Володимир Нагорняк
КІТ-ЗАБІЯКА
(вистава для дітей 3-5 років)
Дійові особи:
АВТОР
ДМИТРИК
КІТ
МАМА
ДІД
БАБА
Дія перша
За столом – Дмитрик, Кіт, Дід та Баба. Мама подає Дмитрику та Коту пюре з котлетою,виходить на кухню. Баба плете носок. Дід читає газету.
АВТОР (з авансцени): Позавчора?..
БАБА: Так. В обід.
ДМИТРИК: Знов подряпав мене Кіт…
АВТОР: Знову втрапив у пригоду,
В безкінечну перепалку…
Дмитрик бере з тарілки Кота котлету. Кіт намагається відібрати її, за що і одержує по лапі від Дмитрика.
КІТ (дряпає Дмитрика): М-мя-а-у-у!
БАБА: Доню-ю! Доню-ю-ю!
Мама вибігає з кухні, дує Дмитрику на палець.
ДІД: Зеленку!
МАМА: Йоду!
ДІД: Зеленку-у!
МАМА: Йоду… Та несіть уже!!!
БАБА: Ой, божечку ж ти мій, убили дитину… Убили!!!
Баба втрачає свідомість, падає.
МАМА: Валер’янку!
ДІД: Валер’янку!
Дід біжить до настінного ящика, дістає звідти пляшку. Мама дідовою газетою махає перед обличчям Баби.
ДІД (прибігає з пляшкою): Візьми!
МАМА: Валер’янку… Оцет приніс… Валер’янку-у!!!
Дід знову біжить до настінного ящика. Мама продовжує махати газетою перед обличчям Баби. Баба опритомнює.
БАБА: Дід газету не читав!..
ДМИТРИК: Лікуватись як я знав…
Дмитрик бинтує Коту праву передню лапу.
АВТОР: Ага! Лапу замотав Коту.
ДІД (дивлячись, як Дмитрик бинтує): Правильно…
БАБА: Правильно!
АВТОР: Але не ту…
МАМА (вибігаючи з кухні): Як не ту? Як це не ту?!
(Кінець першої дії)
Дія друга
За столом – Дмитрик, Кіт, Дід та Баба. Мама подає Дмитрику та Коту із забинтованою передньою правою лапою пюре з котлетою, виходить на кухню.
Дід читає газету. Баба плете носок.
МАМА (вибігаючи з кухні): Як не ту? Як це не ту?!
АВТОР: Бо і вчора…
БАБА: І в обід!
ДМИТРИК: Знов подряпав мене Кіт…
МАМА: Знову?!
АВТОР: Знову втрапив у пригоду,
В безкінечну перепалку…
Дмитрик знову бере з тарілки Кота котлету, а Кіт його дряпає.
КІТ (дряпає Дмитрика): М-мя-а-у-у!!!
БАБА: Доню-ю! Доню-ю-ю!!!
Мама вибігає з кухні, дує Дмитрику на палець.
ДІД: Зеленку!
МАМА: Йоду!
ДІД: Зеленку!
МАМА: Йоду! Та несіть уже!
БАБА: Ой, божечку ж ти мій, убили дитину! Убили-и!!!
Баба втрачає свідомість, падає.
МАМА: Валер’янку!
ДІД: Валер’янку!
Дід біжить до настінного ящика, дістає звідти пляшку. Мама дідовою газетою махає перед обличчям Баби.
ДІД (прибігає): Візьми!
МАМА: Валер’янку… Оцет приніс! Валер’янку!!!
Дід знову біжить до настінного ящика. Мама продовжує махати газетою перед обличчям Баби. Баба опритомнює.
БАБА: Дід газету не читав!
ДМИТРИК: Лікуватись як я знав…
Бинтує Коту ліву лапу.
АВТОР: Ага! Лапу замотав Коту…
ДІД (дивлячись, як Дмитрик бинтує): Правильно!
БАБА: Правильно!
АВТОР: Але не ту…
МАМА (вибігаючи з кухні): Як не ту? Як це не ту?!
Кінець другої дії
Дія третя
За столом – Дмитрик, Кіт, Дід та Баба. Мама подає Дмитрику та Коту з забинтованими передніми лапами пюре з котлетою.
Дід читає газету. Баба плете носок.
МАМА (вибігаючи з кухні): Як не ту? Як це не ту?!
ДМИТРИК: Знов подряпав мене Кіт…
Мама підбігає, дує Дмитрику на палець.
МАМА: І мовчить… (до Діда) Чого стоїмо?!
ДІД: Зеленку!
МАМА: Йоду!
ДІД: Зеленку!
МАМА: Йоду! Та несіть уже!
БАБА: Ой, божечку ж ти мій, убили дитину! Убили-и!!!
Баба втрачає свідомість, падає.
МАМА: Валер’янку!
ДІД: Валер’янку!
Дід біжить до настінного ящика, дістає звідти пляшку. Мама дідовою газетою махає перед обличчям Баби.
ДІД (прибігає): Візьми!
МАМА: Валер’янку… Оцет приніс! Валер’янку!!!
Дід знову біжить до настінного ящика. Мама продовжує махати газетою перед обличчям Баби. Баба опритомнює.
БАБА: Дід газету не читав!
ДМИТРИК: Лікуватись як я знав…
Бинтує Кота повністю.
АВТОР: Лапу… Та бинтує його повністю!
ДІД (дивлячись, як Дмитрик бинтує): Правильно!
БАБА: Правильно!.. І хай стоїть тут пам’ятником, і хай не дряпає мою дитинку ріднесеньку!.. Внученьку, страждальцю ти наш, іди сюди, бабця тебе поцілує!..
КІТ: М-мя-а-у-у!!!
Кінець вистави.
П'єсу надіслано автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Дивіться також на нашому сайті:
