Дитячі вірші Михайла Стельмаха про тварин


 

Дитячі вірші Михайла Стельмаха про тварин. Вірші для дітей, вірші про тварин

 

 

Михайло Стельмах

БОБЕР

У бобра
Добра
Багато:
І надворіг
I в оборі,
І в коморі,
І у хаті,
Бо охоче
Дні і ночі
Він робив;
Він і сіяв,
Він і віяв,
І косив,
І молотив.
А тепер
Бобер
На гаті —
Вчить маляток-
Бобреняток
Майструвати.

Тихо-тихо
Йде бобриха
Через брід.
Бо несе родині
Дві хлібини
У хустині
І обід.

 

* * *


ЇЖАЧОК

В піджачок
З голочок
Одягнувся їжачок
Та й із хати —
Назбирати
Грушечок-гниличок.
У долині,
На стежині,
Під дубком,
Стрівся Зайчик-
Побігайчик
З їжачком.
Каже зайчик-
Побігайчик:
— Пропадаю,
Бо учора
Біля бору
Сталось горе
Гнав мене лис
І у поле,
І у ліс,—
Загубив я шапку,
Покалічив лапку...—
Просить зайчик-
Побігайчик:
— Ой їжаче,
Мій земляче,
Їжачок,
Принеси мені
Грушок-гниличок
Для маленьких
Для сіреньких
Діточок.
По долині,
По стежині
Покотився
їжачок
До ріки,
Де грушки-гнилички.
їх збирав,
їх чіпляв
На свої голочки.
По долині,
По стежині
Із грушками-
Гниличками
Поспішає їжачок
До маленьких,
До сіреньких,
До вухатих діточок.
Вибігли із хати
Сірі зайченята,
І в торбини,
І в хустини
Натрусив їм їжачок
Грушечок-гниличок
Із колючих голочок.

 

За матеріалами: Стельмах Михайло. У бобра добра багато. Художник - Олесь Ткаченко. Видавництво «Веселка», 1976, 17 с.

 

 

дитячі вірші Михайла Стельмаха про тварин

 

 

Михайло Стельмах

ЗАБУДЬКО

Дуже зранку, на світанку,
Шпарить котик на рибалку.
Котик миттю всівсь на грудку
Закидає в річку вудку.

До полудня просидів,
А нічого не зловив,
Бо забувся на гачок
Наживити черв'ячок.

 

* * *

 

ЧЕРЕПАХА

Кіт побачив черепаху,
Черепаху-костомаху,
Та й говорить: — От невдаха!
Зверху миска,
Знизу миска,
А між ними черепаха.
Де взялось на тебе лихо?
Черепаха каже тихо:
— Ще давно колись мій дід
В косаря украв обід.
Той обід у двох мисках
Над лугами смачно пах.
Дід підважив першу миску,
В другу вліз, мов у колиску,
І кисіль до смерку їв,
А кисіль миски зліпив.
Так з'явилась черепаха,
Черепаха-костомаха.
І ти, коте, не кради,
Не минеш тоді біди.

 

* * *

 

ЧИМ ВЕДМЕДЮ ПОСОБИТИ?

У діброві при долині,
Де біжить-дзвенить струмок,
Посадив ведмідь малину
І для себе, й для діток.

Взяв ведмідь відро із хати
Та й чалапає в струмок:
Взявсь малину поливати
І для себе, й для діток.

А вода біжить з відерця,
Витікає прямо вмить.
Ухопивсь ведмідь за серце —
І не знає, що робить.

Підкажіть скоріше, діти,
Чим ведмедю пособити?

 

* * *

 

ЧЕРЕЗ ЛУГ, ЧЕРЕЗ ГОРБОК

(За народними мотивами)

Через луг, через горбок
На ланок іде цапок.

Спіє гречка на ланку —
Серце радує цапку.

Гречку викосив цапок,
Склав з дітками у стіжок.

Молотив і так і сяк
І поніс зерно в вітряк.

Намолов муки цапок
Повний кадуб і мішок.

А цапиха із муки
Випікає пиріжки.

Хвалять свіжі пиріжки
Цап, цапиха і дітки.

 

* * *

 

БУРУНДУКОВА СІМ'Я

В густоліссі коло гатки
Бурундук будує хатку.
Цілий день його сокира
Веселить птахів і звіра,
Цілий день, цілий день
Тільки й чути — «дзень!» та «дзень!»

А малі бурундучата
Із борів несуть до тата
І грибочки, і горіхи...
А стара бурундучиха
Ці грибочки цілі дні
На широкім сушить пні.

Не убогу й не багату
Бурундук поставив хату,
Засадив навкруг садочок,
А тепер синів і дочок
В теплій хаті — не в норі —
Посадив за букварі.

Вчаться діти — аж до зірки,
Вчаться тільки на п'ятірки!

 

* * *

 

ЗАЙЦЕВА КАПУСТА

Посадить задумав заєць
Моркву і капусту,
Щоб не густо, щоб не пусто
Виросла капуста.

З грядки заєць викидав
Камні і коріння,
Бо коріння і каміння
Виглушать насіння.

І насіння, і розсаду
Садить заєць-тато,
А малята-зайченята
Стали помагати:

Прямо з броду носять воду
Поливать капусту,
Щоб не густо, щоб не пусто
Виросла капуста.

Як вродив врожай у зайця —
Не збереш із грядки!
Заєць з хатки йде на кладку
Зве зайців на грядку.

Сірі зайці прибігали
І капусту білу
Через силу в три неділі
В хату позносили.

І лежить у хаті густо
Зайцева капуста.

 

* * *

 

ЗАЄЦЬ СПАТИ ЗАХОТІВ

Заєць спати захотів,
Сам постелю постелив.
Сам собі приніс подушку,
Підмостив її під вушко,
Та у зайця довге вушко —
Все звисає із подушки.

 

* * *

 

ЇЖАК І ЛИС

З їжака сміявся лис:
— В тебе чуб не так поріс,
Це не чуб — якийсь клубок
Чи то голок, чи шпильок.
В перукарню б ти побіг —
Там шпильки б свої постриг
Чи гребінчика б придбав —
Чуб по моді причесав.

Тільки це промовив лис,
А до нього змій підліз.
З жахом лис подавсь назад,

Та повзе на лиса гад.
Лис до пня скоріше — верть,
Та повзе за лисом смерть.
Коли враз клубок шпильок
Підкотився під пеньок,
Покотився до змії
І шпильками вбив її.

Бачить лис: це не клубок,
А завзятий їжачок!
Їжачку вклонився лис,
Лапку з вдячністю потис
Та й од радості аж плаче:
— Не стрижи шпильки, їжаче!

 

* * *

 

ЧОГО ЛИС НЕЗДУЖАЄ?

(За народними мотивами)

Ой у лісі калюжа є.
А чого лис нездужає?
У калюжі-мочить губи,
А на сонці гріє шубу.
Шуба в лиса притерта,
Губи в лиса подерті,
А усе за курятину,
А усе за гусятину,
Та усе за поросята
Доведеться пропадати...
Ой у лісі калюжа є,
А чого лис нездужає?

 

* * *

 

ТРУДЯГА

Як надворі потепліло,
Заєць шубу скинув білу,
Одягнувсь у свиту сіру,
Взяв лопату, взяв сокиру,
Взяв з розсадою торбину
Та й подався на долину
Й коло лісу, коло саду
Заходивсь садить розсаду
Посадив наш заєць густо
Не що-небудь, а капусту,
Трохи перцю й огірки.
А тепер коло ріки
Струже клепку на діжки
І складає
Так, як знає,
Діжечку
До діжечки
На капусту
Й сироїжечки,
Бочечку
До бочечки
На грибочки
Й огірочки,
Щоб зайчиха і зайчата
Мали взимку що жувати
Та сусідів в гості звати.

 

* * *

 

ЇЖАЧОК І ГРИБОК

Під березу їжачок
Наносив сінця стіжок.

Хоч і знає їжачок,
Що під сіном спить грибок.

От прокинувся грибок.
А на нім лежить стіжок.

— Ой їжаче, їжачок,
Забери кудись стіжок!..

Не послухався їжак:
— Проживеш ти, грибе, й так!

І розсердився грибок,
Вперся в землю — і стіжок

Розлетівся, наче пух.
Їжаку забило дух.

Сів і хлипає їжак:
— Я ж не знав, що буде так!..

 

* * *

 

БОРСУК

Біля гатки, коло хатки
Засадив борсук дві грядки
І світанням на зорі
Завалився спать в норі.

Спав борсук два дні й дві ночі,
Аж запухли в нього очі,
Потім встав, ум'яв пиріг,
Позіхнув і... знову ліг.

Коло гатки, де дві грядки,
Бачить заєць непорядки:
Не полив посів борсук,
Заєць в нору — тук-тук-тук!

— Уставай скоріш, земляче,
Без води посів твій плаче!
— Зараз, взую чобітки —
За відро — і до ріки!..

Встав борсук, розправив плечі
І — не в двері, а до печі:
З'їв картоплю, з'їв кисіль,
Позіхнув — і у постіль...

Кажуть, горе тим грядкам,
Що попали борсукам!

 

* * *

 

ЗАЄЦЬ І РАК

Вранці заєць біля дуба
Одягнувся в білу шубу,
Одягнувся, оглянувся,
В довгі вуса посміхнувся:
— Гарна шуба, шуба гожа
І на полюс з нею можна,
Тільки жаль — чобіт нема
А надворі вже зима...—
Обізвався дятел з клена:
— Є знайомий рак у мене,
По твоєму він заказу
Зшиє чоботи відразу.—
Не ловив наш заєць гав,
А побіг мерщій на став.
Всівся заєць на колоду
Та й гукає прямо в воду:
— Вилізь, раче, із води,—
Вируч зайця із біди,—
Зший новенькі чобітки,
Щоб дзвеніли підківки,
Щоб і шпори дзеленчали,
Злого лиса відганяли    
Із води вилазить рак
Та й говорить зайцю так:
— Раки взимку спочивають
І замовлень не приймають.
От згадав би влітку нас,
Зшили б чоботи ураз
Чи із хрому, чи юхтові,—
Бігай, зайче, у обнові,
Бережи своє здоров'я.

Заєць тихо у одвіт:
— Влітку тепло й без чобіт,
Влітку завжди забуваю,
Що прийде зима до гаю.

— Думать треба,— каже рак,
А тепер ходи вже так.
До побачення, привіт...

Заєць досі без чобіт.

 

 

За матеріалами: Стельмах Михайло. У бобра добра багато. Художник - Мельниченко Валентина. Видавництво «Веселка», 1979, 98 с.

 

 

Дитячі вірші Михайла Стельмаха про тварин

 

 

Михайло Стельмах

ЦАПОК

Взимку лагодив цапок
Віз, і борону, й плужок.
В квітні виорав цапок
Огородець і ланок.
Та й засіяв лан цапок
Для цапихи і діток.
А цапиха І дітки
Садять цапу огірки.

 

За матеріалами: Стельмах Михайло. У нас гуси не сердиті. Художник - Львов Олексій. Видавництво «Веселка», 1983, 10 с.

 

 

Дитячі вірші Михайла Стельмаха про тварин

 

 

Михайло Стельмах

КІТ

За народними мотивами
Біля річки на пісочку
Кіт зиркує з-за пеньочка,
Кіт у воду заглядає,
Тяжко думає-гадає:
"Як би рибу так  зловити,
Щоб і ніг не замочити?"

 

 За матеріалами: Стельмах Михайло. Заячий секрет. Художник - Литвиненко Валентин. Видавництво «Веселка», 1966, 42 с.

 

 

 Більше віршів про тварин на нашому сайті:

Вірші про тварин
Вірші для дітей про звірят, пташок, комашок та рибок — від Миколи Вінграновського, Марії Пригари, Марійки Підгірянки, Андрія М'ястківського, Варвари Гринько, Грицька Бойка, Василя Шаройка, Володимира Гринька, Михайла Стельмаха, Володимира Лучука, Анатолія Григорука, Павла Глазового, Валентини Байкової, Івана Неходи, Андрія Малишка, Олени Журливої, Анатолія Камінчука, Василя Вітки, Володимира Підпалого.
 
 
 
 
 

 

Більше віршів Михайла Стельмаха на нашому сайті:

Михайло Панасович Стельмах, вірші для дітей
Михайло Панасович Стельмах — український письменник, драматург, фольклорист. Автор поетичних книжок для дітей. У розділі - дитячі вірші Михайла Стельмаха з різних його збірок: "Їжачок", "Гриб діткам купив шапки", "Чим ведмедю пособити?", "Черепаха", "Дятел",​"Колискова", "А у мене є сестричка", "У нас гуси не сердиті", "Грядочка сестрички", "Хрін", "Настуся", "Через луг, через горбок", "Бобер", "Бурундукова сім'я", "Забудько", "Зайцева капуста", "Заєць спати захотів", "Як журавель збирав щавель", "Журавлик і рукавиці", "Заєць і Рак", "Борсук", "Чайка", "Трудяга", "Що посієш, те й пожнеш", "Чому кріт не з'являється на світ?", "В їжаковім вітряку", "Бурячок і їжачок", "Заячий секрет", "Кажуть всі, що я великий", "Край лісочка", "А у мене є сестричка", "Дзвоник", "Скоро я піду до школи", "Настуся", "Йде зима", "Зимою", "Літо-літечко", "Червень", "Сонечко, світи", "Колосок до колоска", "Дощ", "На баштані", "Іжачок і грибок", "Грядочка сестрички", "Гарбуз", "Коло млина", "Розлилися води", "Квітень", "Весна", "Сонце стукає в віконце", "Ми любимо весну", "На баштані", "Гарбуз", "Огірочки", "Хрін", "Грядочка сестрички", "Чайка", "Гусак", "Журавель", "Живі огні", "У нас гуси не сердиті", "Чорногуз приймає душ",  "Забудько", "Через луг, через горбок", "Їжак і лис", "Чого лис не здужає"", "Борсук", "Заєць і рак".

Останні коментарі до сторінки
«Дитячі вірші Михайла Стельмаха про тварин»:
василь , 2017-01-04 14:31:06, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 1     + Додати коментар
Топ-теми