Вірші до свята Святого Миколая, з бібліотеки Української греко-католицької парафії Святого Миколая м. Нюрнберг



святкові вірші для дітей, до свята Святого МиколаяЗбірка віршів для дітей, до свята Святого Миколая, з бібліотеки Української греко-католицької парафії Святого Миколая (м. Нюрнберг, Німеччина). За матеріалами книги Ірини Цельняк.

6 грудня в Україні цікаво і зворушливо святкують святого Миколая, який був архієпископом міста Миру в Малій Азії. Наш народ здавна поважав Святого Миколая. Ця повага пов'язана з жертовною любов'ю до ближнього, добродійством і власним благочестивим прикладом.

Дуже багато збереглося легенд про чудотворний рятунок людей Святим Миколаєм. Вважалося, що Микола Святитель - угодник Божий. В молодості, приборкавши людські пристрасті, віддався він священницькій службі, згодом став ігуменом. По смерті батька розділив майно серед убогих.

З Візантії культ Святого Миколая поширився по всьому світу. В день святкування було прийнято підкидати посаг дівчині, для того, щоб швидше здійснились її мрії. Відвідування Святим Миколаєм домівок, де були діти, мало виховне значення. І не було обов'язковим, як тепер заведено, щоб у його торбі було багато дорогих подарунків. Усе залежало від того, якого достатку родина. Обходилося іграшкою чи книжечкою. Дітям говорили, що Миколай принесе подарунок лишень тоді, коли вони будуть чемними. Малеча з нетерпінням чекала ранку, щоб під подушкою знайти дарунок. Були і розчарування: декому припадали тоненькі різки — знак того, що дитина не слухала тата-маму і нічого цього разу не заслужила.

 

 

На відео: Ірина Цельняк. "Миколаю, Миколаю!! Вірш про святого Миколая на каналі Yeva NAVSI100.

 

 

 

Ірина Цельняк

Миколаю, Миколаю! 

Миколаю, Миколаю!
Я про тебе пам'ятаю,
І тому я добре вчуся
І до Бога все молюся.

Знаю, завдяки лиш праці
Буду жить колись в палаці,
Зможу користь приносити
Й краю рідному служити.

В школі я знання здобуду.
Добрим буду я до люду.
Зможу я колись пишатись,
Що на тебе міг рівнятись.

Хочу чудеса творити
І на радість батькам жити!
З твоїх вчинків приклад брати,
Щоб всім щастя дарувати.

Тож-бо, друзі дорогенькі!
Будьмо завжди ми чемненькі,
Не лінуймось, не сварімось —
За науку всі берімось!

А тобі ми, Миколаю,
Всі поклін наш посилаєм.
Щоб у всьому світі діти
Розквітали, наче квіти!

 

* * *

 

Чудотворець

Колись давним-давно... А може, нині?
Жив Миколай. Та ні: завжди живе.
Не забував нікого: кожній дитині
Ніс радість, щастя чарівне.

Він все творив добро. І нині творить,
Хоча віддяки ні від кого не чекав.
Тому тихесенько вночі він ходить,
Щоби ніхто його, ніде, ніколи не застав.

Він знав, де радість є, де горе,
Де злидні й голод є щоднини.
І вчасно там своє добро
Під двері клав в якійсь ряднині.

Хоч так давно він жив і так далеко,
Та пам'ята про нього бідний люд.
Всі моляться за нього — в холод й спеку,
слава йде про Чудотворця звідусюд.

 

* * *



Святий отче Миколаю

Святий отче Миколаю!
Я про тебе чув і знаю.
Знаю, що колись давно
Бідним ти робив добро.

Був ти скромним, хоч багатим.
Ніс дарунки дітям в хату.
І про гроші ти не дбав,
Лиш би бідний радість мав.

Зневажав людей брехливих,
А цінив благочестивих.
Понад все дітей любив —
Подарунки їм носив.

Скільки вже зійшло століть!
Пам'ятає тебе світ.
Вірить і чека дитина,
Коли настане чудо-днина;

Як ти, Святий Миколаю,
Та у санях роз'їжджаєш
Над містами, над полями
Із ангелами-синами.

 

* * *

 

Поцілунок Миколая

Коли місяць зникне, згаснуть зорі
І на конях в небеснім просторі
Помчать сани, бистрющії сани,
Щоб об'їхати світ весь до рання.

