На сайті
Дошка оголошень Додати оголошення

Наталя Забіла, дитячі віршики про зиму


Наталя Забіла, дитячі віршики про зиму

Наталя Забіла

ПЕРША ЯЛИНКА

Пригадай, Мариночко, 
Дівчинко мала,—
Отака ж ялиночка 
І торік була.

Волохаті гілочки,
Зелені голки,
На вершечку — зірочка, 
На гілках — цяцьки.

Зайчики, ведмедики, 
Човник, паровоз,
У самій середині — 
Сивий Дід Мороз.

Що Маринці хочеться? 
Може, літака?
Може, ти в нас льотчиця 
Будеш отака?

Чи трамвай малесенький 
Зняти з гілочок?
В ньому буде весело 
Покатать ляльок.

А мала Мариночка 
Дивиться й мовчить:
Що то за ялиночка?
Чом вона блищить?..

Бо мала не згадує.,
Що було торік,—
Бо малій Мариночці 
Тільки другий рік!

Їй не треба човника, 
Нащо їй трамвай?.. 
Тягнеться до вогника 
І лепече: «Дай!»


*****


ВИПАВ СНІГ

Вдягнувшись тепліше,
 морозяним ранком 
 Мариночка вийшла 
 і стала на ганку.
 
— Як гарно навколо! 
Все вкрилось кругом 
пухнастим та чистим 
блискучим сніжком.

У білім убранні 
зелені ялини.
Під сніг, як під ковдру, 
сховались рослини, 

щоб їх не дістали 
морози страшні, 
щоб взимку заснути 
й ожить навесні.

Ставаймо на лижі, 
сідаймо в санчата, 
берімо коньки, 
щоб стрілою помчати! 

Хай щоки щипає 
мороз жартома! 
Хороша погода! 
Весела зима!

 

*****

 

Наталя Забіла

ЗИМОВІ ПІСЕНЬКИ

1. Зима

Одяглися люди в шуби, 
натопили тепло груби.
Білки гріються в дуплі, 
миші в норах у землі.

Сплять ведмеді в теплих лігвах, 
сосни в і нею застигли.
І під кригою на дні 
сплять у річці окуні.

А під снігом в підземеллі, 
в земляній м’якій постелі, 
де немає світла дня, 
причаїлося зерня.

Там не холодно зернинці -
спить вона, мов па перинці, 
й тихо снить хороші спи 
про веселі дні весни.


*****


2. В ЛІСІ

Метелиця-хурделиця 
замела лісок.
Як біла ковдра, стелиться 
під соснами сніжок.

Стрибають прудко білочки
по соснах угорі.
Напутрились на гілочках 
поважні снігурі.

Зайчата стали білими,— 
ну зовсім наче сніг! — 
щоб в лісі не зуміли ми 
відшукувати їх.


*****


3. ЗАЙЧИКОВА ЯЛИНКА

- Де ти бігав, зайчику?
— В темному ліску.
Там знайшов ялиночку, 
гарну отаку!

Я ж оту ялиночку 
вирубав та взяв 
і собі за плеченьки 
міцно прив’язав.

Тільки в путь-доріженьку 
рушив, поспішив, 
як до мене зайчики - 
плис із-за кущів.

— Ой, куди ж це, братику, 
ти зібрався йти?
Чи не хочеш з нами ти 
танці повести?

— Ні, не можу, братики, 
прошу, не держіть.
Віднести ялиночку 
краще поможіть.

Бо давно вже діточки 
ждуть у дитсадку 
на рясну ялиночку, 
гарну отаку!

От коли вквітчаємо 
ми її як слід 
та засяють вогники 
між зелених віт,— 

тут почнуться радощі 
для малих діток: 
разом з ними зайчики 
підуть у танок! 


*****


4. ПІСЕНЬКА

У нас сьогодні весело 
в дитячому садку: 
ялиночку принесено, 
поставлено в кутку!

Так гарно-гарно прибрано 
ялиночку у нас 
і блискітками срібними, 
і безліччю прикрас.

Ялиночко, красунечко! 
Ліхтарики блищать, 
хороші подаруночки 
під вітами лежать.

А ми в долоні плещемо, 
співаємо пісень.
Нам дуже, дуже весело 
в такий веселий день!

За матеріалами: Забіла Н. Л. Вибрані твори в чотирьох томах. Том перший. Веселим малюкам. Вірші, казки, лічилки, загадки. Передмова В. В. Бичка. Художник О. Г. Якутович. Рецензент К. П. Волинський. Київ, видавництво "Веселка", 1983, стор. 24, 35, 56 - 60. 


Останні коментарі до сторінки
«Наталя Забіла, дитячі віршики про зиму»:
саша , 2016-12-11 21:19:34, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 1     + Додати коментар