Олеся Мамчич — не лише талановита письменниця, а ще й мама двох чудових дівчаток, Іванки і Варварки. Мудра і весела мама, яка в душі залишилася дитиною, тому за допомогою віршиків цієї збірки запросто порозуміється з кожним маленьким читачем та всією його родиною. Адже найкраща дитяча поезія виходить тоді, коли вірш, писаний «по-дорослому» хвацько й майстерно, насправді справляє таке враження, ніби його створила сама дитина.
Поезія Олесі Мамчич — ігрова, весела, іноді трохи розбишацька, іноді дуже ніжна, але завжди сонячна, щира й безпосередня.
Олеся Мамчич
ЇХАВ ВІЗ ЧЕРЕЗ ЛІС
Їхав віз через ліс,
а на возі сто валіз.
А у кожній із валіз —
павучок діру прогриз.
А у кожній із дірок —
смачно схований сирок,
в сто вузлів, замків, гачків
від усяких павучків.
* * *
РІЧКА РІЧКА СИНЯ
річка річка синя
сонце в ній як диня
плаває туди-сюди
хвильки робить із води
а у диню оси
заховали осінь
дині хочеться мені
але хвильки крижані
* * *
А В РУДОЇ КИЦІ
А в рудої киці —
золоті спідниці.
А в білої киці —
в лапках полуниці.
А в сірої киці —
складені копиці.
А в б'ючкої киці —
зеленка на пиці!
***
В ЛІС МЕТЕЛИКИ ЛЕТІЛИ
В ліс метелики летіли,
відпочить на доню сіли:
два на краї капелюшка,
два на носик, два на вушка,
неслухняний на валізку,
а ласкавий сів на слізку,
а найстарший — на сопілку,
а найменший — на мобілку!
***
КОТИК ПІК ОЛАДКИ
Котик пік оладки,
в нього білі лапки,
вушка золотисті,
мордочка у тісті.
Спершу взяв з долівки
пляшечку олійки.
Потім із полиці —
дрібочку кориці.
Потім сів на ґанку
почекать Іванку —
щоб Іванка мила
жабці подзвонила:
бо голодну жабку
стало котку жалко.
Хоче жабку звати,
щоб почастувати.
* * *
СКОРОМОВКА
а хтось не зна
що ось сосна
яка сосна?
гінка сосна
сосна соснище
од неба нижча
нижча од неба
вища од тебе
***
ЙШЛИ З ВІЙНИ КАВУНИ
Йшли з війни
кавуни,
потомилися вони.
Ще й смугасті лати
почали линяти.
А в найстаршого на потилиці
всі листочки геть покрутилися.
Та сміялись вояки дорогою,
бо вертались вони – з перемогою!
* * *
А НА НАС ВПАВ АНАНАС!
А на нас
впав ананас!
Прямо з неба - ананас!
ОТАКЕННИЙ - ананас!
Пресмачнющий ананас!
Пощастило - впав на нас!
А на вас - тільки квас!
* * *
ЛИШЕНЬКО
Ой лишенько!
У діда на голові лисенько!.
У баби на голові волохато!.
У тата на бороді бородато!.
А в мами на личку сердито,
Бо щось невеличко розбито.
* * *
КОРА І КОРИДА
Бігла Кора з коритом
в коридор на кориду,
бігла скоро з коритом,
бо коротка корида.
Поки Кора добігла —
на кориду не встигла.
Годі, Коро, журиться,
буде скоро кориця!
Пиріжки будуть скоро
із корицею, Коро!
* * *
ІВАНКА, ВАРКА І ФЕДЬКО,
А ТАКОЖ МОЛОКО
Іванка, Варка і Федько
Беркиць об молоко!
Тепер усе у молоці —
і парти, і штанці.
У білій хлюпались ріці,
та думка всіх — гірка,
бо тяжко жити в молоці,
але без молока.
Пішли дівчатка і Федько
по нове молоко.
Але корівки, як на зло,
удома не було.
Тоді ходімо на базар! —
але утік базар,
а замість нього походжав
ікластий динозавр.
Сказали діти:
та невже
закон на світ гряде —
якщо чогось немає вже,
його нема ніде?
Біда дарма дітей дійма,
бо вірять у своє:
якщо ніде чогось нема,
то десь воно, та є!
Колись дівчатка і Федько
обійдуть кожен двір
і знайдуть — як не молоко,
тоді бодай кефір.
* * *
ПРО РІКУ
Покупались у ріці
сірі-сірі горобці —
стала сірою ріка,
плине — сіра і рідка.
Мили лапки у воді
дві лисиці геть руді —
то і річка вже руда,
плине мокра, як вода.
Потім дощ у річку впав
з оберемком синіх трав —
річка синя, як трава...
Синя річка не бува!
* * *
ВЕДМЕЖАТКО ВИЙШЛО ЖАТИ
ведмежато вийшло жати
клишолапе заважате
пиріжків понадкусило
квіти в клумбі покосило
по дорозі від берлоги
потоптало зайцю ноги
зайцю ноги клишовуху
клишовух утік щодуху
йшло повз білку хвосторуду
потім бджілку потім другу
і дочапало у лісі
аж до меду аж по лікті
та круг вулика — як риски —
кусолапі бджологризки
ведмежа ковтнуло слинку
і пішло шукать малинку
* * *
УПІЙМАВ ТЬОМА СОМА
Упіймав Тьома сома
і поїв сома вдома.
Собі Тьома вдома сів,
собі сома Тьома з’їв.
А потому із дому вудка
знову зве Тьому: —
Нум, ходімо, Тьомо,
та упіймаємо кита!
* * *
НАША ЧАШКА МИЄ ВУХА
Наша чашка миє вуха,
щоб вдягнути капелюха
і піти у гості,
де виделки гострі
й чайники кирпаті
влаштували паті.
Швидко сковорідки
вимили борідки.
Та ще й кралі-ложки
причесались трошки.
Ось лише у люлі
плачуть дві каструлі —
бо вони, пузаті,
залишились в хаті,
адже їхні кришки
захворіли трішки.
* * *
САД БОТАНІЧНИЙ
сад бо-та-нічний
сплять бо там нічки
(у кожній квіточці
по нічці світиться)
тому вечорами сади
як храми — шумлять
свічками і зірочками
За матеріалами: Олеся Мамчич. "А на нас упав ананас". Вірші. Художник Надія Каламєєць. Київ, видавництво "Грані-Т", 2013 рік, 48 с.
Текст - з сайту: http://abetka.ukrlife.org/
Картинки - з сайту: http://www.grani-t.com.ua/
Більше поезій Олесі Мамчич на нашому сайті:
Вона що купила?
Читаючи текст зламали язика. Тепер думаємо куди звертатись з такою проблемою )
Пане Вікторе, почитайте ще скоромовки, може допоможуть)))