Олена Більчук
Історія, яку розповів Вітер
Це сталося тоді, коли я прочитала про найдовше слово. Слово — назва молекули. І щоби його вимовити — треба більше трьох годин! Так довго, що поки казатимеш, то можна й забути про нього.
Може, найдовше слово — це те, яке звучить навіть тоді, коли закінчилося? Скажімо, дружба. Або таке, що відносить уяву аж-аж-аж, далеко-далеко..? Наприклад, Антарктида.
Або вітер. Зараз чую його, і здається, що він є завжди. Навіть коли тихо-тихо.
А тепер так голосно шелестить на деревах весняне листя.
— Олено, привіт! Може, ти знаєш? — запитав Вітер.
— Привіт, Вітре! А що?
— Про моїх братів у космосі. Мені поки не вдається там побувати. Я можу бути пасажиром, наприклад залетіти в авто. Та стати пасажиром космічного човника дуже непросто: я зміг пройти лише кілька дверей космічного агентства.
Поряд приземлилася зграйка пушинок кульбабки.
— Так, про космос можна прочитати в книжках, забутих на підвіконні чи на лаві в парку, — продовжував Вітер, — але я не знайшов книжку саме про космічні вітри. От про вітри на Землі читав, усяке… Щоправда, якось мені вдалося знайти товстелезну книгу, де точно щось би було, та я не зміг її розгорнути, лише посунув трохи… І в розмовах, як не дослухався, не почув про них. Звичайно, я всього-на-всього Південно-західний Вітерець, і ще не скрізь побував. Та мені дуже хотілося б дізнатися.
А може, ти, Читачу, розкажеш Вітерцеві про космічні вітри?
За матеріалами: Олена Більчук. Збірка "Тюльпанчик та інші історії". Видавництво "БукРі", 2018 р.
Світлина: www.flickr.com/photos/sunshine-d/
Завантажити книгу Олени Більчук "Тюльпанчик та інші історії" (pdf.zip)
Більше казок та оповідань від Олени Більчук на нашому сайті:
Дуже дякую Олені Більчук за такі цікаві казочки! Завжди чекаємо нові! :)
Дуже дякую за відгук!:)