Мало, кому не відоме почуття страху. Боятися смерті і втрати близької людини, темряви і швидкості, висоти і глибини — цілком природно. Природа страху стала предметом досліджень медиків, психіатрів і психологів. На думку останніх, людство постійно живе в очікуванні "поганого", але активізується лише в періоди реальних криз — економічних, природних, техногенних. І тоді очікування страху перетворюється на потужний потік колективної енергії, здатної обертати турбіну ГЕС. Паніка — сила деструктивна. І якщо один панікер — це тільки локальне явище, група людей, котрі піддалися паніці, — це найпотужніший механізм психофізичної дії, який можна повернути в певне, частіше вигідне комусь, русло.
"... Очевидно, що слова вчителя: поговоріть з ним, натисніть на нього, і кличте до відповідальності – марні. Запит батьків до психолога – підсильте його мотивацію – некоректний і теж марний. “Говорити” і трансформувати, як правило, потрібно щось у всій сімейній системі. Причому, безвідносно успішності в навчанні..." (Світлана Ройз)