"Дзюрком-цюрком вода з рурки
Змієци́ркає до Мурки."(Галина Мирослава)
"Вухало-наслухало про непослух слухало,
Так слухняно слухало, що його не рухали."(Галина Мирослава)
"Пряжку з Пряшева і пряжу з Ряшева
Везли машівці аж до Машева."(Галина Мирослава)
"Колядчане коляча́ лагідком
Колядує колядочку уцілок-цілком."(Галина Мирослава)
"... Тоді ще не було ні телевізора, ні домашнього кіно, а були в мене кольорові олівці, які мама подарувала на день народження. І я взявся до малювання. Хотілося побачене диво за вікном перенести на папір. І застрибали, як живі, зайчики та білочки, повиростали химери-дивовижі, захурделила сніговиця, заграла у переливах сонця райдуга-веселиця. Не зчувся, як і день минув. Повернулася мама з роботи. Похвалила за малювання. А тоді мені забажалося ще й віршики до малюнків зробити. Не пам'ятаю, які вони були, ті віршики. Та головне — ті рядочки сподобалися мамі, і вона мене знову похвалила. Мабуть, саме відтоді я й почав римувати, тобто писати вірші. Отой радісний і святковий стан душі бережу в собі, коли беруся за перо, коли мережу рядки, коли пишуться вірші для Вас, малята. (Анатолій Камінчук)
"Хмариться, і хмарка
хмарно хмарові дощі несе,
Хмародряп* хмарині
марно відкрива своє лице."(Галина Мирослава)
Віршики-скоромовки від Варвари Гринько: "Чапля", "Фартушок", "Скоромовка" ("Пішли рясні дощі"), "Тигр", "Рись", "Скоромовка" ("Лили, лили, лили").
Віршики-скоромовки від Анатолія Камінчука: "Капелюх", "Кріп", "Про вовка промовка", "Млин", "Чечір-вечір", "Овес", "Рак", "Привіт від кавуна", "Оляпка", "За просікою - проліски", "Дядько конюх", "Рома робить раму", "Дощ-косарик", "У сороки морока", "Поїзд", "Пасовище", "Кит і кіт".
Протягом всього свого життєвого шляху, з дитинства й до тепер, Юлія Хандожинська пронесла свою любов до слова. Перші її рядки побачили світ ще під час роботи у дитячому садочку. Там поряд з дітьми і відкрився той дивній і загадковий світ у серці Юлії. Більш серйозніше Юлія Миколаївна почала писати вже у квітучій Сквирі. Перша збірка "Мрії у вогні не згорають" побачила світ у 2014 році. Далі вийшли друком такі збірки: "Я пелюстками серця обійму цілий світ", "Бентежить душу батьківська земля", "У сяйві слова", "Мелодия чувств","Перлини моїх снів", "Намальовані душі". Юлія Хандожинська також є активним громадським діячем, має немало досягнень, завжди активно приймає участь у творчих конкурсах і фестивалях.
"Ли́пини у липнику́
Сиплять липиці* в кутку."(Галина Мирослава)
"Вітько й Віта об'їхали пів світу,
Аби здобути освіту."(Галина Мирослава)
"Цибань – цибатень цибнув лякати,
Тільки спробуй "цить" не сказати."(Галина Мирослава)
"Сивесенький дід засивівся,
Сивісінький він не родився."(Галина Мирослава)
"Два рядочки – раз і два.
Швидко прочитав? Ура!!!"(Галина Мирослава)
"Пожиточного жита тільце-житце
Попід снігом сидить живцем."(Галина Мирослава)
"Перший хлопчик каже вперше,
Що не знав, що буде першим.
Другий друг, а з ним другиня
Пругко пружаться й пружинять.
Третій каже, що як тре,
Він що треба, те натре.
Ще б четвертий у четвер
Четвертну ділив на чверть.
П’ятий йде по п’ятачку
П’ятами по патичку." (Галина Мирослава)
Скоромовки для діточок від української поетеси Ганни Чубач: "Дві Варвари", "Ати-бати!", "Ворони", "Грім і гуси", "Джмелі", "Дударики", "Злива", "Запитав Василь у Вовки", "Ігогошка", "Коржі з маком", "Коронована ворона", "Курка-квочка", "Курка, кролик і корова", "Курочка-чубарочка", "Мурмурка", "Опудало", "Чик-чирик".
Дитячий фольклор — це, перш за все, ті зразки усної творчості народу, що призначені для дітей. Інша гілка — це твори, які існують у дитячому середовищі, але так само побутують і як окремі зразки певного фольклорного жанру (наприклад, загадки). Дитячий фольклор містить і таке явище, як усна дитяча творчість, що виникає у процесі гри та спілкування. Зразки цієї творчості живуть лише в дитячому середовищі. До цього розділу ввійшли кращі зразки українського дитячого фольклору: заклички, колискові пісні, забавлянки, лічилки, дражнилки, мирилки, скоромовки.
"Чув Івасик у ставку
Скоромовку ось таку:
— А я щука — риба хижа
Малі мальки — моя їжа,
Я недобра, навіть зла,
В мене зуби, мов пила.
Закидає хлопчик хутко
У став синій довгу вудку:
— А я, щуко, рибачок —
Упіймаю на гачок."(Леонід Куліш-Зіньків)
"Сів Лі Сівлі у літак,
Тож над лісом літає мастак."(Галина Мирослава)
