року по 1907 рік у сільській школі, а надалі (1907—1914) — у Коломийській гімназії. У 1922—1924 роках Юрій Андрійович навчався у Львівському університеті і на філософському факультеті Празького університету.
Під час Першої світової війни воював у складі Українських Січових Стрільців, був підхорунжим. Належав до найвідоміших поетів-усусів. Зокрема, після кривавих боїв на Маківці Михайло Гайворонський на слова Юрка Шкрумеляка написав пісню «Питається вітер смерті». «Стрілець і пісня, — зауважував Шкрумеляк, — то брат і сестра, то любчик і любка; в одинокій пісні знаходить стрілець розраду та хвилеве забуття». Учасник визвольної війни. Працював із Миколою Євшаном у архівах Начальної Команди УГА.  З 1920 року по 1930 рік - співробітник видавництва «Світ дитини». А у 1928—1939 роках був співпрацівником видавничого концерну Івана Тиктора, головним редактором і фейлетоністом (псевдонім Іван Сорокатий) газети «Народна справа» та журналу для дітей «Дзвіночок». У 1945 році Юрія Андрійовича було засуджено на 10 років ув’язнення в радянському концтаборі. Покарання відбував у Печорських таборах. Після повернення з ув’язнення, у 1956 році, поета було реабілітовано.
Помер Юрій Андрійович Шкрумеляк 16 жовтня 1965 у місті Коломия, поховано його у Львові на Личаківському кладовищі.

Творчість Юрія Андрійовича Шкрумеляка:

Перший вірш надрукував 1915 у Відні. Автор понад 30 книг для дітей (найвідоміші «Юрза-Мурза» (1921), «Записки Івася Крілика», «Стрілець Невмираха», «Мова віків» та (під псевдонімом Юра Ігорків) «Історії України для дітей» у чотирьох частинах). Численні переклади зі світової класики, пристосовані для малого читача («Казки з 1001 ночі», «Алядин і чарівна лямпа», «Історія про малого Мука», «Пригоди мореплавця Сіндбада» та ін.). Друкувався у виданнях «Червоної Калини», зокрема в календарях-альманахах — вірші, оповідання та белетризовані спомини. Автор поем «Кузня в Нагуєвичах» (1958), «Довбушева слава» (1961).
Окремо вийшли:
    Поема «Сон Галича» (Станіслав, 1920).
    Лірико-публіцистична проза «Поїзд мерців» (Львів, 1922).
    «Авелева жертва» (1926).
    Пригодницька повість «Чета крилатих» (1928, перевидано 1954 у США).
    Повість «Вогні з полонин» (1930).
    П’єса «Стрілець Невмирущий» (1938).
    Повість «Високі гори і низини» (1939).
    Збірка поезій «Пісня про радісну осінь» (Київ, 1940).
    Збірка поезій «Сопілка співає» (Львів, 1957).
    Вибрані твори «Привіт Говерлі» (Київ, 1964).

Поема "Сон Галича" (надрукована у Станіславі, 1920) та лірико-публіцистична проза "Поїзд мерців" (Львів, 1922) принесли йому письменницьку популярність. Пригодницька повість "Чета крилатих" (1929) та п'єса "Стрілець Невмирущий" (1938) цю популярність підтвердили.

 

Пропонуємо почитати вірші Юрія Шкрумеляка, присвячені Україні і рідній мові:

 

 

 

Ми всі діти українські

Ми всі діти українські,
Український славний рід.
Дбаймо, щоб про нас, маленьких,
Добра слава йшла у світ.
Свої здібності і сили
Розвиваймо раз у раз,
Щоб народу була втіха,
І щоб користь була з нас.
Будьмо пильні у науці,
Будьмо чемні у ділах,
Будьмо смілі та відважні
І не думаймо про страх!
Все, що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе,
Рідна віра, рідна мова,
Рідний край наш над усе!

 

* * *

 

Ми є діти українські

Ми є діти українські,
Хлопці та дівчата,
Рідний край наш - Україна,
Красна та багата.
Рідне небо, ясне сонце,
Місяць, зорі срібні,
Рідний нарід - українці
Всі до нас подібні.
Рідна віра: Свята Трійця
І Пречиста Мати.
Рідна мова: нею вчились
Бога прославляти!
Присягаем наш край рідний
Над усе любити,
Рідний нарід шанувати
І для нього жити.
Присягаєм - рідну віру
Завжди визнавати,
По-вкраїнськи говорити,
Молитись, співати.
Як ріка в гору не піде,
Як сонце не згасне,
Так ми того не забудем,
Що рідне, що власне.
Що нам рідне, те нам буде
І красне і гоже!
Присягаєм, що так буде
Поможи нам, Боже!

 

* * *

 

Слово української дитини

Хто ти, хлопчику маленький?
Син я України-неньки!
Українцем я зовуся
Й тою назвою горджуся!
А по чім тебе пізнаю?
По вкраїнському звичаю,
В мене вдача щира й сміла,
І відвага духа й тіла,
І душа моя здорова,
Українська в мене мова.
А скажи, де край твій рідний?
Там, де неба круг погідний,
Там, де сонце сяє ясне
На вкраїнські діти красні;
Де лани, степи безкраї,
Де орел буйний літає,
Де Карпат вершки високі,
Де потоків дна глибокі;
Де Дністер і хвилі Прута,
Де Дніпро, старий Славута;
Де високії могили,
Що в них голови зложили
Мої предки в лютім бою
За Вкраїну любу свою.
Як поможеш свому люду?
Пильно все учитись буду,
Щоб свої мене любили,
А чужі щоби цінили,
Щоб про мій народ питали,
Україну шанували.
Чи при праці, чи в забаві,
Все послужу рідній справі.
Ні маєтку ані труду
Жалувати я не буду,
Щоб народові Вкраїни
Помогти устать з руїни, -
Все зумію перенести
Для Вкраїни слави й честі.
Господа буду благати,
Щоб нам дав добра діждати!

 

* * *

 

Де Україна?

Україна в давній славі,
В козацьких пригодах,
На заквітчаних левадах,
В рідних синіх водах.
Україна в тих долинах
І високих горах,
На степах буйних, широких
У гаях, у борах.
Україна в білих селах,
У густих садочках,
У хрещатому барвінку,
У синіх квіточках.
Україна на яворах
Пташкою співає;
На стрілецькії могили
Голову схиляє.
Україна в чорноземі,
Що родить пшеницю, -
В глибинах, що дають нафту
І сіль-сировицю.
Україна в рідній мові
І в пісні прекрасній, -
Україна в рідній школі,
В майбутності ясній.
Україна в чистих хатах,
І в сільській церковці, -
У дитячому серденьку,
В розумній головці,
Україна в ясних зорях,
В сонці, що над нами, -
І в очах добрячих, ясних
Рідненької мами.

 

* * *

 

Молитва за рідну мову

Боже, Отче милостивий,
Ти нам дав ту мову красну,
Поміж мовами найкращу,
Нашу рідну, нашу власну.
Тою мовою співала
Нам, маленьким, наша мати,
Тою мовою навчала
Тебе, Боже, прославляти.
Тою мовою ми можем
Величатись перед світом,
Бо між мовами ця мова -
Мов троянда поміж цвітом.
Хоч би й хто напастував нас,
Хоч би й хто посмів грозити, -
Дай нам силу, дай відвагу
Рідну мову боронити.
Поможи, Небес Владико,
Хай буде по Твоїй волі,
Щоб та мова гомоніла
Вільно: в хаті, церкві, в школі.
Дай діждати пошанівку
Рідного святого слова,
Щоб цвіла на славу Божу
Наша українська мова!

За матеріалами: http://storinka-m.kiev.ua/

 

     

 

 

Більше віршів Юрка Шкрумеляка на "Малій Сторінці":

Твори Юрка Шкрумеляка для дітей
Юрій Шкрумеляк автор понад 30 книг для дітей (найвідоміші "Юрза-Мурза" (1921), "Записки Івася Крілика", "Стрілець Невмираха", Мова віків"), "Історії України для дітей" у 4-х частинах, численних перекладів світової класики, пристосованих для малого читача. Читайте у цьому розділі поезії Юрка Шкрумеляка для дітей: "Молитва за рідну мову", "Ми всі діти українські", "Молитва за рідну маму", "Ода до матері", "Моя мати", "Всі такі, як мама", "Наша мати", "Свято матері", "Святий Миколай над селом", "Вербиця", "Ми є діти українські", "Слово української дитини", "Святий Миколай", "Лист до Святого Миколая", "Я сьогодні сам молився", "Я дитина українська", "Де Україна?", "На Ключі", "Був це сміливий князь — вояка", "Звав тебе народ ласкавим".

Останні коментарі до сторінки
«18 квітня - день народження Юрія Шкрумеляка »:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар