На сайті
Дошка оголошень Додати оголошення

Бісероплетіння. Виготовлення широких плетінок (за книгою Олени Федорчук "Українські народні прикраси з бісеру")


ВИГОТОВЛЕННЯ ШИРОКИХ ПЛЕТІНОК

Прикраси, ширші ніж ланцюжки, - ґердани, силянки-коміри, об'ємні плетінки тощо - можна нанизувати «на одну нитку» прийомами «сіточка», «щільники» та «мозаїка».

Бісероплетіння. Виготовлення широких плетінок (за книгою Олени Федорчук Українські народні прикраси з бісеру)


Плетення усіма згаданими прийомами розпочинають з набору бісерин, кількість яких залежить від ширини задуманої прикраси. А тоді, набираючи на робочу нитку одну, три, чотири, п'ять або, рідше, більшу кількість намистин, прокладають стібки від нижнього до верхнього краю і в зворотному напрямі доти, аж доки виріб не матиме потрібної довжини. Виготовлення об'ємного виробу починають з набору такої кількосте бісерин, яка відповідає задуманій товщині плетінки. Далі разок замішають у коло, а наступні стібки укладають по спіралі. Ширина сітчастої стрічки у прикрасах, нанизаних на декількох нитках, залежить від кількосте цих ниток. Зрозуміло, що силянка, виготовлена на чотирьох нитках, є вужчою, ніж плетена на шести та більшій кількості робочих ниток. Для оздоби, нанизаної на одній нитці, прийнятою у майстрів мірою ширини є ромб, покладений в основу сітчастого плетива. Отож, у стрічках «на одну нитку» ширина виробу може мати півтора, два з половиною, три з половиною і т. д. ромба.

«Сіточка». Для плетення стрічки на одній нитці прийомом «сіточка» у півтора ромба зі стороною ромба чотири намистини набирають п'ятнадцять (1—15) бісерин, намистину 15 донизують до намистини 7. Відтак кожний наступний стібок складатиметься з п'яти кораликів. Отож зноротний рядок завершують набором бісерин 16—20, які донизують до з'єднувальної намистини 1, Надалі з'єднувальні намистини шукати буде простіше: вони міститимуться точно посередині стібків попереднього ряду. (Рис. 22)

 

Бісероплетіння. Виготовлення широких плетінок (за книгою Олени Федорчук Українські народні прикраси з бісеру)

 

За аналогічною схемою відбувається нанизування стрічки на одній нитці сіточкою у варіантах з іншою шириною стрічки та стороною ромба, що лежить в основі плетива. (Рис. 23)

 

Бісероплетіння. Виготовлення широких плетінок (за книгою Олени Федорчук Українські народні прикраси з бісеру)

 

Під час виготовлення стрічок треба стежити, щоб плетиво не наморщувалося. Цього можна досягти продуманим розміщенням різного за висотою бісеру. Центральну частину нанизують зазвичай з бісеру, що має правильні розміри (такою є більша частина матеріалу), а верхній та нижній край формують з бісеру неправильної форми - видовженого (беруть один або два коралини) чи приплюснутого (беруть два або три коралики).
Уважно розглянувши подані вище схеми нанизування стрічок на одній нитці, стає зрозумілим, що наявність у технічній структурі плетива половини ромба зумовлена самим способом нанизування. Тому способом «на одну нитку» неможливо відтворити більшість давніх народних творів, виготовлених на парній кількості ниток. Проте структуру плетива, зробленого на чотирьох, шістьох, вісьмох чи іншій парній кількості ниток, можна зімітувати, застосувавши спосіб нанизування «на дві нитки». Відразу ж зауважимо, що українським народним майстрам XIX - середини XX ст. таке нанизування було невідоме. Виготовляти широкі стрічки на двох нитках запропонувала Е. Литвинець, що цікавилася народною творчістю не лише вітчизняних, але й зарубіжних майстрів.

Бісероплетіння. Виготовлення широких плетінок (за книгою Олени Федорчук Українські народні прикраси з бісеру)


Плетення стрічки способом «на дві нитки», як і нанизування «на одну нитку», відбувається зліва направо. Роботу починають від середини довгої нитки, складеної вдвоє і таким чином умовно поділеної на першу та другу нитки. Центр робочої нитки в місці її складення прикріпляють шпилькою до скатертини ліворуч від себе. Коли буде зроблено декілька рядів, шпильку можна зняти, а виріб відтак взяти в ліву руку.
Стрічка, нанизана на двох нитках сіточкою завширшки у три ромби (має таку саму технічну структуру плетива, що й стрічка, нанизана па восьми нитках) зі стороною ромба три намистини виготовляється у такій послідовності.
Ниткою 1 нанизують перший рядок - від верхнього до нижнього краю прикраси, та другий - у зворотному напрямі. Спочатку набирають сімнадцять (1-17) намистин. Далі ниточку протягають через з'єднувальну бісерину 11, а потім роблять два стібки по три намистини, уважно вираховуючи з'єднувальні намистини 7 та 3. Відтак на нитку 1 набирають дві (24 й 25) бісерини та кладуть її вище плетива. (Рис. 24)

 

Бісероплетіння. Виготовлення широких плетінок (за книгою Олени Федорчук Українські народні прикраси з бісеру)

 

Тепер нанизують ниткою II. Спершу на неї набирають намистини 26—27 і протягують її через з'єднувальну 25 (останню з набраних на нитку І). Даті ниткою II роблять три стібки по три намистини. Коли ниточка II зробить третій стібок з намистинами 34~36 і просилить з'єднувальну 16, на неї слід набрати чотири бісерини (цей стібок роблять більшим за інші, щоб край стрічки не наморщувався). Після ще двох стібків по три намистини нитка II повернеться до верхнього краю прикраси. Тут, у верхній частині плетива, так само, як і попереднього разу, робочі нитки поміняються ролями: на цей раз нитка II з набраними намистинками 47 та 48 буде просто лежати зверху виробу, а нитка І з намистинами 49-50, пронизавши з'єднувальну 48, стане робочою, і бісерини тепер нанизуватимуться на неї. Отож, робочою почергово стає то І, то II нитка. Виготовлення прикрас сітчастим нанизуванням на одній нитці (а також на декількох нитках) можливе й у варіанті «зигзаг». Зроблена у цьому варіанті стрічка має форму зигзагу з петельками на вершинах. (Рис. 25)

 

Бісероплетіння. Виготовлення широких плетінок (за книгою Олени Федорчук Українські народні прикраси з бісеру)

«Щільники» є ще одним прийомом нанизування стрічок та комірів. Ним виконують ажурне плетиво з ґратками шестикутної форми, що нагадує будову бджолиних щільників. Така решітчаста структура утворюється тоді, коли замість однієї (як у сітчастому нанизуванні) з'єднувальної намистини використовують два або три коралики. (Рис. 26)

 

Бісероплетіння. Виготовлення широких плетінок (за книгою Олени Федорчук Українські народні прикраси з бісеру)

 

«Мозаїка» - це прийом нанизування на одній нитці, який має також назву «у шахи». Мозаїкою твориться щільне плетиво, яке дещо нагадує структуру тканих бісером стрічок. Відмінність між ними полягає в тому, що в тканих стрічках бісерини розміщуються чітко одна під одною, тимчасом як у нанизаних мозаїкою прикрасах вони укладаються в мозаїчному порядку. (Рис. 27)

 

 

Ширина стрічки, нанизаної мозаїкою, може мати ліше парну кількість кораликїв. Плетіння завжди починають з набору бісерин, кількість яких відповідає ширині стрічки, і ще однієї намистини, тому перший набір - це завжди непарне число бісерин. Отже, для виготовлення стрічки завширшки у чотири бісерини на робочу нитку набирають п'ять (1-5) бісерин - останню бісерину 5 донизують до 3-ї. Відтак почергово досилюють намистину 6 до намистини 1, 7 - до 6, 8 - до 5, 9 - до 8, 10 - до 7} 11 - до 10 і т. д. У мозаїчному  нанизуванні всі намистини (крім 2 і 4 та двох останніх) є з'єднувальними, оскільки через кожну з них робоча нитка проходить двічі.
Прийом «мозаїка» може мати варіанти. Одним із них є «ромашки», що його запропонувала Е. Литвипець. У такій мозаїчній стрічці квітки творяться додаванням стібка, що виступає з основного плетива [50, 39 - 40). Нанизування стрічки у варіанті «ромашки» відбувається спочатку за класичною схемою, лише з використанням зеленого (тло), білого (пелюстки) та жовтого (серцевина) бісеру: 7, 10, 14, 15 - білі, намистина 11 - жовта. Після досилення білої намистини 15, нитку з голкою проводять через бісерини 14, 10, 7 - голка опиняється над верхом стрічки. Тепер на неї набирають білі коралики 16 та 17 і протягують її через намистину 15. Далі нанизують, додаючи до основного плетива в будь-якій послідовності білі квіти з жовтими серединками. (Рис. 28)

 

Бісероплетіння. Виготовлення широких плетінок (за книгою Олени Федорчук Українські народні прикраси з бісеру)

 

Українські народні майстри нанизування мозаїкою майже не застосовували. Поодинокі прикраси виконані таким прийомом можна знайти лише серед пам'яток середини XX ст. Однак мозаїку охоче застосовують сучасні майстри, створюючи переважно геометричні композиції на площинних та об'ємних художніх виробах з бісеру: ґерданах та браслетах, обплетеннях великодніх яєць, торбинках для мобільних телефонів тощо.

 

Бісероплетіння. Виготовлення широких плетінок (за книгою Олени Федорчук Українські народні прикраси з бісеру)

Бісероплетіння. Виготовлення широких плетінок (за книгою Олени Федорчук Українські народні прикраси з бісеру)

 

Бісероплетіння. Виготовлення широких плетінок (за книгою Олени Федорчук Українські народні прикраси з бісеру)

 

За матеріалами: Федорчук Олена. Українські народні прикраси з бісеру. Львів: Свічадо, 2007, стор. 35 - 38 ( з ілюстраціями)

 

Дивіться на нашому сайті усі матеріали з книги Олени Федорчук:

Олена Федорчук. Українські народні прикраси з бісеру
У книжці  Олени Федорчук вперше досліджено походження та розвиток художніх виробів а бісеру на українських теренах. Найбільшу увагу зосереджено на народних прикрасах з бісеру - самобутньому явищі української культури ХІХ - ХХ столітть. У книзі добре описано технологію виготовлення та комлозиційно-художні особливості цих, свого часу надзвичайно популярних, доповнень народної ноші українців.
 

Останні коментарі до сторінки
«Бісероплетіння. Виготовлення широких плетінок (за книгою Олени Федорчук "Українські народні прикраси з бісеру")»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар