На сайті
укр рус Дошка оголошень Додати оголошення

"Троє малих гусенят" (угорська народна казка)


Казки народів світу. Троє малих гусенят. Угорська народна казка

 

ТРОЄ МАЛИХ ГУСЕНЯТ

(Угорська казка)

 

Жили колись на білому світі троє гусенят. Не було в них ніяких клопотів-турбот. З ранку до вечора паслись собі на великому лузі. Дивилися на небо, як пролітають білі хмарки, слухали, як гомонить вітер, або грілися на сонечку. Ластівки, жучки-комашки, метелики, мухи — всі були гусенятам добрими друзями.

Одного ясного ранку, коли троє гусенят умивались на березі струмочка, найстаршеньке побачило, що вода в струмочку піднялась і тече дуже швидко...
— Водичко куди ти квапишся? — гукнуло гусеня.— Невже ти не бачиш, що ми хочемо скупатись у тобі?
— Сьогодні не можна,— відповіла вода,— бо сьогодні почалась весна, в горах розтанув сніг, тож я течу до річки.
Оглянулися гусенята. Справді, на лузі вже з’явилися різнобарвні квіти.
— Диви, як насупилось небо! — обізвалося середнє гусеня.— Над нами збираються хмари! Невже буде дощ?
— Гі-га-гі-га-а-а! — почулося раптом, і щось замахало в повітрі великими крилами.
— Це дикі гуси! — гукнуло наймолодше гусеня. — Вони вже прилетіли з далеких країв! Таки настала весна, вода в струмку правду сказала!
Гусенята заздрісно дивились на диких гусей, що полетіли далі.
— А де вони були взимку? Може, весь світ облетіли? От, якби і я могло податися кудись далеко! — сказало наймолодше гусеня.
— То ходімо й ми, помандруємо кудись! — обізвалось середнє.
— Ходімо! — погодилось найстарше.
І вони рушили в путь.
Ідуть вони, довго вже йдуть. Нарешті вийшли на узлісся.
— Хто це ходить тут, край лісу? — спитав зайчик.
— Це ми, троє гусенят! Ми вирушили в мандри.
— Невже ви наважились пуститися в далеку подорож? — здивувався зайчик. — І отак собі йдете? Шлях тут дуже кам’янистий! У лісі сила-силенна колючок та гострих гілочок, пораните собі ноги!..
— Що ж нам робити? — спитали гусенята.
— Підіть до шевця, хай він пошиє вам чобітки.
Послухались гусенята зайчикової поради і пішли до шевця.
— Любий шевцю, поший нам чобітки!
— Ти ба! — здивувався швець.— Невже вам погано бігати по лугу без чобіток? Адже травичка така шовковиста, а пісочок на березі струмочка м’який, оксамитовий...
— Авжеж, там ми можемо й босі ходити,— відповіло найстарше гусеня,— але ми зібралися в далекі мандри. Ось дійшли до лісу, а там багато гострих камінців, а далі в лісі ще більше колючок і гострих гілочок. Босоніж ми там не пройдемо.
— Правду каже наша старша сестричка,— додало середнє гусеня,— я теж хочу мати маленькі чорні чобітки.
— Мені теж поший, тільки червоні,— сказало наймолодше.
«Що ж мені з цими гарненькими гусенятами робити? — подумав швець.— Багато я пошив чобітків для хлопчиків і дівчаток, але для гусенят?.. Такого ще світ не бачив і не чув...»
І почав швець голову собі сушити — як бути?
Раптом глянув на колодки й каже:
— Я радий був би пошити вам чобітки, але в мене немає колодок для гусячих ніжок, а без них як викроїти вам чобітки?
Зітхнули гусенята й мовчки пошкандибали додому.
— Гі-га-гі-га-а-а! — загелготали вони, вийшовши на узлісся.
Почули їх зайчик, білочка і сарночка та й вийшли назустріч.
— Ну що, домовились із шевцем? — спитав зайчик.
— Пошив би швець чобітки, та немає в нього колодок для гусячих ніжок — відповіли гусенята.
— Ну, тоді повертайтесь на луг,— сказав зайчик.
Гусенята послухались розумної ради й повернулися на луг. Так вони відтоді й пасуться на лузі і більш не пускаються в мандри.

Переклад з угорської Костянтина Бібікова

За матеріалами: Казки народів світу. Угорські народні казки. Укладач та перекладач з угорської Костянтин Бібіков. Художник Ігор Вишинський. Київ, "Веселка", 1985 р., стор. 35 - 37.

 

 

Більше казок на "Малі Сторінці":

Казки різних країн світуКазки Еріха Распе, Ганса Крістіан Андерсена, братів Якоба і Вільгельма Грімм, а також - англійська та угорська народні казки.

 

 

 

казкиЧимало українських письменників творили казки. Всупереч труднощам історичного шляху, українська літературна казка розвивалася і свідчила про те, що в мистецьких пошуках українські письменники йшли в ногу з письменниками Європи і світу. У розділі представлені казки таких авторів, як: Андієвська Емма, Андрусяк Іван, Білкун Микола, Васильчук Віктор, Вздульська Валентина, Вдовиченко Галина, Вінграновський Микола, Винничук Юрій, Вовчок Марко, Воронько Платон, Глібов Леонід, Гончарук Яків, Гринько Варвара, Гулак-Артемовський Петро, Денисенко Лариса, Дерманський Сашко, Дімаров Анатолій, Дяченки Марина та Сергій, Єгорушкіна Катерина, Жиленко Ірина, Жук Михайло, Забіла Наталя, Іваненко Оксана, Калинець Ігор, Керницький Іван, Коломієць Тамара, Королів-Старий Василь, Коцюбинський Михайло, Куліш Пантелеймон, Кротюк Оксана, Лепкий Богдан, Лірник Сашко, Липа Іван, Лотоцький Антін, Магера Микола, Майданська Софія, Малетич Наталка, Малик Галина, Малицька Костянтина, Мацко Ірина, Мирний Панас, Міхаліцина Катерина, Найдич Ніна, Нестайко Всеволод, Ніцой Лариса, Олесь Олександр, Павленко Марина, Перелісна Катерина, Підгірянка Марійка, Пономаренко Марія, Пригара Марія, Роздобудько Ірен, Рутківський Володимир, Самійленко Володимир, Симоненко Василь, Слабошпицький Михайло, Смаль Юлія, Стельмах Михайло, Стельмах Ярослав, Стороженко Олекса, Струтинський Василь, Сухомлинський Василь, Терен Віктор, Ткачук Галина, Трублаїні Микола, Тютюнник Григір, Українка Леся, Франко Іван, Храплива-Щур Леся, Чубач Ганна, Чухліб Василь, Шевчук Валерій, Ярмиш Юрій.


Останні коментарі до сторінки
«"Троє малих гусенят" (угорська народна казка)»:
Всьго відгуків: 0    + Додати коментар