Іван Малкович, "Золотий павучок" (Різдвяна історія)


Іван Малкович

ЗОЛОТИЙ ПАВУЧОК

Різдвяна історія

 

 

 

Цю історію на Святвечір любив оповідати мій дідусь...
Не тепер і не колись жила собі в нашому містечку одна сім’я: тато, мама і троє діток — Тарасик, Настуня та Ільчик. 
У їхній привітній оселі завжди було багато радості і сміху.
Яких лишень забав не вигадували вони — і «князівна», і «чіт-нечіт», і «скіки-скіки», і, звичайно ж, «смішний телефон». 
А на свята їхній татусь наймав бри́чку *1 із золотогривим конем, і вони всі разом їхали за місто до лісу...
Але одного дня все перемінилося — на їхню країну напав північний ворог. Страшне горе, мов темна ніч, огорнуло всіх людей. Не оминуло воно й цю родину: тато пішов захищати рідний край, а мама і троє діток лишилися самі.
Була зима з високими снігами. Але вперше у їхньому домі не чутно було дитячого щебету... Хіба дуже повеселиш ся, коли нема чого їсти?
Уперше святий Миколай не приніс їм нічого, — а вони ж цілий рік були такі слухняні... 
— Може, Миколай передасть нам дарунки аж на Різдво? — сумно замріялась маленька Настуня.
І ось настав Святий вечір. Щоб хоч трохи утішити рідних, Тарасик з самого рання пішов до лісу і привіз на санях ялинку. 
Ялинка була дуже гарна, але прикрасити її не було чим...
Кілька днів тому Ільчик з Настунею крадькома пішли на ринок і виміняли усі їхні тридцять три ялинкові прикраси на тридцять три картоплини...
Правда, колись, окрім яскравих іграшок, вони чіпляли на ялинку обгорнуті в золоту фольгу горішки, яблука, а ще солодкі зірочки та місяченьки, спечені зі смачного тіста... 
Однак сьогодні ялинка стояла без жодної прикраси.
Коли звечоріло, матуся заслала стіл білою скатертиною і вони посідали до столу. Ох і сумний був той Святвечір! 
Уявіть собі: на різдвяному столі, окрім чотирьох картоплин і чаю, не було нічого. У кутку сиротливо щулилася неприбрана ялинка, а за столом не було тата. Хтозна, чи й живий він був... Згадавши про тата, діти ще дужче засумували...
Але мама сказала:
— Не журіться, мої серденятка. Пам’ятаєте татів дарунок на минуле Різдво? — і почала виймати зі скрині одяг для Ангела, маску Кози і яскраві різнокольорові стрічки.
Тарасик переодягся на Козу, Ільчик — на Ангела, а Настуня прикрасила свою голівку стрічками.
— Які ж бо ви в мене гарні! — захоплено сплеснула в долоні матуся. Шкода, що татко вас не бачить... Слухайте, а чи не заколядувати нам його улюблену коляду! — І вони заколядували «Добрий вечір то́бі, пане господарю!». Мама сказала:
— Ви так старалися, що коляда, мабуть, долинула аж до нашого татуся. Вона зігріє його у тих холодних снігах...
— А тепер, гадаю, саме час розповісти нашому Ільчикові, як колись давно, такого самого вечора, як сьогодні, у маленькій пастушій ста́єньці *2 народився один хлопчик...
І матуся почала оповідати про того незвичайного хлопчика, і про ангелів, які сповістили про Його народження, і про пастушків, які принесли Йому свої дарунки.
— А звали того хлопчика...
— Дивіться, дивіться! — раптом вигукнув маленький Ільчик і показав на ялинку.
Усі здивовано повернули свої голови.
— Що за диво?! — сплеснули вони руками.
— Хто це так чарівно прикрасив нашу ялиночку?!
А дивуватися й справді було з чого: ялинка зверху донизу стояла зодягнута в тонке золотисте плетиво і, наче казкова принцеса, осявала собою всю вітальню. А на самому вершечку сяяла мовби зіронька.
— Гляньте! Та це ж маленький золотий павучок! — вигукнула Настуня. — Це він прикрасив нам ялиночку!
Діти повибігали з-за столу, взялися за руки й почали танцювати довкола ялинки. Вони підстрибували і співали:

Павучок, павучок,
золотий чарівничок!
Сплів ялиночці убра́ння
із небесних ниточо́к!
Павучок, павучок,
золотий чарівничок…

Раптом у двері хтось постукав. Усі перестали веселитись і злякано завмерли: «Хто б то міг бути?..»
Мама відчинила двері і мало не зомліла: на порозі стояв… їхній тато! Він був змучений, худий, але очі його світилися тихою радістю.
— Війна скінчилася. Ми перемогли ворога, — сказав він і почав виймати з рюкзака і з кишень смачнющі різдвяні гостинці.
Усі кинулися йому на шию, і я навіть не можу описати, скільки радості, щасливих слів і дзвінких колядок було того різдвяного вечора! Усі сміялися, галасували, танцювали, обіймалися, показували татові ялинку і знову сміялися й колядували…

А на самому вершечку ялинки сидів щасливий золотий павучок і таємниче підморгував їм то правим, то лівим очком. Ось так: 
кліп-кліп, кліп-кліп, кліп-кліп…

*1  Бри́чка — старовинний різновид візка для перевезення людей, в який запрягали коней.

*2  Ста́єнька, ста́йня — спеціальне приміщення для коней.

 

Іван Малкович. Золотий павучок. Різдвяна історія. Малюнки Катерини ШтанкоІван Малкович. Золотий павучок. Різдвяна історія. Малюнки Катерини Штанко


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За матеріалами: Іван Малкович. "Золотий павучок". Київ, видавництво "А-ба-ба-га-ла-ма-га", 2009. Ілюстрація Катерини Штанко.
Хрестоматія сучасної української дитячої літератури для читання в 1, 2 класах серії «Шкільна бібліотека». Укладання Тетяни Стус. Львів, "Видавництво Старого Лева", 2016, стор. 95 - 98.

 

 

  Більше творів Івана Малковича на "Малій Сторінці":

вірші для дітей, Поезії Івана Малковича для дітей
Іван Антонович Малкович  — український поет, директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Іван Малкович закінчив Івано-Франківське музичне училище, скрипковий клас (1980) і Київський університет імені Тараса Шевченка, філологічний факультет (1985). На всеукраїнському семінарі молодих авторів 19-річного юнака  було обрано найкращим поетом. Вихід його першої книги гаряче відстоювала легендарна українська поетеса Ліна Костенко. Іван Малкович - автор поетичних збірок «Білий камінь» (1984), «Ключ» (1988), «Вірші» (1992), «Із янголом на плечі» (1997), кожна з яких ставала подією літературного процесу в Україні.  Він - автор-упорядник понад 30 книжок для дітей, зокрема «Українська абетка», «Улюблені вірші». Іван Антонович живе і працює у Києві. З 1986 року - член Національної спілки письменників України.

Останні коментарі до сторінки
«Іван Малкович, "Золотий павучок" (Різдвяна історія)»:
Лесь Маланка , 2018-05-13 12:34:57, #
Марія , 2018-12-15 12:00:27, #
Марія , 2018-12-15 12:02:23, #
Наталя , 2019-02-25 18:00:28, #
Наталя , 2019-02-25 18:01:09, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 10     + Додати коментар
Топ-теми