Борис Олійник, "Вибір"


Борис Олійник

ВИБІР
 
Над  штормом,  над  шабельним  зблиском,
Над  леготом  теплим  в  житах
Гойдається  вічна  колиска
Маятником  Життя.

Життю  —  ні  кінця  ні  начала.
І  вічно  по  колу  землі:
Комусь  —  лебеді  від’ячали,
Комусь  —  ще  сурмлять  журавлі.

Один  передбачливо  очі
Прикрив  ще  за  крок  від  межі,
Ввійшовши  клітиною  ночі
Тихенько:  чи  жив,  чи  й  не  жив?

А  інший  —  на  кроки  не  міряв:
Летів,  і  гримів,  і...  згорів,
І  люди  відкрили  в  сузір’ях
Зіницю  нової  зорі.

Коли  б  загадали:  —  Хочеш,
Одне  лише  слово  твоє  —
І  вища  —  лаврова!  —  почесть
Чоло  твоє  обів’є,—

Я  б  вибрав  найвищу  почесть:
У  чистім  і  чеснім  бою
На  чорному  мармурі  ночі
Зорю  записати  свою!

За матеріалами: Олійник  Б. І. Поезії. Передмова  В. Моренця. Художник  В.  Є.  Перевальський. Київ. Видавництво  художньої  літератури  «Дніпро»,  1986, стор. 32 - 33.  


Останні коментарі до сторінки
«Борис Олійник, "Вибір"»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми