Василь Мелюс. «Ти вистоїш, нене!» — добірка віршів про війну

Василь Мелюс. Лебедина туга. Вірш про війну. Авторська світлина.

Василь Мелюс

ЛЕБЕДИНА ТУГА

Лиш лебідь й лебідка
Цьогоріч на плесі
в моєму
донецькім селі.
А де ж їхні дітки?
Де лебедятка малі?..

На березі, коло водиці,
Так, як одвіку годиться,
Гніздо своє звила
пара крилата —
Ні вчім винити
ні маму, ні тата.

Та супротивились
ненароджені дітки
Лебедя тата
і мами лебідки —
Ще в шкарлупках замерли,
не побачивши світу.
Чому так сталось? —
хтось спитає отвіту.

...Вирує в селі
довкруж плеса війна,
Виною всьому —
скажена вона:
Там, де чигає смерть —
не місце й не час
для народин,
Суперечить це
вічним законам
природи!

Та парі крилатій
цього не збагнути —
Код у неї несхибний:
продовженим
рід її має бути!
Навіть війна
ненадовго
пару лякає:
Якщо розгрозиться —
з плеса геть відлітає,

А щойно притихне —
вона знов на воді,
Діточок ненароджених
все кличе-шукає тоді.
...Вже й до вирію час —
лебедяток немає!..
І лише війна,
розтриклята,
гримить, не вгаває...

(14.10.2022 р.,
м.Знам'янка)

* * *

ЗАВИВАЮТЬ СИРЕНИ

...І знов по Вкраїні
протяжно
сирени завили,
Наче на Місяць
голодні вовки-сіроманці.
Сповіщають,
що десь
вже ракети злетіли,
Як яструби хижі,
до схід-сонця уранці.

...А в ліжечках
бачать сни веселкові
малята...
І бачаться сни чорно-білі,
тривожні,
їхнім мамам і татам!..
Ще завішені вікна,
зачинені двері і брами.
Й ще дзвони не кличуть
до служби у храми.

Та що скоїться
миті близької
й де здійметься з землі
чорна туча?..
Де повторяться Харків,
Кременчук, Часів Яр
а чи Буча?!..
Де дзвони
не срібно задзвонять,
а вдарять набатом,
Як розбиті шибки
заголосять
й застогнуть
розвалені хати?!

Завивають сирени
тривожно, невпинно —
Гірка нині доля у тебе,
моя Україно!
Своїми грудьми
ти Європу
й пів Світу прикрила.
Та вірю, що вистоїш, нене,
й розправиш
свої білі крила!

(28.07.2022 р.,
м.Знам'янка)

На відео: Телеканал "Київ". На війні загинув ведучий проєкту "Київські історії" Андрій Загоруйко.

Журналіст Андрій Загоруйко загинув 3-го листопада 2022 року, похований 21-го лютого 2023 року на Лук'янівському цвинтарі у м. Києві.
Андрій закінчив середню школу в с. Новоукраїнка Мар'їнського району, де вчителювали його батьки Володимир Васильович (уродженець смт. Олександрівка цього ж району) та Зінаїда Олексіївна. Андрій працював на одному із столичних телеканалів. За станом здоров'я він не підлягав мобілізації, але за його настійним наполяганням все ж став військовослужбовцем-фронтовиком.
Вічна йому пам'ять!

На світлині: воїн-журналіст Андрій Загоруйко.

ЩОБ НЕ СТАЛА
ВКРАЇНА РАБОЮ

Світлій пам'яті
воїна-земляка
Андрія Загоруйка,
який поліг у бою
за місто Бахмут

* * *
Чорні жалобні хустини
— ознака трагічна
моєї країни:
І в місті великім,
і в малому селі
Сивіють з горя матусі,
вдовіють дружини,
напівсиротіють
дітки малі.
Бо їхні сини,
і мужІ,
і герої вітці,
Що ще вчора стискали
автомат у руці,
Повертаються
з лютої січі
без слів на вустах,
Як пращури славні
колись на щитах.*
Вони гідність свою
у бою не зронили —
Мужньо Вітчизну
і свій дім боронили,
Від лихої напАсті
прикривали собою,
Щоб ніколи не стала
Вкраїна рабою!

