Майстер Мікаель Деспоташвiлi. Українська витинанка в Сакартвело.
Проти чорних в небі хмар —
Грай, співай, сліпий кобзар!
Мудрість в кожнім твоїм слові,
Сила поколінь у мові.
Під струн кобзи передзвін,
Виборемо перемін!
В мирне наше майбуття,
Вільне, радісне життя.
(28.11.2022 р.)
© Юлія Дмитренко -Деспоташвілі
Юлiя Дмитренко-Деспоташвiлi
МАЙСТЕР МІКАЕЛЬ
Українська витинанка в Сакартвело
Іноді доля непередбачувана.
Мікаель Важаєвич Деспоташвілі народився 19 червня 1969 року в місті Тбілісі, де проживає і зараз. За основною професією — зварювальник. Імена Мікаеля та його батька Важа Деспоташвілі відомі в осередку будівельників столиці, як імена професіоналів своєї справи, чим родина дуже пишається.
Захоплення мистецтвом витинанки почалося влітку 2011 року. Дружина Юлія, що не дивлячись на інвалідність першої групи по зору, є людиною творчою, легко захоплюється, потребувала допомоги в освоєнні нової техніки. Допомагав, допомагав та... захопився сам, щодня витинаючи по одній і більше робіт. Не даремно кажуть, що допомога іншим часто рятує нас самих, або підказує вірний шлях. І от інтуїція, власний ентузіазм, а з приладдя — звичайний канцелярський ніж та скло, на яке клав папір. Дружина радо допомагала у пошуку ідей для робіт, складала вірші до народжених картин, популяризувала в інтернеті нове захоплення чоловіка. А разом, завжди легше долати перепони. Так їх помітили, а роботи Мікаеля Деспоташвілі потрапили до музеїв Польщі (Кошалін), України (Могилів-Подільськ), приватні колекції поціновувачів витинанки. Майстрів з витинанки у Грузії виявилося на той час... жодного.
Часто темою для автора стають легендарні особистості Сакартвело, України, краєвиди, архітектура цих країн. У їхній родині тісно сплелися дві культури — українська (з боку дружини, полтавки) та грузинська. Так продовжується й до сьогоднішнього дня, хіба що, після 24.02.22 гострішою та ще ріднішою стала тема України, незламності духу її народу.
І хоча витинанка не стала основною справою Мікаеля, більше часу він присвячує художньому випилюванню, та ці види мистецтва дуже споріднені, хіба що замість паперу дерево, замість ножа лобзик, до того ж руки все рівно час від часу повертаються до паперу, змушуючи білий аркуш "говорити" гарними образами, глибокими символами, традиційними й оригінальними формами.
Майстер Мікаель Деспоташвiлi. Українська витинанка в Сакартвело.
ВИТИНАНКА "ГРАЙ, КОБЗА!"
(присвята)
Проти чорних в небі хмар —
Грай, співай, сліпий кобзар!
Мудрість в кожнім твоїм слові,
Сила поколінь у мові.
Під струн кобзи передзвін,
Виборемо перемін!
В мирне наше майбуття,
Вільне, радісне життя.
(28.11.2022 р.)
© Юлія Дмитренко-Деспоташвілі
Матеріали люб'язно надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Спецрахунок НБУ для гуманітарної допомоги українцям
Чудово!