Катерина Волошина. «Перемогу на крилах несе» — цикл поезій про війну в Україні 2022

Катерина Волошина

СЛАВА ГЕРОЯМ!

слава україні
героям слава
нас не злякає жодна облава
нас не спинити гадам ворожим
ми переможемо ми переможем
нас не здолати нас не зламати
ми не про ґрати не про захвати
відсіч дамо щурам тим безбожним 
ми переможемо ми переможем
вистоїм твердо 
зараз й віднині
слава героям 
слава вкраїні
(03.03.2022)

* * *

БЕРЕГИНЯ

берегиня підходить до будинку до підвалу до бомбосховища
з берегинею розмови ті іще
вона бере в руки ніж сокиру автомат 
берегиня знає не лише колискові а й добрий мат
берегиня підходить до батька брата сина
берегиню не треба просити двічі та якщо вона попросила
то сили небесні знають її твердий голос
берегиня послідовно й впевнено веде свою повість
берегиня обійме обігріє нагодує
берегиня заспокоїть тих хто сумує хто плаче 
берегиня несе в собі неабияку вдачу
берегиня сповнена любов’ю до неба
берегиня за волю й мир — це наразі головна потреба
берегиню не налякати не збити з пантелику
берегиня шиє світло сміливо до останнього стику
подихом кроком щоночі щоднини
берегиня — кожна жінка україни
(03.03.2022)

* * *

ЗБЕРЕЖІТЬ!

сили небесні та сили земні
нас збережіть в цій пекельній війні
вас не обдурить іржавий той цвях
знаєте — правда ж бо в наших серцях
сили небесні та сили земні
дайте нам міць в цій пекельній війні
світло за нами і воля й добро
дайте нам миру що б там не було
за україну ми молимо вас
нині навічно і повсякчас
(Київ, 25.02.2022)

* * *

МИ НЕЗВОРУШНІ

кожен ваш постріл влучає у вас самих
може вже вдосталь поглядів в землю німих
нас не зламати ні за яких умов
нами свобода й нами гаряча кров
кожен з ударів завданий вам же під дих
може вже вдосталь світу від вас біди 
ми незворушні в вірі своїй й боротьбі 
ваші ворожі землі вже до небес в ганьбі
та ж перекриті чати 
гострий в душі камінець
знайте: для нас це початок
знайте: для вас це кінець
(04.03.2022)

* * *

ДИХАЙ!

ти просто дихай 
замість зайвих слів
глибоко й тихо 
серцем стань землі
твій вибір спокій
без брутальних хвиль
стече водою
непотрібний біль
повільно дихай
не чіпляй вітри
шукай утіху
поза полем гри
довірся силі
що в тобі дзвенить
і просто дихай
слухай кожну мить
(24.02.2022)

* * *

ЯНГОЛ З НАМИ!

буде кожному 
по діянням його 
по бездії його 
і по вірі його
перед небом не стане брехня
ми усі — простір мирного й божого
в світлі кожного першого дня
не злякати нас
не зламати нас 
за свободу готові на все
янгол з нами супроти ворожого
й перемогу на крилах несе 
(02.03.2022)

* * *

Я ПОРУЧ...

не хвилюйся я поруч
я поруч з тобою дитинко
обіймаю тебе 
ти в надійних і теплих руках
заплющ очка й побачиш
як біла хмаринка-хустинка
накриває собою ліхтарик 
на жовтих зірках
і він спить міцно-міцно
він серденько гріє завзяте
яке сонечком вранці 
на мирні зійде небеса
не хвилюйся я поруч 
ми поруч
і мама і тато
надобраніч 
а завтра зустрінем 
нові чудеса
(01.03.2022)

* * *

НЕ ЗЛАМАТИ НАС!

як ви любі мої?
милі 
дорогі
чи тримаєте любов’ю береги
попри все що нас лякає і шкребе 
ми не втратимо 
ми віднайдем себе
не зламати нас нікому й поготів 
ми живемо наше краще із життів
стоїмо за волю й правду наша міць 
кине ворога у землю долілиць
і нехай земля вкраїни чорнозем
через тупість їх корінням поповзе
і очистить світ від тих незрячих хвиль
і відійде щастям цей нестерпний біль
(01.03.2022)

* * *

В ПАСТЦІ ВІЙНИ

моя малеча гигикнула уві сні 
я заплакала тихо-тихо 
вона під боком
лежимо на підлозі
в пастці війни
моїй малечі все іще сняться веселі сни
моє місто стоїть впевнено й гордо
останній день лютого
дві тисячі двадцять другий рік
нехай завалиться все те вороже кодло
й забуде дорогу на наш поріг
в моє місто ведуть найкращі дороги 
з усіх доріг
моє серце знає що правда і воля у ньому
воно зараз колотиться швидко
і впевнене у перемозі 
нехай мої діти мають щастя вільно ходити
по цій найкращій у світі дорозі 
(28.02.2022)

* * *

ТИХО, ПЕСИКУ...

Тихо, песику мій, завтра стане тепліше. 
Захід лиє червоним за стіни, дахи й мости. 
Вранці небо спокійніше та світліше. 
Дуже боляче чути, як скиглиш ти.
Потерпи іще ніч у завісі глухої зброї. 
Чорний острах чужих. Чорну кров на снігу. 
Потерпи це пекло. Я тут, я з тобою. 
Залпи градів у ніч, мінометів хугу. 
Дихай в вухо мені, торкнися вологим носом.
І крізь сон розійдуться ці вогняні сліди. 
Обійму тебе, песику. Тихо, не скигли, досить. 
Як удача — заснемо до ранку. Як ні — назавжди. 
(02.03.2022)

* * *

ВОНА ВИСТОЇТЬ

спочатку знаходиш місце в своїй землі.
зорюєш, здобрюєш, несеш на крилі
невагому зернинку і сієш її туди,
де в тобі буде вдосталь світла і вдосталь води.
і вона росте. не хвилину, не день, не рік.
тягнеться здолу вгору, із боку в бік.
то болить, то щастям сяє, що аж пече.
в ній міцнішає сила й кров обертом тече.
так росте і росте у тобі рослина. і кожен раз
ти дивуєшся щирості без вихвалянь й прикрас.
вона квітне шалено й вчухає, і квітне знову,
але не зникає, ти її бережеш основу.
і корінчик тримає міцно серцевий м'яз.
за мовчання чіпляється, погляд, прозорість фраз,
і за звички, і за розуміння, і за тепло.
бо важливо те, що травинкою проросло.
вона вистоїть бурі й війни, не защемить.
лиш байдужість спроможня знищити її вмить.
(23.02.2018)

* * *

ТИ ДЕСЬ ДАЛЕКО...

Ти десь далеко, дівчинка моя. 
Десь відчайдушно рвешся крізь пороги. 
А тут двори пусті і майже сивий я, 
Фантомні болі, вщент розбиті ноги.
Тобі шепочу подумки, почуй!
Крізь затолочені зів'ялі спориші
До тебе білим птахом прилечу
Із кулею свинцевою в душі.
А ти із мене виймеш ту війну,
Її глибокі та болючі скабки.
І полетить вона у синю далину
Легеньким парашутиком кульбабки.
(14.01. 2015)

* * *

КОЛИ ВІЙНА ЗАКІНЧИТЬСЯ...

коли війна закінчиться неодмінно нашою перемогою
я буду ридати ридма від щастя скільки захочу
бо зараз кожна тінь напружена силою
і кожен крок дається твердо
і кожна усмішка дитині міцна й зосереджена
і кожна любов безкрая та концентрована
а з перемогою я відпущу себе 
і ридатиму ридма від щастя
скільки захочу
(28.02.2022)

За матеріалами:

https://www.facebook.com/