На сайті
Дошка оголошень Додати оголошення

Українські народні прислів'я та приказки про навчання, учителя, ученого (записав Володимир Плав'юк)


Українські народні прислів'я та приказки про навчання, учителя, ученого

(записав Володимир Плав'юк)

Вчений: (*)

Вчений, а недовчений, гірше простака.
Не скінчив своєї науки, і тому робить гірше від тoro, що зовсім не вчився.

Вчений, а нетовчений.
Вчився теорії, та практики не має. Небитий. Давно педагоги карали учнів дуже суворо лозиною за незнання лекції. Хоч і вчений, але не дуже, бо не битий.

Господи Боже, що то вчений може.
Здивування хліборобів, коли aгроном доказав їм науково користь, якої перше не мали.

Хто вчений, їсть хліб печений, а хто дурний, той їсть сирий.
З науки велика користь та вигідне життя, а невченому біда.

Через ті вчені, ходять люди, як кручені.
Нарікання селянна нові порядки та інституції, до яких тяжко звикнути.

 

 Вчений (**)

Вченому світ, а невченому тьма.
Підкреслюється значення освіти, яка дає можливість розуміти навколишній світ.

За одного вченого дають десять невчених.
Вчені люди більше цінуються, як неосвічені.


Учений (**)

Учений іде, а неук слідом спотикається.
Вчена людина є мудрішою у житті.

Ученому світ, а невченому тьма.
Приповідають дітям, щоб вони краще вчилися.

 

Вчити: (*)

Вчи дурня розуму, а він тобі rолову розвалить.
Вчи лукавоrо, а він тобі більше клопоту на робить, як собі користи.

Вчи лінивоrо не молотом, а голодом.  
Голод скоріш принееволить лінивоrо до роботи, як фізична кара.

Вчися азбуки, прийде хліб у руки.
Так заохочують учнів до науки.

Вчися від дурня, аби ти не був такий, як він.
Не роби тих помилок, що вже хтось зробив.

Вчися зза-молоду, та не зазнаеш голоду.
Найлекше учитись молодим, то й ціле життя користатимеш з науки.

Заки навчишся, то не раз накричишся.
Давно педагоги дуже карали лозовими прутами за незнання лекції.

Нам Бога, не вчити, як хліб родити.
Бог знає, що робить.

 

Вчити (**)

Гарно того вчити, хто хоче все знати.
Приємно вчити ту людину, яка хоче навчитися.

Грамоти вчиться - завжди пригодиться.
Знання можуть пригодитися за будь-яких життєвих обставин.

Книга вчить, як на світі жить.
В книжках зберігається людська мудрість.


Навчити: (*)

Доки не намучишся, доти й ненавчишся.
Без труду нічоrо не здобудеш.

Доти пес плавати не навчиться, поки вухами вода не  наллється.
Конечність присилує навчитися.

Що замолоду навчишся, то на старість, як найдеш.
Замолоду найлекше учитися, бо память свіжа та безжурна.

Чоrо Івась не навчиться, Toro Іван не зможе.
Молодому леrко навчитися, а старому ні. Молода пам'ять е rнучка та дуже вразлива.
 
Чоловік вчиться від колиски аж до rробової дошки.
Ціле наше життя, це наука, бо здобуваемо досвід за досвідом.

Чоловік учиться до смерти, та й дурним умирає.
Якби чоловік не вчився, то всіеї науки не навчиться.

Що малоrо не навчиш, то так, якби старому вкрав.
На старости літ користаемо з тoro, що зза молоду навчилися.

 

Навчити (**)

Батьків хліб не навчить, як треба жить.
Від батьківського багатства не порозумнішаєш.

Навчай інших - і сам навчися.
Навчання приносить користь не лише учням, але й вчителям.

Навчить біда попити, як нема чого ся вхопити.
Біда приневолює чоловіка і до найгіршої роботи.

Навчить лихо з маком коржі їсти.
У бідноті людина буде їсти і найгіршу їжу.

Як не навчив батько, не навчить і дядько.
Як не навчили рідні батьки, то вже не зможуть навчити і чужі люди.


Учитися (**)

Учися більше від дітей, як діти від тебе.
Від дітей можна багато навчитися.


Учитель: (*)

Один учитель ліпше, як дві книжки.
Він годен пояснити усе, що ученик не розуміє.

Шануй учителя, як родителя.
Поважай учителя, як рідноrо батька, бо він тебе розуму навчить та в люди виведе.


(*) За матеріалами:  ПРИПОВІДКИ або українсько-народна філософія. Зібрав та видав Володимир С. Плав’юк.  Едмонтон, Альберта, 1946, с. 61, 212 - 213, 338
(**) За матеріалами:  УКРАЇНСЬКІ ПРИПОВІДКИ (другий том) Зібрав Володимир С. Плав’юк, Том II, Катедра української культури та етнографії ім. Гуцуляків, Альбертський університет Асоціація Українських Піонерів Альберти, Едмонтон, 1996, с. 179, 274 - 275.

Дивіться також на нашому сайті:

Прислів'я про знання (записав Іван Гурин)

Українські народні прислів'я про науку та навчання

Прислів'я про навчання, збірка "Народ скаже, як зав'яже"


Останні коментарі до сторінки
«Українські народні прислів’я та приказки про навчання, учителя, ученого (записав Володимир Плав’юк)»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар