Леонід Куліш-Зіньків. "Добрий ранок" (добірка віршів для дітей)

Сонечко

Вийшло вранці сонечко з-за ріки,
Цілувало соняха пелюстки.
І раділи дітоньки, ще малі:
- Є на небі сонечко й на землі.
 
 
* * *

В гості ящірка ходила

В гості ящірка ходила 
Й по дорозі хвіст згубила. 
Не пустили її в гості, 
Кажуть: "Нащо нам безхвості?” 
І навіщо вчора киця 
Гребла сіно у копицю? 
Що у лісі жук знайшов 
Й приміряти вже пішов? 
Всі історії цікаві 
Прочитай, не будуть зайві.

* * *

 
Уранці біля хати 

Уранці біля хати 
малесенькі сліди – 
зайчаточко вухате 
приходило сюди. 
Стояло біля хати, 
ступило на поріг, 
хотіло нам сказати, 
що випав перший сніг.
 
 
* * *

 
Сонячний дощ

Сонце світить,
Дощ іде.
Хто таке ще бачив де?
Донечка всміхається,
- Сонечко вмивається?

* * *

Весна

Сонечко веселе
Скоро припече.
Прилетить веселик
Зі своїм ключем.
Заспані дві жабки
Випливли зі дна.
Радо плещуть в лапки:
"Що, уже весна ?”

* * *

Вишенька

Намистинка-вишенька
Вабить на гіллі.
- Ой, яке ж то лишенько,
 Що ми ще малі!
Зазирать втомилися
Братик мій і я.
- Може, ти нахилишся,
Вишенько моя?

* * *

Соняшник

Гляну у віконечко –
Теплий день який!
На городі соняшник –
Жовті пелюстки.
З неба сипле сонечко
Пелюстки-дива,
Головою соняшник
Радісно кива.
 
 
* * *

Дракончик 
 
Сів дракончик 
на балкончик, 
випив чаю, 
з'їв вазончик. 

Ми дракона не злякались, 
тільки дзвінко засміялись: 
- Залітай мерщій у хатку, 
будем їсти мармеладку! 
 
 
* * *

Вечір

Загляда у шибку
Вечір Бородатий знов.
Присипати він малечу
Через сад прийшов.
З-під кожуха гарну казку
Тихо дістає.
Тата сила й мами ласка
В добрій казці є.
 
 
* * *
 
 
Колискова від матусі

Донечку-зориноньку
Колихала мати:
- Спи, моя дитинонько,
Діткам треба спати.
За селом у гайчику
З соненятком-втіхою
Вже заснули зайчики
З мамою зайчихою.
Засинай же, донечко,
Не сварись мізинчиком,
Завтра збудить сонечко
Золотим промінчиком.

* * *

Зубреня

(Скоромовка)

Скоромовку зубреня
Зазубрило до півдня.
Скоромовку що є сили
У ставку бобри зубрили:
- Раз, два, три,
Раз, два, три,
Хочеш – з нами зазубри!

* * *

Скоромовка

Сидить 
Дома
Хлопчик
Яків,
Бо Не вчив
Дорожніх
Знаків.
Якщо 
Буде Знаки 
Знати,
Піде 
Яків
По-
гу-
ля-
ти.

* * *

Лічилка

У Мусія,
У плаксія,
Сорок сім
Сльозин
На віях.
Тридцять
Дев’ять
На лиці
І тринадцять
На руці.
Скільки треба,
Скаже хто,
Щоб сльозин
Було аж сто?

* * *

Зима

Ну й бо ж снігу намело – 
Стало білим все село. 
Біла стежка, біла річка, 
Біла вишня і смерічка, 
Біла хата, білі коні, 
Тільки носики червоні.

* * *

Танцювали зайчики

Танцювали зайчики у гайку, 
На сніжку біленькому, на сніжку. 
Вибивали лапками гопака, 
Хоч мела хурделиця 
Ще й яка. 
Гарно побігайчики 
Стриб та скік – 
Зустрічали зайчики 
Новий рік.