"Віршулі" - збірка дитячих поезій від Юлії Смаль


Юля Смаль, вірші для дітей

 

 

         Юлія Смаль

           ВІРШУЛІ

      НАША МАРІЧКА

Наша Марічка — така потіха, 
Зовсім не вміє сидіти тихо. 
вміє стрибати, вміє ходити, 
Вміє води на підлогу налити. 
Може в кота відібрати миску, 
Хоч їй від цього жодного зиску, 
Може балакати дуже багато 
І обіймати маму і тата. 
Наша Марічка — така смішненька, 
Просто Марічка — дуже маленька. 

 

* * *

 

НЕ ЗАБУВСЯ?

Чи спитався ти у жабки, 
Може, є у неї справи? 
І куди стрибають лапки: 
В магазин або до ставу? 
Чи її чекають дітки? 
Та блукає десь матуся… 
Перш, ніж жабку ту ловити, 
Запитати не забувся? 

 

* * *

 

КВАПЕРЕТА

Серед ква-ква-квачерету
Хтось співає кваперету. 
Качка-Крячка, Жабка-Квабка
Розспівалися і крапка, 
Ще й Ворона-Каркорона 
Їм підспівує в півтону. 
Тож лунає з квачерету
Кваконцертна кваперета. 

 

* * *

 

ЗАПИТАННЯ

Питався кульбаба-онучок в бабусі: 
Чому я, бабусю, кульбабою звуся? 
Чому не кульхлопчик або куль онучок? 
Таке от питання давно мене мучить. 

Бабуся білява кульбабі-онучку 
Всміхається щиро, бере його ручку. 
«Ходімо, маленький, пора вже обіду, 
Спитаємо разом в кульбаби-кульдіда!».

 

* * *

 

ВАЖЛИВІ СПРАВИ

А до мене приходила в гості жабка. 
Я спитала, чи ходять жабки у шапках, 
В рукавицях, шубах і черевиках, 
Бо ж до холоду жабки зовсім не звикли? 

Чи їдять на сніданок вони канапки? 
От, цікаво, з чим люблять канапки жабки? 
Чи читають на ніч своїм дітям книжку? 
Чи катаються взимку вони на лижах? 

Я спитала у жабки, чи має ліжко, 
Може, ряску і лілії солить на зиму в діжках?
Не сказала нічого жабка і пострибала, 
Певно, дуже важливі є у цієї жабки справи. 

 

* * *

 

НІЧ

Ходить вечір тишком-нишком, 
Зазирає в дім до мишки. 
Може, мишка пустить в хату 
І напоїть чаєм з м'яти… 

Кличе вечір мама-мишка, 
Будуть діти спати в ліжках, 
І зимовий тихий вечір 
Все шепоче до малечі: 

Ще прийду до вас і знову
Заспіваю колискову. 
Ну, а зараз — спіть, малята, 
Я піду курчат гойдати. 

 

* * *

 

ОСІНЬ

Прикро павуку на осінь — 
Не походиш в холод босий. 
Восьмилапий мусить зранку 
До світанку, до сніданку
Вісім туфель зав'язати 
На красиві модні банти. 

 

* * *

 

А ВІД...

А від...
А від вітру і від сонця засмагає в хлопця ніс. 
А від сонця і від вітру виростає дужим ліс. 
А від літа, а від літа зеленіє білий світ, 
А від літа діти-діти, як рясний вишневий цвіт. 

А від річки, від водички хма-хмаринка напилась, 
Так хотіла всіх полити, а над дубом пролилась. 
Зачепилася за гілку, от халепа, от біда, 
І над лісом, і над полем дрібно крапає вода. 

А від вітру, а від сонця ластовиння на щоках, 
А від сонця і від вітру защебече в небі птах...
А від літа, а від річки, а від сміху, від трави, 
Від дощу і від туману веселієте і ви?

 

* * *

 

МУРКОТАЛКИ

У киці-Муркиці
та котика-Муркотика
є синочок-Муркоточок
і доня-Муркотоня.
З ними мишка-Мурмишка
і мишеня-Муршеня.
Усі мурченята
Люблять книжки читати,
Гратися, м'яч катати
Казочки муркотати.

 

* * *

 

ВПАЛА КИЦЯ

Впала киця у калюжу,
забруднила лапки дуже,
вушка, спинку, навіть хвостик.
Як тепер іти у гості?

Бідолашна плаче киця,
Може, мама буде злитись?
Як сказати має неньці
Про болото на сукенці?

Ти не плач, хіба ж це горе? -
киця-мама так говорить.
Мама доню дуже любить,
пошкодує, приголубить.

І усміхнена, без злості
митиме маленький хвостик,
Лапки митиме і спину,
Піде киця на гостину!

 

* * *

 

КОШЕНЯ НЕ СПИТЬ

А маненьке кошенятко
геть не хоче спати.
Мама мусить колихати
дитинча вусате.

Колихає і бабуся,
брат, сестричка, тато,
колихати лялю мусять
всі, хто є у хаті.

Та байдуже, сну немає
в котячій оселі,
виривається, стрибає
дитинча веселе.

Вже і мама хоче спати,
брат, сестричка, тато,
та не можуть вколихати
кошеня вухате.

 

* * *

 

КУДИ ПОСПІШАЄ СЛОН?

Сам, неначе поїзд, Слон
Мчить через увесь перон,
Поспішає: стережись!
Утікай з-під ніг кудись!

Вуха шумно лопотять -
Слон біжить, вони летять.
Поспішає так куди?
Чи туди, а чи сюди?

Весь на нервах Слон старий,
Може, він зібрався в Стрий?
Чи у Київ, чи у Львів?
В Рівне, Луцьк чи Васильків?

І біжить через перон,
Є квиток на весь вагон.
У мандрівку аж в Карпати
поспішає Слон вухатий. 

 

* * *

 

СПИ

Натомився мамин зайчик
І по хаті вже не скаче.
Сплять маленькі вушка, ніс –
Вечір снів мішок приніс.

Натомились оченята
У малого зайченяти,
Лапки сплять, дрімає хвіст,
Це ж бо вечір сни приніс.

Спи, маленьке зайченятко,
Сплять у лісі всі звірята –
Ведмежата, їжачки,
Жабенята і жучки.

Мишенята при дорозі,
Бо вже бігати не в змозі,
І собачки, і коти,
Спи, синочку, спи вже й ти!

 

* * *

 

ХМАРИНКА-ВЕСЕЛИНКА

Хма-хмаринка-веселинка ночувала на горі,
Зачепилася за роги поплямованих корів.
І просила, і молила: відпустіть, я полечу,
Відпустіть мене у небо, а інакше — намочу!

Хма-хмаринка-веселинка сумувала до зорі,
Ночувала в полонині, намочила всіх корів.
Намочила нам травичку, полила водою жаб,
І лелеку, і сороку, і поважного вужа.

Хма-хмаринка-сумовинка дуже схудла на біду,
Бо водичку поділила і на гору, й на гряду.
Тільки сонце вранці встало, підсушило цілий світ,
Ой, хмаринка усміхнулась — полетіла геть собі!

 

* * *

 

ОДНОГО ЧУДОВОГО ДНЯ

Одного чудового дня
Прийшла до корови свиня,
Букет із блакитних фіалок
Корові свиня назбирала.

— Добридень, сусідко корово!
Я рада вас бачити знову!
Корова ж на це промовчала,
Якраз бо фіалки жувала.

А потім сказала: — Чудово!
Я буду від цього здорова!
Ви ж сядьте от тут, за столом –
Я вас пригощу молоком!

От так, пречудового дня
Прийшла до корови свиня…

 

* * *

 

ЛЮЛІ

Хто це ходить серед ночі,
З гуркотом на шафу скочив,
налякав мене і тата?
Хто це там не хоче спати?

Скочив хто мені на ліжко, 
умостився біля ніжки?
Це ж моя пухнаста киця!
І чому це їй не спиться?

Може, темряви боїться
чи страшне щось киці сниться?
То ж влягайся, час вже спати, 
будеш лялю колихати.

Люлі-люлі, колисанка, 
будеш спати аж до ранку. 
Спи, маленька лялю, люлі. 
Ніч прийшла, усі заснули.

 

* * *


ВІРШИК ПРО КИЦЮ

Мама-киця доню мила:
будеш, доню, чиста, біла, 
ось ще хвостика намилю, 
чиста киця — дуже мила. 

Чисті лапки в кошеняти, 
чистій киці добре спати, 
мама миє ще животик, 
а на черзі мамин котик. 

Мама й котика помила
найніжнішим чистим милом.
Чисті в мами-киці діти, 
можна трішки відпочити.

 

* * *

 

КОЛИ ПОЧИНАЮТЬСЯ ДИВА

Як приходить ніч до хати, 
то малятам треба спати. 
Бо, як тільки зазоріє, 
під вікно приходять мрії
По-під руку із казками, 
з колисковими та снами...
Щоб із ними полетіти, 
треба міцно спати дітям. 

 

* * *

 

ЗВІДКИ БЕРУТЬСЯ СНИ

Темна ніч, на небі зорі, 
в двері, вікна, димарі
тихо стукають прозорі
(ні! Не мухи й комарі)
найсправжнісінькі, крилаті, 
найказковіші дива, 
щоб малятам в кожній хаті
сон обійми відкривав.

 

* * *

 

ОЦЕ ТАК-ТАК!

Оце так-так! 
Летів літак. 
Летів і крилами махав, 
Ох я із ним би політав! 
Летів-гудів
Багато днів, 
Летів і голосно співав
І я б співав, якби літав. 
Летів літак, 
Оце так-так!

 

* * *

 

ВЕРЕДА

Що за лихо? Що за диво?
Побігалися усі!
"Це ж якась страшенна злива!" — 
Вигукнув старий сусід.
Налилося вже багато
Та не спиниться й на мить.
Треба дощика спитати,
Може, щось йому болить?
Ллє і ллє, ну що ж за диво?
Завиває і гуде?
Це дитинка вередлива 
Так до столу їсти йде!

 

* * *

 

ВЕСНЯНИЙ ВІРШИК

Син, маленький листочок, 
маму-бруньку питає:
чи короткі вже ночі,
чи вже тепло у гаї?

Може, він забарився, 
навіть весну проґавив –
сніг розтанув на стрісі, 
крига скресла на ставі…

Поспішає листочок
любу весну зустріти, 
разом з ним дуже хочуть
зацвісти першоцвіти!

 

* * *

 

СЮРПРИЗ

По сніжку до снігурів 
сніговик у гості брів, 
ніс гостинців сніжний міх: 
кілька шишок і пиріг.

Озирнувся сніговик: 
Був снігур і раптом зник. 
Де це, де подівся друг? — 
Оглядається навкруг.

А снігур за стовбур — скік!
Він для гостя тортик спік:
Сніжне тісто, білий бік… 
Буде радий сніговик!

 

* * *

 

ПРО МАМ

У малого бегемота
Вся сім'я живе в болоті.
І матуся бегемота
Боса ходить на роботу.

У жирафової мами
Шия довга — все дістане.
В слоненяти мама сильна 
І за хвостик водить сина.

В мене мама найгарніша,
Найдобріша, наймиліша.
Люблять мам своїх малята –
Звірі, хлопчики й дівчата.

 

* * *

 

ДОГОРИ НОГАМИ

В лісі догори ногами
Ходять три гіпопотами, 
Вовк ховається від мишки, 
Скрізь шукає лис горішки, 
Кріт на вудку ловить сома, 
Той ховається удома, 
Хлопчика зловив метелик — 
Заховає у портфелик, 
На дубах ростуть банани, 
Ананаси і сметана, 
А сорока-господиня
Відшукала в соснах дині. 
Дивно. Догори ногами
Походжає навіть мама, 
Назбирала вже малини, 

 

* * *

 

СУПЕРЕЧКА

Сперечалися хмаринки, 
швидше хто вдягне ялинку, 
враз посипали сніжинки — 
всі ялинки в кожушинках.

А чия гарніша шуба? 
В кого тонша, в кого груба?
Сперечалися хмаринки, 
аж закінчились сніжинки. 

 

* * *

 

СОРОКОНОЗІ

При дорозі на розі,
у хатині маленькій,
сорок сороконозів
має сороконенька.

Сорок ніг — це не смішно!
Бідна сорокомама! 
Одягни ж стільки ніжок
у сорокопіжами!
Весняний віршик

Син, маленький листочок, 
маму-бруньку питає:
чи короткі вже ночі,
чи вже тепло у гаї?

Може, він забарився, 
навіть весну проґавив –
сніг розтанув на стрісі, 
крига скресла на ставі…

Поспішає листочок
любу весну зустріти, 
разом з ним дуже хочуть
зацвісти першоцвіти!

 

* * *

 

З ЖИТТЯ ВІНИКА

Віник мів, 
бо він умів. 
Замітав і прибирав -
про порядок добре дбав.
Мів підлоги, килими 
від зими і до зими.
Добрий віник працівник — 
замітати всюди звик. 
І от так собі він мів,
бо умів.

 

* * *

 

ПЕРЕВЕРТАЛА

А що це за дивовижа
У зоопарку в Парижі? 
І в Києві, і в Пекині
Усе навпаки від нині!

Сьогодні усі квапливо
Ховають небачене диво, 
І дивні по світу ходять, 
Змінивши свій звичний одяг.

Гарчить і лютує качка, 
Не плаває і не скаче, 
Бо тигрячі жовті смужки 
Підходять качкам не дуже.

От як собі уявити, 
Що качці тепер тигрити? 
Не плавати, не літати, 
А люто на всіх гарчати?

У відчаї тигр і плаче, 
Бо досі смугастий неначе, 
Та тільки не жовто-чорний, 
Як звично. А дуже скромний.

Такий, як у зебри вчора,
Ридає наш тигр від горя: 
«Верніть же мою піжаму! 
Мені її шила мама!»

Маленький сумний єнотик
Не те, щоб аж дуже проти, 
Та тільки його кофтина
Дісталася ламантину.

Тепер ламантин у смужку
І з ним бегемот не дружить, 
Бо хто б це, скажіть, вподобав
Химерну таку подобу?

Веселі колись лемури
Сьогодні сидять похмурі, 
А їхні хвости розкішні 
Від нині дістались мишам.

Від сорому в зоопарку 
Сховався й жираф у шпарку, 
Тремтить же тепер від страху, 
Смугастий, як черепаха.

Хіба черепаха в смужку? 
Хіба ж вона, як папужка? 
Не знає напевно. Й нині
З жирафом сидить у шпарині.

І що це за каруселі
У зоопарку в Марселі? 
У Лондоні і Найробі, 
Рятуйте! Рятуйте! Пробі!

Нічого страшного, друзі.
Це просто десь там, на лузі, 
Малому бурундукові
Наснилися сни смужкові. 

 

* * *

 

МЕНЮ ДЛЯ ДИНОЗАВРА

Мільйони років той час оповив,
Коли по Землі динозавр ходив.
Росли аж до неба тоді хвощі,
Та, як водоспади, рясніли дощі.

І наша історія з тих часів...
Тоді диплодок край зелених лісів,
Й трицератопс, й стегозавр теж 
Знайшли собі хатки між древніх стеж. 

У велетів дітки з'явились дрібні, 
Як слоненятка — незграбні й малі. 
А щоб здорові росли сини,
Мусять добряче їсти вони.

Що їсть на обід диплодоків син — 
Варення з малини чи апельсин?
Зелені хвощі чи з ромашки чай?
Ти спробуй, матусю, лише вгадай!

А що стегозаврику на обід
Мають зварити бабуся чи дід?
Він їстиме суп, голубці чи кокоси?
Хай тільки-но скаже, тільки попросить! 

У трицератопсів в родині сум — 
Не їсть на сніданок малюк ковбасу,
Ні борщик, ні пироги, на жаль.
То, може, йому котлетку з вужа?

І поки матусі пекли торти,
Устигли малята від них втекти.
А, знаєш, навіть у давні часи
Були небезпечні малим ліси.

Голодний і злий там блукав, гарчав,
Лихий і страшнючий тиранозавр.
Малятам попасти йому до лап — 
Це лихо! Жахлива біда була б!

Ішли динозаврики поміж хвощів 
Напились води найчистіших дощів, 
Наїлися листя, а ще — суниць,
Малини, ожини, гнилиць і чорниць.

Аж раптом почули страшенний рев — 
Це тиранозавр серед дерев!
Голодний і злий, він винюхував слід,
Щоб зжерти когось собі на обід!

Малята умить усі підросли
І це страховидло перемогли!
Устигли вернутись якраз на вечерю,
Коли за столом у теплій печері — 

Матуся і тато, бабуся і дід — 
Зібрався увесь динозаврячий рід. 
Героїв чекав лимонад, мармелад,
Морозиво, тортик і шоколад.

 

* * *

 

ПІНГВІНИ НА ПІВНІЧНОМУ ПОЛЮСІ

Пінгвіни підхопили вітер, 
Щоб через море полетіти, 
А парасолі кольорові — 
Вітрила, в подорож готові. 

Аж на північний полюс хочуть — 
Побачити на власні очі
Полярне сяйво й криголами 
У світі догори ногами.

 

* * *

 

БАЗІКАЛО

Базікало балакало, 
Патякало, лялякало, 
Звичайно, кукурікало, 
Кувікало і квакало. 
Та тільки це базікало, 
Що вміло так базікало, 
Цвірінькало, кувікало 
І трохи кукурікало
Не вміло ні на крихітку, 
Ні на маленьку крапельку
Шнурівки зав'язати. 
Тому оце патякало, 
Багато так балакало
Й 
Частенько гірко плакало, 
Бо через ці шнурівочки
Нерідко, бідне, падало.
І плакало.
І плакало базікало, 
А потім знов балакало, 
І, часом, кукурікало, 
І трішечки ква-квакало.

 

За матеріалами: http://abetka.ukrlife.org/

 

 

Більше творів Юлії Смаль на нашому сайті:

Юлія Смаль, вірші для дітейЮлія Смаль - письменниця, авторка віршів і прози для дітей та дорослих, журналістка, учителька, пластунка. Читайте вірші Юлі Смаль: "Наша Марічка", "Не забувся?", "Кваперета", "Запитання", "Важливі справи", "Ніч", "Осінь", "А від…", "Муркоталки", "Впала киця", "Кошеня не спить", "Куди поспішає Слон?", "Спи", "Хмаринка-веселинка", "Одного чудового дня", "Люлі", "Віршик про кицю", "Коли починаються дива", "Звідки беруться сни", "Оце так-так!", "Вереда", "Весняний віршик", "Сюрприз", "Про мам", "Догори ногами", "Суперечка", "Сороконозі", "З життя віника", "Перевертала", "Меню для динозавра", "Пінгвіни на північному полюсі", "Базікало". А також: "Бігла мишка рано вранці…", Вереда", "Білий світ", "Будні", "Хмаринки".
 
Юлія Смаль, казки для дітей
"Різдвяна пригода", "Перед Святвечором", "Новорічна казка", "Магазин планів на майбутнє", "Таємниця однієї криниці" - казки Юлі Смаль.
Юлія Смаль, оповідання для дітей
"Артемкові друзі" (казка-оповідання для дітей), "Хімія і їжа", "Кольорова хімія. Таємниці хіміка-криміналіста".

Останні коментарі до сторінки
«"Віршулі" - збірка дитячих поезій від Юлії Смаль»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми