|
Марія Яновська
НЕ ЗРАДИТЬ МРІЯ
"Хто вам сказав,що я слабка,
що я корюся долі?"
(Леся Українка)
Талановита дівчино Полісся!
Це не про тебе прозвучало: "Хвора!"
Невдачі у житті не побоїшся,
В душі достатньо духу непокори.
Не зрадить мрія! Українське слово
Вестиме гордо вдалеч за собою.
Засяє «промінь» в мові празниково.
Злетиш на крилах мудрості розвою.
Думками будеш линути в Полісся
Згоратимеш у тузі і скорботі,
Там дядько Лев іде зеленим лісом,
Сопілка виграє високі ноти.
Слова, мов криця! Пісні не померти,
Із попелу вербичка виростає...
Чи мавка вільна,чи кохання жертва?
Лиш тільки серце добре про те знає.
Троянд зів’ялий аромат — листи ті,
Вино гірке і «ні» таке холодне...
Ти поруч у його останні миті.
Душа твоя — бездонно-благородна.
Слова, мов стріли, як мечі гострезні.
О ні! Не пожалієшся на долю.
Ти впевнена — ярмо народу щезне.
Козацький рід незламний, любить волю.
У серці — Україна. Сміх крізь сльози.
Твоя відрада — пісні стоголосся.
На вбогому, сумному перелозі
Тендітні стебла виростуть в колосся.
|