* "Зі щитом, або на щиті!" — древнє лаконічне побажання ратоборцям, яких проводжали на битву з ворогом.
"зі щитом" — тобто переможцем;
"на щиті" — тобто з честю полеглим у бою.

КОЛИ ЗАКІНЧИТЬСЯ
ВІЙНА...

...Коли закінчиться війна,
Скажу прихистку-Знам'янці:
"Прощай!
Мені вже
в Мар'їнку пора,
бо зачекалася
згорьована вона..."
А песику Жучку гукну:
"Що ж, вибачай.
Додому їду. Лапку дай.
І руку на, лизни, мою.
Здружились ми.
Але — адью..."

...Коли закінчиться війна,
З валізою худою
приїду на вокзал.
Як і тоді, у березні,
зайду в очікування зал,
З якого вигнало, було,
сирен виття, —
Ця мить не йде у забуття!..
А потім сяду
в переповнений вагон —
Верстатимуть колеса
за перегоном перегон...

...Коли закінчиться війна,
Мигтітимуть
зустрічні ешелони
Із хлопцями безвусими
й дядьками-вусаннями
по вагонах.
То поспішатимуть додому
дембілі-бійці,
Що ворогу хребта зламали.—
Браво! Молодці!!!
Тю-тю, рашисти, —
по-вашому не вийшло...
Спіймали облизня,
у пельки б ваші дишло?!..
* * *
Вся Україна заспіває,
аж покотиться луна!
Усе це буде!!!
Коли закінчиться війна...

(12.11.2022 р.,
м.Знам'янка)

Мар'їнка. Шлях додому...

Поезії люб'язно надіслано автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".

Більше поезій Василя Мелюса на нашому сайті:

Василь Мелюс: «Я слово правди – крицею вважав» — твори поета-патріота з буремного Донбасу

Василь Мелюс – поет-патріот з Донбасу (життя та творчість) "Я слово правди – крицею вважав.
І світочем – посеред ночі.
На цім завжди стояв!
Мене дзвін срібла не зурочив."

(Василь Мелюс)

Читаймо також на "Малій Сторінці":

Вірші про війну

"Коли закінчиться війна,
Я хочу тата обійняти,
Сказати сонячні слова
І повести його до хати,
Ти – наш Герой! Тепер щодня
Я буду дякувати Богу
За мирне небо, за життя,
Всім, хто здобув нам ПЕРЕМОГУ!"

(Ірина Мацкова)

Вірші про Україну

Україна Думки українських поетів про рідну країну, їхні відчуття до української землі і нашого народу — все це юні читачі зможуть знайти в представленій добірці віршів про Україну від Ганни Черінь, Юрка Шкрумеляка, Наталки Талиманчук, Іванни Савицької, Уляни Кравченко, Яни Яковенко, Василя Симоненка, Івана Франка, Володимира Сосюри, Катерини Перелісної, Богдана-Ігоря Антонича, Марійки Підгірянки, Миколи Чернявського, Володимира Сіренка, Іванни Блажкевич, Грицька Бойка, Миколи Вінграновського, Платона Воронька, Наталі Забіли, Анатолія Камінчука, Анатолія Качана, Володимира Коломійця, Тамари Коломієць, Ліни Костенко, Андрія Малишка, Андрія М’ястківського, Івана Неходи, Бориса Олійника, Дмитра Павличка, Максима Рильського, Вадима Скомаровського, Сосюра Володимир, Павла Тичини, Петра Осадчука, Варвари Гринько та іншрвари Гринько та інших відомих українських поетів.