Іван Франко
Я НЕ ЖАЛУЮСЬ НА ТЕБЕ, ДОЛЕ
Я не жалуюсь на тебе, доле:
Добре ти вела мене, мов мати.
Таж де хліб родити має поле,
Мусить плуг квітки з корінням рвати.
Важко плуг скрипить у чорній скибі,
І квітки зітхають у„ сконанню...
Серце рвесь, уста німі, мов риби,
І душа вглибляєсь в люту рану.
А ти йдеш з сівнею й тихо сієш
В чорні скиби й незарослі рани
Нове сім’я, новії надії,
І вдихаєш дух життя рум’яний.
За матеріалами: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 2, стор.117 – 175.
Більше творів Івана Франка на нашому сайті:
Останні коментарі до сторінки
«Вірш Івана Франка "Я не жалуюсь на тебе, доле" (збірка "Зів’яле листя")»:
Всьго відгуків: 0
+ Додати коментар