"Страшні слова, коли вони мовчать" (Ліна Костенко)


Ліна Костенко

СТРАШНІ СЛОВА, КОЛИ ВОНИ МОВЧАТЬ

Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучився, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди, і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія — це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.

За матеріалами: Ліна Костенко. Вибране. Київ. Видавництво художньої літератури „Дніпро", 1989, стор. 138.

 

 

Більше творів Ліни Костенко на "Малій Сторінці":

Ліна Костенко. Творчий шлях, поезії.
На поетичному Олімпі України серед інших славних імен уже багато років і навіть десятиліть живе "нерозгадане чудо", "неймовірний птах", "казка казок", "голос народу", "пілігрім вічності", "і мудра, і дитя", котра нічим не осквернила душу - Ліна Костенко.

Останні коментарі до сторінки
«"Страшні слова, коли вони мовчать" (Ліна Костенко)»:
Людмила , 2018-04-03 16:10:06, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 1     + Додати коментар
Топ-теми