Коли дітки заснуть вже міцненько,
Їм до личка торкнешся легенько,
Поцілуєш морозно, духмяно,
Покладеш під подушку жадане,

Будеш лагідно ти на діток глядіти,
Піклуватись про них і жаліти,
Будеш щастя у сні їм бажати.
І казковим життя пізнавати.

Лише сонця промінчик загляне —
Щезне казка кудись і розтане.
Та для діток цікаві чекання
Обернуться в дарунки й вітання.

 

* * *



Отакая нічка чарівная

Отакая нічка чарівная
Раз буває — в свято Миколая!
Отакая нічечка — чаклунка
Під подушку кладе подарунка,

Тую нічечку, ой, дітки як чекають
Та впіймати — ніяк не впіймають.
Загадає дитинка не спати,
Та засне — а казку не дігнати.

Як би тую нічку зупинити,
Все підгледіти і все зрозуміти
Бородатий Миколай мандрує,
Сном міцним і казкою чарує.

Отака-то ніч на Миколая!
Хто проспав — хай іншої чекає!

 

* * *



Гарно жить на світі

Гарно жить на світі,
Коли, любі діти,
Ми чекаєм,
Що зійдуть святі.

І на нашу землю,
Вічно-грішну землю
Принесуть всім казку
Й радість у житті.

Гарно жить на світі,
Коли сонце світить,
Зорі коли сяють
В синій вишині,

Серце так радіє
І надії зріють.
Здійснюються мрії
У грудневі дні.

Діти вірять в чудо,
Надзвичайне чудо,
Коли нічним небом
Мчить вогненний кінь.

А на ньому в санях
Золотом оббитих,
Миколай долає
Простір й височінь.

Затихає вітер,
Гаснуть зорі.
Всюди сніг біліє.
Місячно надворі.

Натомились очі,
Закрились повіки.
І принишкла нічка
Спить все залюбки.

Та настане ранок,
Ранок довгожданий,
Для всього живого
Стане день жаданий.

І тоді прилине
Казка світанкова.
Розгорне гостинці
Дітвора чудова.

І заграє сонце,
І зрадіє вітер.
Залунають співи,
Зі святом привіти.

Сповняться бажання
І здійсняться мрії.
Святого Миколая
Вітають усії!

 

* * *

 

Ірина Цельняк

Є свято гарне в Україні

Є свято гарне в Україні.
Є свято казки чарівне.
Що Миколай в святій ряднині
Слухняним ласощі несе.

Це свято раз буває в році.
Воно нікого не мине.
Бо Миколай Святий із неба.
В оселю кожну зазирне.

Отець Святий про всіх все знає
Хоч любить нас, та бачить все.
Він чемних, лагідних вітає
І радість їм за це несе.

Прекрасне свято це у грудні
Приносить віру в чудеса.
І знають всі, що в тяжкі будні
Віра у святість все спасе,

У кожній країні є своє свято.
Там — Санта Клаус, в інших — Дід Мороз.
Ми любим Миколая. Нас багато.
Бо з нами — Матір Божа та Ісус Христос!

 

 

 

На відео: Ірина Цельняк. «Є свято гарне в Україні».

 

 

 

Володимир Масляк​

В ніч Святого Миколая

Світять зорі з небосклону,
Скрізь по полі сніг біліє,
Гаснуть світла у віконцях,
А на небі вже зоріє.

Наче довгий срібний пояс
Сяє молочна дорога,
По ній сходять святі з неба
І вертають знов до Бога.

Відчинились в небі двері,
Ясне світло в них сіяє:
Вийшов з врат Святий Микола
І на землю поглядає.

Попереду вийшов ангел,
Такий радий в цю годину,
Взяв Спасителя за руку
І веде його в долину.

І веде його на землю
Та й Святому повідає,
Де є діти українські,
І Святитель там вступає.

Так іде він дім від дому,
Хата в хату, в стріху стріха,
І що руку не простягне,
Діточкам велика втіха.

Бо дарунки з рук Святого
Пливуть щедро без уговку,
Їх складає білий ангел
Сплячим дітям під головку.

Будьте ж чемні, любі діти,
Батькові послушні й нені,
А Спаситель все дарунків
Піднесе вам в святій жмені.

