Платон Воронько. "Через поле у через гай ходить хлопчик Помагай" - цикл віршів для дітей зі збірки "На рідному порозі"


 

 

Платон Воронько. На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних.

 

Платон Воронько

НА РІДНОМУ ПОРОЗІ

(вірші, поеми, казки​)  

 

 

Платон Воронько. Вірші про дітей. Через поле у через гай ходить хлопчик Помагай. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних.

 

 

ЧЕРЕЗ ПОЛЕ У ЧЕРЕЗ ГАЙ ХОДИТЬ ХЛОПЧИК ПОМАГАЙ

 

Завантажити текст циклу віршів Платона Воронька "Через поле у через гай ходить хлопчик Помагай" (txt.zip)

 

 

Зміст:

Помагай 
Я збудую  
Їдуть трактори 
Доня 
Оленка маленька 
Я буду героєм труда 
Дніпровський* флот 
Всім по сім 
Дідова сумка 
Капітан 
Сопілочка 
Молоток 
Як багато знаю я 
Мрія 
У нас зробили дощ 
Коник 
Сон 

 

 

 

Платон Воронько. Вірші про дітей. Через поле у через гай ходить хлопчик Помагай. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних.

 

 

Помагай

Через поле, через гай 
Ходить хлопчик Помагай.

Бачить хлопчик: садять сад,— 
Він поміг кінчити ряд.

Вмить приніс відро води 
І полив аж два ряди.

Рій із пасіки пішов,—
Помагай роя знайшов,

Обходивши луг і ліс,
Він в село його приніс.

За селом копали став,— 
Помагай візок дістав.

Цілий день возив пісок,
Аж вищав його візок.

Помагая у труді 
Знають літні й молоді,

Ковалі і мулярі —
Всі радянські трударі.

Ось і ти часу не гай.
Будь, як хлопчик Помагай!

 

* * *


Ідуть трактори

Раз, два, три! 
Їдуть трактори.
На переднім тато з братом 
Їдуть плугом степ орати.

Я у братика питаю —
Чи мене він покатає?
Каже братик: «Підростеш,
Сам цей трактор поведеш!» 


* * *


Я збудую

В мене є хороша пилка,
Ріже дерево і сталь.
Є цвяшки, червоні брилки,
Скельця світлі, мов кришталь, 
Я збудую школу, залу 
І вокзал коло містка.
Й сам поїду із вокзалу 
До бабусі без квитка.

 

 

Платон Воронько. Вірші про дітей. Через поле у через гай ходить хлопчик Помагай. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних.

 

 

Доня

— Ти помічниця,  
Матінка скаже. 
Дочка зашариться:
— Аякже.

Встане раненько, 
Личко помиє, 
Ліжко гарненько 
Накриє.

Віничок візьме, 
Вимете хату.
— З мамою скрізь 
Тату.

Вчора уранці 
Ходила з охоти 
В маминій ланці 
Полоти.

Там із барила 
Я воду носила.
Всі говорили: 
«Мила!»

Батько сміється:
— Донечко доню! —
Тисне до серця,
До скроні.

— Ти помічниця 
В хаті і в полі, 
Будеш учитися
В школі.

Виростеш, ким же 
Ти хочеш стати?
— Я — космонавткою, 
Тату.

 

* * *

 
Оленка маленька

— Оленко маленька,
Чому ти раденька?
— Бо в мене весела рідня.

— Чому в тебе очі 
Такі голубенькі?
— На небо дивлюся щодня.

— Чому це у квітах 
У тебе сукенка?
— В квітник я ходжу по росі.

— Розумна Оленко,
Чому ж ти маленька?
— Тому я маленька,
Що звуся Оленка,—
Оленки маленькі усі.


* * *


Я буду героєм труда

Ми з татом будуємо хату, 
Із мамою полем грядки. 
Люблю працювати завзято, 
Учуся читати книжки. 

Не можу, не хочу й хвилини 
В нудному безділлі прожить. 
Хвилини — маленькі краплини,
А з крапель струмочок біжить.

Струмочки зіллються в потічки — 
І повінню лине ріка.
Хай праця моя невеличка,
Вона мені люба й така.
 
Я буду трудитись, як тато, 
Як мама моя молода. 
Збудую і школу, і хату,
І вирощу хліба багато...
Я буду героєм труда!

 

 

Платон Воронько. Вірші про дітей. Через поле у через гай ходить хлопчик Помагай. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних.

 

 

Дніпровський* флот

Наче білі крила,
Піднялись вітрила —
Випливає наш Дніпровський* флот. 
Вітер набігає,
Веслам помагає,
Синя хвиля горнеться на борт.

Капітан Микола 
Дивиться довкола —
За Дніпром у парку малюки 
Ручки підіймають,
Всі гуртом благають:    
— Ой візьміть і нас у моряки! 

— Підростайте, діти, 
Плавать треба вміти... — 
Усміхнувся юний капітан.

І широкий човен,
Наших хлопців повен,
Порина у ранішній туман.

Наче білі крила,
Піднялись вітрила,
На вітрилах сонячна пора, 
Там про океани 
Мріють капітани 
У затоках синього Дніпра.


* * *

 

Капітан

— Я капітан!
Я капітан! —
Кричить Іван з корита. — 
Через туман 
У океан
Пливтиму знаменито! — 
Корито хить —
Іван у став...
Рибалка ледь його дістав.
— Що, капітан? — 
Мовчить Іван,
Викручує сорочку.
За мить уже через бур’ян 
До ставу котить бочку.
І знов кричить:
— Я — в океан! —
Із нього вийде капітан. 

 

 

Платон Воронько. Вірші про дітей. Через поле у через гай ходить хлопчик Помагай. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних.

 

 

Дідова сумка

Добру сумку шкіряну 
Дідову я маю.
Як ітиму на війну,
В неї все сховаю:

Дві обойми про запас, 
Карту з планом бою.
Те, що й дід мій кожен раз 
В ній носив з собою.

Сумка — справжній ветеран, 
Має шість пробоїн.
А дідусь мій — партизан,
В нього вісім шрамів-ран 
З двох минулих воєн.

Війни людям на біду,
Щастя —
Як ніколи їх не буде.
Я піду
З сумкою до школи.

Цілий рік мені ще ждать, 
Та діждусь — я знаю.
Щоб тоді не поспішать, 
Зараз поскладаю 
Ручку, пера, олівці,
Зошити і книги...
В сумку влізуть ще й оці 
Дві гудючі дзиги.

 

* * *

 

Всім по сім

Сім хлоп’ят і сім дівчаток —
Років їм усім по сім —
Ранком вийшли на Хрещатик, 
Бо у школу треба всім.
 
Цілу ніч усім не спалось 
І не снідалось усім.
Одягались, роздягались 
Раз по п’ять або й по сім.

І дівчаткам, і хлоп’ятам 
Не сиділось дома всім.
Треба в школу на дев’яту,
А злетілися у сім.

Біля школи стріли Гриця,
Він скривився, мов кислиця.
— На цукерку. —
Гриць не їсть.
— Що з тобою, любий Грицю?
— Хочу в школу,
Хочу вчиться,
А мені ще тільки шість. 

 

 

 

Платон Воронько. Вірші про дітей. Через поле у через гай ходить хлопчик Помагай. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних.

 

 

Сопілочка

В мене є сопілочка-денцівка, 
Тато із Гуцульщини привіз.
Як подму у цю кленову цівку — 
Заспіває, мов пташиний ліс.
Як заграю — засумує тато,
Бо на цій сопілці вигравав 
Партизан, убитий на Карпатах, 
Що йому життя урятував.


* * *


Молоток

В мене є залізний молоток,
Я його щодня кладу в куток,
Де лежать і пилка, і терпуг, —
Він же їм завжди хороший друг. 
У кімнаті лине його дзвін,
Що співає, що говорить він?.. 
Молоток говорить: «Тук-тук-тук, 
Я найкращий друг умілих рук.
В них я затанцюю, мов живий,
А в руках невмілих я кривий. 
Візьме пухла ручка за держак — 
І звестись не можу я ніяк,
А зведусь, то знову упаду, 
Синяків наставлю, на біду.
Не люблю я зроду білорук,
А в руках умілих: тук-тук-тук». 

 

 

Платон Воронько. Вірші про дітей. Через поле у через гай ходить хлопчик Помагай. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних.

 

 

Мрія

Курточка братова 
З буквами РУ,
Станція Сватове 
Аж на яру.

Братик ще спатиме,
Я одягну,
Вийду на Сватове,
В дуду гукну.

Стрілка відхилиться, 
Поїзд майне,
Братик прокинеться — 
Змінить мене.

 

* * *

 

Як багато знаю я

В мене є книжок багато — 
І новенькі, і старі.
Як піду до школи з татом, 
Всі книжки віддам сестрі. 
Хай вона сама читає 
Про лисичку й журавля. 
Хай вона, мала, узнає,
Як багато знаю я.

 

 

Платон Воронько. Вірші про дітей. Через поле у через гай ходить хлопчик Помагай. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних.

