Ліна Костенко
УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО
|
|
Над шляхом, при долині, біля старого граба, де біда-біла хатка стоїть на самоті, живе там дід та баба, і курочка в них ряба, вона, мабуть, несе їм яєчка золоті. Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини, і вишні чорноокі стоять до холодів. Хитаються патлашки уздовж всії стежини, і стомлений лелека спускається на хлів. Чиєсь дитя приходить, беруть його на руки, А потім довго-довго на призьбі ще сидять. Я знаю, дід та баба — це коли в онуки, а в них сусідські діти шовковицю їдять. Дорога і дорога лежить за гарбузами, І хтось до когось їде тим шляхом золотим. Остання в світі казка сидить під образами. Навшпиньки виглядають жоржини через тин... |
|
За матеріалами: Ліна Костенко. Вибране. Київ. Видавництво художньої літератури „Дніпро", 1989, стор. 39.
Більше творів Ліни Костенко на "Малій Сторінці":
Останні коментарі до сторінки
«Зі збірки Ліни Костенко "Вибране" - вірш "Українське альфреско"»:
Всьго відгуків: 0
+ Додати коментар