Любіть щиро Україну;
Хто з вас рідну землю любить,
Того божий цей Спаситель
Найщиріше приголубить.

За вас Бога він попросить
Непорочними устами,
І дорогу щастя, долі
Він постелить перед вами.

І учіться, любі діти,
Бо наука вам спасення,
А будучі ваші труди
Для Вкраїни — воскресення.

 

* * *

 

Юрій Шкрумеляк

Святий Миколай

Снігом, снігом та ледами
Ген здалека йде в наш край,
Йде з гостинцями, дарами
Преподобний Миколай.

А за ним наш Ангел рідний
Йде крилатий в постільцях,
Він везе дарунки пишні
На новеньких саночках.

Ждуть на ті небесні дари
Українські діточки:
Кожушок потрібний Насті,
Степанкові чобітки.

Павлик — шапочки не має,
Гнат — ні зшитків, ні книжок,
Андрійкові здався б конче
Хоч маленький сердачок.

Діти шепчуть: „Ой, як би то
Миколай нас не забув!
Ой, якби то й нашу хату
Він відвідав, не минув.

Щоб ми всі пішли до школи
Й не боялись морозця,
Щоб не бракло нам ніколи,
Що потрібно до життя".

І зітхає Анґолятко —
Й сумно так Святий сказав:
„Годі всіх обдарувати,
Хоч би все роздав, що мав.

Але будемо просити
Матір Божу в небесах,
Щоб зіслала все, що треба,
для дітей в сільських хатах".

 

* * *

 

Юрій Шкрумеляк

Святий Миколай над селом

В темну нічку, десь на хмарах
Задзвеніла гра весела —
То летіли два янголи
Понад українські села.

„Ми ж всі два вже цеї ночі
Стільки світа проходили —
І які були дарунки,
Все роздали, розділили.

— Що ж тепер ми подаруєм?
Наші коші вже порожні.
А ті діти українські —
Красні, милі і побожні.

І сказав молодший янгол:
— Може в небо завернути
І дарунків ще набрати
Й цих дітей не поминути?

Зажурився Свят-Угодник,
Друг дітей, Святий Микола,
І зітхнув, на села глянув
І промовив так спроквола:

„Не забув я, слуги Божі,
Я про них найбільше думав,
Про українську дітвору,
Як з Святого вийшов Двору.

Та не забавки діточі,
Ані ласощі, ні лялі
Їм потрібні, щоб втишити
їхні смутки, їхні жалі.

Я зішлю їм цеї ночі
Ліпші скарби, кращі дари:
Милосердя й Божу ласку
Я несу їм із-за хмари.

Мир і спокій я приношу
В кожну їхню скромну хату,
А в серцях любов їм створю
І надію пребагату.

Хай від нині згода й єдність
Процвіта між ними стиха,
Ці чесноти їх підіймуть,
Оборонять їх від лиха.

В тих чеснотах хай зростають
Пишно, як той лан у жниві,
І хай будуть бодрі й сильні
І могутні, і щасливі".

Так промовив Свят-Микола
І янголи звеселіли,
І крильцями понад села,
Понад ниви зашуміли.

І, злітаючи на хмари,
Вірний край благословили,
І на знак благословіння
Два перця із крил зронили.

 

* * *

 

Юрій Шкрумеляк

Лист від Святого Миколая 
до чемної дитини

Мамусиній господині,
Що порядок любить все,
Даруночки несу Нині,
Бо дитина на Них жде.
Ой, голубко, моя крале,
Слухай маму все свою, -
То не тільки книжку й лялю,
А й цукорків принесу.

 

За матеріалами:  Цельняк Ірина. Свято Миколая. Вірші для дітей. Ілюстрації Н.Чарнецької. Львів, видавництво "Край", 1997.

 

 

Більше віршів для дітей до Дня святого Миколая:

Вірші до свята Святого Миколая

Свято Миколая в Україні є особливо бажаним дитячим святом. За традицією, в ніч з 5 на 6 грудня святий Миколай приносить дітям подарунки і кладе їх під подушку. Серед дітей є звичай писати Миколаєві листа, де дітлахи розповідають, що хорошого та поганого вони вчинили протягом року, і просять про подарунки.

Останні коментарі до сторінки
«Вірші до свята Святого Миколая, з бібліотеки Української греко-католицької парафії Святого Миколая м. Нюрнберг»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми