Більше...

Вірші для дітей про літо від Анатолія Качана


Анатолій Качан. Світанок року. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Євгена Попова. Соняшники

 

Анатолій Качан

СОНЯШНИКИ 

Уже важка, як олово, 
Роса за перелазами, 
А в соняшників голови 
Косинками зав'язані. 

Косинками барвистими 
І маминою хусткою — 
Щоб горобці-пройдисвіти 
Насіння не полускали. 

Це соняшники граються 
У піжмурки, як діти: 
На вітрі колихаються, 
Наосліп ловлять літо. 

 

Анатолій Качан. Світанок року. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Євгена Попова. Соняшники

 

 

 

* * *

 

 

Анатолій Качан. Світанок року. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Євгена Попова. Крилате насіння

 

КРИЛАТЕ НАСІННЯ

Кружляє над нами 
Насіння крилате,
Радіє насіння,
Що вміє літати.

Це клени високі 
Із рідної гілки 
Синів проводжають 
В далеку мандрівку.

І згадують сумно 
Дерева бувалі:
Колись і вони 
Над землею літали!

— Ми знову знялись би, 
Як наше насіння,
Та роки не ті 
І тримає коріння...

Кружляє у небі 
Насіння крилате,
Радіє насіння,
Що вміє літати.

Одна насінина 
З кленової крони 
Довірливо сіла 
Мені на долоню.

І каже:— Я довго 
Блукала над містом,
Але на асфальт 
Не наважилась сісти.

Благаю, мій друже,
Якщо це не важко, 
Візьми й посади мене 
В землю, будь ласка.

Я виросту кленом 
У нашому краї 
І шумом зеленим 
Тебе привітаю.

 

Анатолій Качан. Світанок року. Ілюстрована збірка віршів для дітей. Малюнки Євгена Попова. Крилате насіння

За матеріалами: Анатолій Качан. "Світанок року". Вірші та загадки для дітей. Художник Євген Попов. Київ, видавництво «Веселка», 1986 рік, 32 с.

 

 

* * *

 

 

ДЕРЕВО НАД МОРЕМ

Діждавшись літа 
І тепла,
Над морем липа 
Зацвіла.

Бджолу притягує 
Той цвіт,
Мов стрілку компаса 
Магніт.

 

 

* * *

 

 

ЗЕЛЕНА ШКОЛА

Рано-вранці, як до школи, 
Поспішають наші бджоли 
До зеленої держави,
Де цвітуть і пахнуть трави.

Там, у заростях барвінку, 
Чебрецю і материнки, 
Вчаться бджоли ціле літо 
Добувати мед із цвіту.

 

 

* * *

 

 

ЦВІТЕ ШИПШИНА

Розвидняється,
Розвидняється.
На шипшині цвіт 
Розгорається. 
Ніжні пахощі 
Розливає,
Бджіл із пасіки 
Виглядає.

Розвидняється, 
Розвидняється. 
Треті півні 
Перекликаються: 
«До схід сонця 
Цвіте шипшина — 
Значить, буде 
Погожа днина».

 

 

* * *

 


ПОРА МЕДОЗБОРУ

Дві розвідниці-бджоли 
В вулик звістку принесли: 
При дорозі до села 
Вранці липа зацвіла!
Хочеш меду — не зівай, 
Швидше крила розправляй. 
Мить — і липа край села, 
Наче вулик, загула.

 

 

* * *

 


 
ГРАМОФОНЧИКИ

Удосвіта під вікнами 
Туркочуть голуби: 
Відкрились грамофончики — 
Рожеві й голубі!

А в синім грамофончику,
Де джміль пилок збира, 
Дзвенить весела пісенька: 
«Ту-ра-ту-ра-ру-ра...»

Сподобалась ця пісенька 
Джмелю, бо через мить 
В рожевім грамофончику 
Гучніш вона бринить.

Відкрились грамофончики — 
До школи нам пора.
Йдемо ми і співаємо: 
«Ту-ра-ру-ра-ру-ра...»

 

 

* * *
 

 


СЛІПИЙ ДОЩ

Дозріли жито і пшениця, 
Комбайн спішить на косовицю. 
І, як навмисне, в день такий 
Прийшов на поле дощ сліпий.

Йому кричать: «Не заважай 
Збирати людям урожай!
Іди собі гуляти в ліс!»
А дощ пішов на сінокіс.

І тут йому не раді теж:
«Ти наше сіно зіпсуєш!
Іди собі на болота!»
А дощ вертається в жита.

Іде і журиться, що всюди 
Женуть його із поля люди, 
Хоча раніш не проганяли,
А скрізь, як гостя, зустрічали.

 

 


* * *

 


 
РИБАЛЬСЬКЕ ЩАСТЯ

Мокне вудка-закидалка 
В тихому ставочку,
А на березі рибалка 
Сохне на пісочку.

Та зненацька під водою 
Поплавець зникає,
Гнеться вудлище дугою, 
Волосінь аж грає!

Біля берега рибина,
Що сазаном звалась, 
Стрепенулась, мов пружина, 
І — з гачка зірвалась.

Сам собі сказав невдаха: 
«Не прогав нагоду!»
І, на жаб нагнавши страху, 
Кинувся у воду.

І тепер уже рибалка 
Мокне у ставочку,
Ну а вудка-закидалка 
Сохне на пісочку.

 

 

* * *

 

 

КЛЮЄ

Узявши вудку, на ставок 
Іду я стежкою крутою.
Дивлюсь — Микола, мій дружок, 
Уже стовбичить над водою.
—    Ну як діла? Клює чи ні?— 
Питаю тихо я Миколу.
Микола хвалиться мені:
—    Клює сьогодні, як ніколи: 
Поки стеріг я поплавці,
Що на воді позавмирали,
З коробки кляті горобці
 Усю наживку поклювали.

 

Анатолій Качан. Прощання з літом. Ілюстрована збірка віршів для дітей, малюнки Віктора Кузьменка. Вірші про рибалку

 

 
 
* * *

 

 
ДОРОГА ЧЕРЕЗ ЛІС 

Біжить-петляє, ніби лис, 
Глуха дорога через ліс.
Мов невидимка чарівна,
У хащі кличе нас луна.
Та між дерев,
Між буйних трав 
Ніхто із нас не заблукав.
Бо наш автобус знав цей ліс, 
Як четверо своїх коліс.

 

 

* * *


 

ПАВУЧОК-РИБАЧОК

У зеленім верховітті 
Павучок розкинув сіті.
Вранці робить перевірку,
А у сітях — що це? Дірка!

Від досади, від невдачі 
Павучок ледь-ледь не плаче:
— Ай-я-я, така рибина 
І втекла із павутини!

 

 

* * *

 

 

РИБАЛЬСЬКА КАЗКА

—    Бусле, бусле, що несеш?
—    Головешку.
—    Звідкіля?
—    Від рибальського вогнища.
—    А для чого тобі головешка?
—    Стерню палитиму.
—    А навіщо стерню палити?
—    Бо щось холодно стало.
—    Це ж кінчається літо, бусле.
—    А мені у вирій не хочеться.
—    Як не хочеш у вирій, бусле, 
То заходь до нашої хати:
Ми з тобою за довгу зиму 
Навчимося буквар читати.

 

 

 

* * *

 

 

ПЕРЕПІЛЧИНЕ ПОЛЕ

Грає-котиться хлібами 
Хвиля-самоцвіт,
І рука над колосками 
Чайкою летить.

Від села до небокраю 
Стежка нас веде.
Раптом поруч хтось гукає:
—    Хто іде? Хто йде?!

Озираємось навколо —
Ні душі ніде.
Та лунає знов над полем:
—    Хто іде? Хто йде?!

—    Перепілко, в цій долині 
Хазяйнуєш ти.
Тож дозволь нам по стежині 
Поле перейти.

Обізвалась перепілка:
—    Ну ідіть, ідіть,
Та глядіть пшеницю тільки 
Не потолочіть.

 

 

 
* * *

 

 

Анатолій Качан. Прощання з літом. Ілюстрована збірка віршів для дітей, малюнки Віктора Кузьменка. Вірші про літо
 

 
НАЛИВСЯ КОЛОС

Відхвилювалися поля.
На повен голос 
Озвався перепел здаля:
—    Налився колос!
Тепер пильнуй, щоб сірником 
Ніхто не грався...—
І сторож перепел пішком 
В обхід подався.

А пшеницям нема ніде 
Кінця і краю.
Ще день — і перепел дійде 
До небокраю.
Кигиче чайка на льоту:
—    Вернись негайно,—
В твою пшеницю золоту 
Зайшли комбайни!

Вернувся перепел назад — 
Нема пшениці!
Лише наметами стоять 
В полях копиці...
Спасибі, стороже, прийшла 
Пора спочинку.
Лети до нашого села 
Справлять обжинки.
 

 

 

* * *
 

 

 

ТИХШЕ, ЖАБИ
 
Тихше, жаби,
Ні гу-гу —
Ходить чапля
По лугу.
Щоб не сталося
Біди,
Наберіть
У рот води.

 

 

 
* * *

 

 

СТО КУЛЬБАБЕНЯТ

Умовляла внучка бабу: 
— Ой, не дмухай 
на кульбабу,
Бо з кульбаби полетять 
Сто малих кульбабенят.

 

 

* * *

 

 

ДОЩОВІ ХМАРИ

У долині, що біля яру,
Поливає капусту хмара.
А за хмарою хмареня 
Поливає капустеня.

 

 

* * *

 

 

Анатолій Качан. Прощання з літом. Ілюстрована збірка віршів для дітей, малюнки Віктора Кузьменка. Куличок.
 

 

КУЛИЧОК

Коло чаплиної дачі 
Куличок маленький плаче:
—    Скоро осінь, скоро осінь,
А у мене ноги босі.
Рогозові черевики
Ще на мене завеликі.
Босоніжки замалі —
Натирають мозолі.
А свої новенькі боти 
Загубив я на болоті.
Ось повіє холод лютий,
А я зовсім неозутий...
—    Не журися, це не лихо,— 
Каже мама-куличиха.—
Поки тут настане осінь,
Ми у вирій подамося.

 

 

* * *

 

 

БІЛЕ ПОЛЕ

Летів із річки на ставок 
До друга в гості куличок.
Летів і пісеньку співав,
Як равлик зиму зимував.
Аж гульк — у полі під крильми 
Лежать-біліють килими.
Над полем декілька разів 
Кулик по колу облетів.
І раптом жах його пройняв:
«Та це ж зима! Це сніг упав!»
І він із горя заквилив:
—    Погиб, погиб серед снігів! — 
Ішли ми полем до ставка
І ну втішати куличка:
—    Дарма ти плачеш, друже наш, 
Ось подивись і сам розваж:
Ну де це бачено, щоб сніг 
Отак духмяно пахнуть міг 
І щоб над ним гула бджола?
Це ж наша гречка зацвіла!

 

 

* * *

 

 

ХЕРСОНСЬКІ КАВУНИ

Обігнавши вітерець
Десь на полустанку,
До перону підійшов
Поїзд на світанку.

Звідкіля він — із Карпат
Чи з Полтави, може?
Пасажирські поїзди,
Мов дві краплі, схожі.

Та коли рябий кавун
Винесли з вагона,
Стало ясно без об’яв —
Поїзд із Херсона.

Це мені передала
Таврія дарунки.
Сонце вивело на них
Світлі візерунки.

 

 

* * *

 

 

ТЕПЛИЙ КРАЙ
 
Над ланами, гей, над ланами 
Пролітали гуси клинами.
За гусьми крикливими через гай 
Подалася дівчинка в теплий край.

У гаю від крику ворони 
Опадало листя червоне.
А за гаєм біля могили 
Пастухи багаття палили.

Довелось малій мандрівниці 
Завернуть до них, щоб погріться.

В пастухів знайшлися від зайця 
У торбині хліба окрайці.
А до хліба — сіль, цибулина 
І смачна картопля-жарина.

А іще знайшлись небилиці,
Як украли вовки рушницю,
Як на конях циганські діти 
Доганяли червоне літо.

Аж надвечір з пучком калини 
Поверталась вона в долину. 
Пахло степом ситцеве плаття, 
Пахли руки димом багаття.

Біля хати під яворами 
Виглядала дівчинку мама.

Перепало б їй на горіхи,
Та сказала дівчинка тихо:
— Не гнівися, матінко, і не лай,
Я сьогодні бачила теплий край.

 

 

* * *

 

 

ПРОЩАННЯ З ЛІТОМ

Усе щільніше тулиться до Бугу 
Поголена косою сіножать. 
Просвічуються наскрізь лісосмуги — 
Сорочі гнізда можна рахувать.

За річкою, під самим небокраєм, 
Гуртує осінь тисячі шпаків.
Ці хмари птиць, що небо закривають, 
Примножились отут серед степів.

Примножилось зерно і стало колосом, 
Хлібиною на нашому столі.
Співають села пісню на три голоси, 
Четвертий голос — в небі журавлі.

 

 
* * *

 

 

ЛАСТІВКИ

Ластівки над річкою 
Носяться щодня: 
Ластівка ластівку 
З криком доганя.

З нами вони виросли 
В місті на Дніпрі 
І від нас навчилися 
Цій веселій грі.

Хай собі купаються 
В синій вишині, 
Ластовині ігрища —
На погожі дні.

Як минеться літечко, 
Крикнем ластівкам:
— Завтра вам до вирію 
І до школи — нам!

 

 

* * *

 

 

ЩЕ МОРЕ ТЕПЛЕ

Ще море тепле,
Ще сади
Не одягали шат червоних,
А вже ранкові поїзди 
Привозять іній на вагонах.

У привокзальних квітниках 
Жар чорнобривців дотліває, 
І літо з айстрами в руках 
Красуню осінь зустрічає.

 

За матеріалами: Анатолій Качан. "Прощання з літом". Вірші для дітей. Передмова Володимира Рутківського. Художник Віктор Кузьменко. Київ, видавництво «Веселка», 1991 рік, 58 с.

 

 

Більше віршів Анатолія Качана на нашому сайті:

Анатолій Качан, вірші для дітей
Анатолій Леонтійович Качан - відомий український дитячий поет, громадський та культурний діяч. Він - автор 17 книжок для дітей. у цьому розділі дивіться збірки віршів Анатолія Качана: "Листи з осіннього саду", "Прощання з літом", "Світання року".

 Вірші про літо на нашому сайті від інших українських авторів:

Вірші про літо
Читайте віршики про літо від  Андрія М'ястківського, Варвари Гринько, Наталі Ткаченко, Михайла Стельмаха, Анатолія Камінчука, Марії Пригари, Лесі Храпливої-Щур, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Анатолія Качана.

Останні коментарі до сторінки
«Вірші для дітей про літо від Анатолія Качана»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
На сайті