 

 

Сон

Прилетіла бджілка до Павла. 
Бджілка, мов сопілка, загула:
— Слухай, мій хазяїне, тобі 
Наші бджоли кланялись в журбі. 
Трудівниць ти зовсім занедбав, 
Десь ти цілі тижні пропадав. 
Вулики замокли на дощі, 
Розрослись на пасіці кущі, 
Затуляють листячком льоток.
Не надійся, Павле, на медок. — 
Так наснилось хлопцеві вночі. 
Ранком він поскошував кущі, 
Вийняв рамки, вистругав дошки, 
Поміняв на вуликах дашки, 
Трутники розчистив, як зумів, 
Навіть стежку віником замів,
Ліг, заснув. І знову до Павла 
Бджілка, мов сопілка, загула. 
Каже: — Павле, друже, молодець! 
Буде в тебе мед і медянець. 
Бджоли трутнів б’ють споконвіків 
І не люблять трутнів бджільників.

 

 

Платон Воронько. Вірші про дітей. Через поле у через гай ходить хлопчик Помагай. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних.

 

 

У нас
зробили дощ

Сонце гріє, вітер віє —
І ні хмарочки ніде,
Наше поле зеленіє,
Бо на полі дощ іде.
Ми побігли подивиться,
Як же так могло зробиться, 
Що ні хмарочки ніде,
А на полі дощ іде.
Там працюють двигуни, 
Гонять воду на лани,
А вода через лійки 
Йде дощем на буряки.


* * *


Коник

Я зробив собі конька, 
Стригуночка воронька.

Взяв запріг його у возик, 
Але він мене не возить.

Попросив би я конька 
На конюшні у Ілька,

Не вербового —
Живого,
Та боюсь — впаду із нього

Всім на сміх і на біду... 
Краще з цим у двір піду.

 

 

Платон Воронько. Вірші про дітей. Через поле у через гай ходить хлопчик Помагай. Цикл віршів для дітей зі збірки На рідному порозі (вірші, поеми, казки​). Ілюстрації Людмили Постних.

*осучаснено (ред.)

За матеріалами: Платон Воронько. "На рідному порозі". Вірші, поеми, казки. Художник Людмила Постних. Київ, видавництво "Веселка", 1983 рік, стор. 13 - 20.

 

                   

 

Усі поезії з книги Платона Воронька "На рідному порозі"  читайте на "Малій Сторінці":

Платон Воронько. На рідному порозі. Книга - вірші, поеми, казки. Художник Людмила Постних."...Ще з дитячих років стали нерозривними для Платона Воронька на все життя поняття праці й пісні. Адже батько його був ковалем, а дід — бандуристом, котрий пішки виміряв не один десяток доріг. І Платон Микитович, невтомний поет і трудар, не один десяток доріг пройшов майже в усіх кінцях світу — доріг війни й миру, доріг страждань і щастя, доріг негод і перемог. І на всіх дорогах життя не полишала поета дідова пісня, гартована у батьковому горні, бо вона, вбираючи в себе всі болі й радощі життя, сама ставала його невід’ємною часткою. Не випадково поруч із дорослими віршами в доробку поета займають рівнозначне місце твори для дітей. Поезія і дитинство — це для Платона Воронька спільне, невід’ємне одне від одного. Всі його вірші пронизані усмішкою, зігріті лагідною добротою, яких так частенько не вистачало в свій час малому Платонові... Тож коли доля нагородила його щасливою можливістю дарувати дітям радість — він усі щедроти своєї душі віддав найменшим!.." (Анатолій Костецький) 

 

 

Більше творів Платона Воронька на нашому сайті:

Платон Микитович Воронько — визначний український поет.Платон Микитович Воронько — визначний український поет, учасник Другої світової війни. З воєнних випробувань Платон Воронько виніс незабутні враження, пам’ять про фронтових побратимів, що наснажувала всю його творчість. Платон Микитович Воронько створив чимало героїко-патріотичних поезій, поем, зворушливих ліричних віршів, а також творів для дітей. Його поезії властива широта жанрового діапазону, роздумливість, життєва правдивість, глибина переживання, ритмомелодійна своєрідність, збагачена народнопісенними традиціями. Деякі вірші Платона Воронька покладено на музику. За книгу поезій «Повінь» П. М. Воронько у 1972 році був удостоєний Державної (нині — Національної) премії України ім. Т. Г. Шевченка.


Останні коментарі до сторінки
«Платон Воронько. "Через поле у через гай ходить хлопчик Помагай" - цикл віршів для дітей зі збірки "На рідному порозі"»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми