"Вінок із квітів духмяних" — добірка літніх поезій від Людмили Кибалки

Людмила Кибалка. Літо радіє.

Людмила Кибалка

Літо радіє

Літо радіє малиново.
Увечері розвісило
Небо оксамитово,
А зранку видноколо
Оздобило фіалково,
Землю росою окропило,
А діток барвно одягло.

Людмила Кибалка. Вінок із квітів духмяних. Добірка літніх поезій. Диво дивне. Простір душі. В уяві. Скаче літо. Літо (акровірш). Пісня. Тиша. Прочитання.

Простір душі

В оманливій далечині
Волошки красують очі,
Наче блакить розлилася.
Вечірня тінь спускається
На плечі землі.
Сонцебризні промені –
Лагідні обійми неньчині.
Мжичать дощі осінні,
Плетуть павутину сивини.
Легко з дороги збитися
У просторі душі...
Помолитися,
Щоб зароджувалися
Думки слушні та ясні.

* * *

Птаха

Вечірня тінь
Сходить стиха.
Голова соняха
Тоне в жовтизні
Химерного капелюха.
Лине у височінь
Радості птаха.

В уяві

У радісній думці...
Лисніє в полі
Висока трава...
Сокіл на видноколі...
Хмара кучерява
Затягає небо поволі...
Людина завжди в уяві
Лине до рідної землі...

Людмила Кибалка. Добірка літніх поезій. Небокрай серця.

Небокрай серця

З небокраю серця
Ллється сяйво.
Досягнувши своєї цілі,
У життєвому герці
Творець майбуття
Зітхне Щасливо.
Небокрай серця,
Де сонце усміхається
Рідній землі.

Диво дивне

Диво дивне
Веселці дарує
Вінок із квітів духмяних,
З ягід намисто чарівне.
Літо збирає
З дощів зоряних
Каміння коштовне,
А з роси снує
Мереживо мрій манливих.

Скаче літо

Скаче літо на коні,
Веселково усміхається мені.
Спить ранок на видноколі.
Гойдають його трави зелені,
Наче в човні.
У синій далечині
Линуть хмари окрилені –
Відкривають обійми долі.

* * *

Серпень

Серпень вишиває
Дітям вишиванку.
До кошика збирає
Яблучко і сливку...
Дбайливо розгортає
Скатерть-самобранку –
На гостину чекає
У садку в холодку.

ЛІТО

(акровірш)

Лунає пісня світанкова...
І стелиться доріжка росяна...
Тане зірниця веселкова...
Оп'янило поле духмяне...

* * *

БДЖІЛКА

(акровірш)

Буде сонячний медок
Для маленьких діточок.
Жваво над полями літає
І на кожну квіточку
Любо сідає.
Крапля по краплі,
А меду зібрала доволі.

Пісня

У душі лунає
Ревна пісня.
Хто зачіпає
Струни серця,
Той в унісон співає.

День життя

Дякую Богові
За вранішні серпанки
Кожного дня життя.
Дякую Богові
За Надії вогники
Сузір'я Любові.
Стежина долі
Веде в майбуття,
Де сяють метелики
Веселкові.

Тиша

Тиша западає в серце.
Розсипала мрії та надії,
Ніби блаватів озерце.
Розлила золоте сонце,
Мов скарби небеснії.
Посіяно зеренце –
Зросло деревце.

Прочитання

Прочитання
Миті життя –
Погляд у майбуття,
Можливість вороття,
Народження
Світлого почуття...

Поезії люб'язно надіслані автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".

Більше творів Людмили Кибалки на "Малій Сторінці":

Людмила Кибалка. Твори для дітей та дорослих

Людмила Кибалка — сучасна молода українська поетеса та письменниця. Вона народилася і живе у Києві. У 2002 році закінчила факультет української мови та літератури Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, а згодом навчалася в аспірантурі Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка. Людмила Кибалка пише як поетичні, так і прозові твори. Усі вони — щирі та теплі, сповнені любов'ю та добротою. Тож читаймо разом і поринаймо у світ прекрасного...