Професор Енріко Альбанезі.
Катерина Колесник
УКРАЇНА ОЧИМА ІНОЗЕМЦЯ
Професор з Італії Енріко Альбанезі вже приїжджав до нас влітку. І ми писали про цей візит. Йому дуже припала до душі наша країна, і взимку він прибув до нас знову.
Сеньйор Альбанезі – доктор філософії в галузі права, професор кафедри конституційного права юридичного факультету Генуезького університету (Італія), науковий співробітник Інституту перспективних юридичних досліджень (IALS) Лондонського університету (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії).
Гадаю, читачам було би цікаво послухати думку італійського професора про наш рідний край.
«Я був в Україні двічі. Перший раз – у травні-червні 2023 року, в центрально-західних областях: Ужгородській, Чернівецькій, Львівській та Київській. А другий – у лютому 2024 року, цього разу в центрально-східних та південних областях: Києві, Харкові та Одесі.
Я є професором конституційного права в Університеті Генуї, і метою моїх поїздок було провести кілька уроків в українських університетах згаданих міст, а також провести зустрічі в деяких українських установах. Темою таких уроків та зустрічей були реформи, які Європейський Союз та Венеціанська Комісія вимагали від України з огляду на вступ до Європейського Союзу. Таким чином я хотів підтримати не лише «академічно», а й морально Україну та український народ у цей важкий момент його історії.
Я відвідав Україну в два абсолютно різні моменти, як з кліматичної точки зору, так і з історичної.
Моя перша поїздка була на межі весни й літа, друга – у розпал зими. Але різниця не тільки у часі та кліматі... У травні-червні 2023 року розпочинався контрнаступ зі звільнення окупованих Російською Федерацією територій, тобто у момент великого оптимізму для країни. У лютому 2024 року я опинився в Україні у період зміни вищого військового керівництва, падіння Авдіївки та повторних бомбардувань.
Якою я побачив країну в ці два різні моменти?
Чудово було побувати в Україні наприкінці весни! На Закарпатті в автобусі, який їхав із Ужгорода до Чернівців, ми зупинилися купити свіжих фруктів, що їх фермери продавали на узбіччях. Я назавжди запам'ятаю інтенсивну зелень пагорбів і рівнин західної частини України. Для мене було великою несподіванкою побачити центри Києва та Львова такими величними, гарними та життєвими. І, звичайно, всі люди, з якими я спілкувався, були оптимістично налаштовані щодо того, що весняний контрнаступ вдасться.
У лютому я застав сніг у Києві та Харкові: зима в Україні сувора (хоча цього року, як мені всі казали, холоду не було). Харків знову під жорстким ударом, з кінця 2023 року: я на власні очі бачив завали нещодавно розбомблених будівель. А в Одесі я двічі потрапив під нічний обстріл з боку РФ. Проте все це не заважає українцям мужньо жити повсякденним життям!
Я їхав до Києва, а потім до Харкова потягом: надворі був холод і сніг, а я сидів на зручній і теплій койці.
І теплою атмосферою дружби зустріла мене столиця України. Культурне життя у Києві вирує попри все! Скільки цікавих місць я встиг відвідати за цей короткий проміжок часу. У Гідропарку (як мені пояснили, це лівий берег ріки Дніпро) була створена захоплююча Виставка мініатюр міст України. Ввечері, коли вже сутеніло, переді мною відкрився казковий Фестиваль ліхтарів – фантастичне видовище!
Велике враження справив на мене Музей «Становлення української нації», де воскові фігури, наче живі, відтворюють історію цієї прекрасної країни. До речі, біля цього музею мені розповіли про одну цікаву деталь. Справа в тому, що музей розташовано під монументом Мати-Батьківщина. Так от, коли я був навесні, я звернув увагу, що на щиті в руці жінки герб України, але радянських часів! Втім тепер там був тризуб! І мені розповіли, що заміну зробили до Дня Незалежності України.
У Харкові я кожного вечора ходив до ресторану зі своїми колегами, намагаючись відволікти їх від труднощів повсякденного життя, сміючись і жартуючи, між тарілкою борщу та італійською піцою (теж неймовірно смачною).
В Одесі я ходив дивитися балет у чудовий Театр опери та балету, збудований у стилі необароко. Цей театр одесити справедливо називають перлиною Одеси.
Словом... Обидва рази мені Україна постала, як дві «різні» країни – весна й зима. Два «різних» контексти, де труднощі чергуються з успіхами.
Але за будь-яких обставин я завжди бачив прекрасних людей, чия мужність і гідність виходять далеко за межі випадковостей сильного снігопаду чи тимчасових труднощів на фронті!»
Енріко АЛЬБАНЕЗІ, професор конституційного права в Університеті Генуї (Італія), доктор філософії в галузі права.
Переклад з італійської Катерини КОЛЕСНИК.
Матеріали люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Читаймо також на "Малій Сторінці":
Цікаві статті про актуальні події в Україні та світі від киянки, журналістки з багаторічним стажем Катерини Колесник читаймо у її авторському блозі.