Юрій Яновський. Роман "Майстер корабля" (читати та завантажити)


Юрій Яновський. Майстер корабля. Роман (читати та завантажити). Обкладинка В. Кричевського.

 

Юрій Яновський 

МАЙСТЕР КОРАБЛЯ 
 
Роман 

 

               ПРИСВЯТА

Високо в небо соколи літали! 
Далеко в море гості запливали 
І парус, парус, парус доганяв.

Надувши груди білі, йшли фрегати,
Над морем місяць уставав солдатом 
І просторінь шляхів охороняв.

Веселий день любови кочової! 
На палубі вино, брязкіт зброї,
І плескіт хвиль, неначе крик коня.

Надувши груди білі, йшли фрегати,
Над морем місяць уставав солдатом 
І просторінь шляхів охороняв.

Любовна міць на палубі рухливій,
На кораблі, що йде, мов білий привид, 
Й зорю на щоглу, як ліхтар, підняв!

Надувши груди білі, йшли фрегати,
Над морем місяць уставав салдатом 
І просторінь шляхів охороняв.
(1928)

 

 

 

ЧИТАТИ РОМАН ЮРІЯ ЯНОВСЬКОГО "МАЙСТЕР КОРАБЛЯ" У ТЕКСТОВОМУ ФОРМАТІ

 

Завантажити текст роману Юрія Яновського "Майстер корабля" у форматі doc.zip

Завантажити текст роману Юрія Яновського "Майстер корабля" у форматі txt.zip

 


Сиве волосся до чогось зобов'язує. Старечі ноги йдуть уже просто до могили. Багате досвідом життя лежить переді мною, як рельєфна мапа моєї Республіки. Скільки-то води втекло з того дня, коли я, молодий, зелений юнак, окунувся в життя! Зараз мені — за сімдесят, мене термосить іноді ломота, руки дрижать, і на очі набігає сльоза. Тоді я наказую розтопити кану, кладу на підставку ноги і стежу вогники над деревом. Це такий архаїзм тепер — топити дровами, але не нарікайте на мене — я згадую свою давню юність. Дивлюся, як перебігає прекрасний вогник, символ вічного переходу енергії й розкладу матерії, простягаю до нього руки, і він гріє мої долоні, на яких лінія життя доходить уже до краю. Старість до чогось зобов'язує. Сьогодні я бачив нашу надзвичайну «Білу Пустелю». Молодий кінорежисер із повагою потиснув мені руку й захоплено подивився в вічі... 

Листа написано на шістнадцяти сторінках жовтого шершавого паперу. Він точить легенький запах, що, як нитка диму, коливається, коли листа читати. «Мilаnо, 22/V. Милий мій, уявляю, що ти думаєш про мене. Не треба думати недобре. Не писала довго. Але нічого не змінилося — ми такі ж друзі. Я одержала твого останнього листа давно. У мене чудний настрій. Такий спокійний. Нічого не хочеться робити. Я дуже багато їздила за цей час. В Генуї об'їздила всі околишні малі міста, багато бачила цікавого, такого, про що я читала раніше тільки в книжках. Уже тиждень, як я виїхала з Генуї й живу в Мілані. Чи одержав ти мою листівку з Комо? Я їздила туди на цілий день. Озеро Комо, коли перерізає пароплав, наче кришталевий холодний спирт стоїть, а не озеро. Мілан і всі околиці його я теж оглянула. Завтра я їду до Берліна за нашою візою. Пробуду в Берліні з тиждень. Багато я могла б розповісти цікавого. Я ніколи не переживала стільки гострих і цікавих пригод, як тепер, стільки нежданих зустрічей із людьми, у мене якось затупилося тепер почуття прив'язаності до людей, до місця, превалює тільки одне чуття, чуття нового, зміни вражень...


Останні коментарі до сторінки
«Юрій Яновський. Роман "Майстер корабля" (читати та завантажити)»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми