СВЯТА ТРІЙЦЯ
У стародавніх українців у дохристиянські часи Трійця означала пошанування Сонця, Зеленого дива, Води та Землі.
В народі свято називають ще Зелені свята, Зелена неділя.
За давніми народними традиціями, у п'ятницю до схід сонця жінки йдуть до лісу, збирають лікарські трави. Вранці в суботу рвуть квіти материнки, чебрецю, а також полин та лепеху, яким уквітчують оселі. Надвечір збирають гілки берези, липи, ясеня, прикрашають ними оселю, обійстя, ворота, щоб захиститися від нечистої сили, мавок, русалок. У неділю у церквах святять зілля. Після богослужіння свяченою водою кроплять криниці.
І, як і у багатьох випадках, до кожного народного свята знайдеться церковна історія.
Ось яка релігійна оповідка присвячена цьому святу.
Коли минуло п'ятдесят днів після Воскресіння, усі учні Ісуса разом з Матір'ю Божою та деякі святі жінки зібрались в одному домі на Сіонській горі. Вони молилися і чекали зішестя Святого Духа, як було обіцяно Господом. І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалась, і переповнила весь той дім, де сиділи вони. І з'явилися їм язики поділені, немовби огненні, та на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав... Ось чому свято Трійці називають ще П'ятидесятниця, або Зішестя Святого Духа на апостолів.
Дивіться також на нашому сайті:
