|
Вероніка Кремінна
ПІДЛА ВІЙНА
(або "гібридний" сон)*
Війна розкидала мою родину,
Нахабно вигнала із наших гнізд.
У рідній хаті - "братья"-окупанти...
І вже не буде скоро щастя, як колись.
Як це страшно, гидко і цинічно,
Коли зруйновані хати і ллється кров,
Сплюндрована земля,
Ревіння градів дике і панічне,
Но ..."Нас там нет - то всё бендеровцев резня"...
Цього не можна осягнути,
Пізнавши цю брехливу суть,
І що жорстокі, підлі, вбивчі в спину війни
Гібридними назвуть...
Чи це все сон?.. Тяжкий "гібридний" сон...
Так, ніби сплю я і не сплю -
В мені якесь чуже буття.
І ніби є війна й її нема...
Ось тільки сльози кожен раз,
Як обірвалось воїна життя...
|
|
* Вірш надіслано авторкою, яка є біженкою з окупованого у 2014 році Донбасу.
Інші вірші про війну:
Вірші про війну від Марії Пригари ("Стоїть верба над кручею", "Лист мамі", "Зенітниця") та Мойсея Фішбейна ("Музикант. 1943") та інші.
