Василь Симоненко, "Абажури"

Василь Симоненко

АБАЖУРИ

Ступає ніч ногами бурими 
На почорнілий сніготал.
Під віями, як абажурами, 
Блищить очей твоїх овал.

А я стою з думками хмурими, 
Досада смутку додає:
Чому від мене абажурами 
Прикрила сяєво своє?
(12.1.1962)

За матеріалами: Василь Симоненко Вибране. Упорядкування Г.М. Кирпи і Д.С. Чередниченка. Київ, видавництво "Школа", 2008, стор. 58.