Володимир Сенцовський. "Бабусин онучок" (оповідання для дітей)


 

Володимир Сенцовський, Дивень-ранок, збірка оповідань для дітей, малюнки Світлани Сікало. Оповідання Бабусин онучок
 

Володимир Сенцовський

БАБУСИН ОНУЧОК

Чи то соняшник гойднувся біля тину, чи білявий хлопчик заглядає в подвір’я баби Стехи.
Старенькій уже важко розпізнати. Сидить вона на ослінчику біля хати, на колінах руки тремтять — купаються в щедрому сонячному промінні. А довкола — зграйка білих ромашок, ніби сузір’я.
— Бабуню, — крутнувся біля неї Андрійко. — Послала мати, щоб я обірвав вишні. Ви, мабуть, самі не здужаєте?
—    Еге ж, не здужаю-таки, — старенька привітно глянула на сусідського хлопчика.
—    Зате я, бабуню, хутко всі обірву, — запевняє Андрійко. — Тільки листя посиплеться!
Баба Стеха дріботить до дверей, шукає в сінцях і виносить полотняну торбину. Хлопчик чіпляє її через плече й біжить у садок.

 

Володимир Сенцовський, Дивень-ранок, збірка оповідань для дітей, малюнки Світлани Сікало. Оповідання Бабусин онучок


Коли бабуся підійшла до розлогої вишні, Андрійко вже осідлав найвищу гілку. Між зеленим листям тільки сорочка біліє.
—    Не гойдайся, онучку, — застерігає старенька, — бо доведеться ловити тебе в пелену.
—    Не бійтеся! — гукає згори хлопчик. — Зате мені звідси можна небо дістати!
—    Еге ж, — клопочеться старенька. — Небо чи й дістанеш, штани залишиш на сучку.
Сидить Андрійко вгорі, між небом і землею, обриває стиглі ягоди й думає про бабу Стеху. Хороша вона. Завжди пригощає яблуками та вишнями, не свариться, коли якийсь бешкетник залізе до неї в садок. Живе вона самотньо, от і роздає гостинці сусідським дітлахам.
Андрійко глянув униз. Бабуся зіперлася на палицю, така маленька і суха, як маківка.
—    Бабуню, а де ваші внуки?
—    Далеко, ой, далеко, — хитає головою. — Онучок, як місячко, одненький. Мабуть, виріс уже...
—    А чому він не їде до вас?
—    Мабуть, клопоти не пускають. Уже й листи не пише...
Змовкла. Ще нижче схилилася на палицю.
—    Не барися там, Андрійку, — стривожилася. — Дереву уже важко тримати тебе.
Хлопчик хвацько зістрибує на землю. Увесь обмурзаний вишнями. Пузата торбина відтягує йому руку.
Баба Стеха полегшено зітхає:
—    От і гаразд,
— Прийду до в'ас і яблука трусити, — каже Андрійко.
—    Еге ж, — старенька неквапно ступає, обмацуючи стежку палицею. — Вночі так гупають, аж у хаті дзвенить.
На рундуку хлопчик висипає соковиті вишні у велику емальовану миску.
—    Бери, Андрійку. Мені вистачить.
Хлопчик дивиться на стареньку, на сиве її волосся, що вибилося з-під хустки, й раптом каже:
—    Бабусю, візьміть мене внуком...

 

Володимир Сенцовський, Дивень-ранок, збірка оповідань для дітей, малюнки Світлани Сікало. Оповідання Бабусин онучок

За матеріалами: Володимир Сенцовський. "Дивень-ранок". Оповідання. Художник Світлана Сікало. Київ, видавництво «Веселка», 1993 рік, 20 с.

 

 

Більше творів Володимира Сенцовського на нашому сайті:

Володимир Сенцовський, ілюстровані збірки оповідань для дітей
Дитячі оповідання Володимира Сенцовського: "На кладці", "Бабусин онучок", "Іде Андрійко вулицею", "Квіти для Марійки", "Полуниці на вареники", "Дивень-ранок", "Парасолька", "Маляр", "Жаринки",  "Оленка не хоче спати", "Донька Ойболитя", "Край шляху верба", "Лист", "Розкажи мені про Телесика", "Хто порахує каченят?", "Лебідка над луками", "Над ставом", "Після дощу", "Украдений апетит", "Хоробрий Тимко", "Журавлі сурмлять", "Внучок", "Білий бант", "Як заступ учили працювати", "Зірка", "Знахідка", "Пташки".

Останні коментарі до сторінки
«Володимир Сенцовський. "Бабусин онучок" (оповідання для дітей)»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми