Володимир Даник
ЦВІТІННЯ… ВЕСНЯНОЇ «СКІФІЇ»!
Існує і така думка. Читача (і слухача, і глядача теж!) треба посилено розважати, бо і життя нині дуже нелегке. Отож розважати і розважати, аж поки бідолашний читач (і слухач, і глядач теж!) і зовсім не втратить терпіння від такого завзятого розважання!
Але є видання і для людей мислячих, де можна знайти і глибоку за змістом поезію, і цікаву прозу, і неординарну публіцистику. У таких видань, може, й не надто великий тираж, але таку книгу береш до рук, щоб, прочитавши її раз, потім іще не раз до неї повернутися.
Місто Канев – місто добре відоме кожному українцю. Можна сказати навіть, що це місто знакове для кожного з нас. І є там видавництво «Склянка часу», яке стає все більш відомим в Україні. Та і за кордоном його вже знають і цінують. І це видавництво крім книг випуска у світ і журнал, що має назву таку ж, як і видавництво. І досить з’явитися свіженькому номеру журналу і вже таке помітне видання, як «Літературна Україна», повідомляє про це читачів і ознайомлює їх зі змістом опублікованого в журналі.
Але крім журналу у згаданого вище видавництва є ще і альманах «Скіфія», що виходить чотири раз на рік. І назва у кожного з випусків альманаху і прогнозована, і змінна. Ну, скажімо, такий випуск... «Скіфія-2018-Весна». Глянеш на назву видання і все тобі стає зрозумілим – і в який рік вийшов альманах, і в яку саме пору року.
У мене перед очима уже згаданий випуск альманаху «Скіфія-2018-Весна». Весняна «Скіфія»... Треба віддати належне художникам, що здійснюють оформлення цього видання. Яскраві, соковиті, привабливі барви обкладинки... Барви, співзвучні весняному настрою книги, весняному баченню світу!
Життя в Україні кипить... Зміни на краще відбуваються, але не настільки швидко, як нам хотілося б. І твори, опубліковані у «Скіфії...», це у великій мірі пульс нашого неспокійного життя. Пульс, що гримить у поетичних чи прозових рядках. Альманах дає можливість прийти до читача українським (і не тільки українським!) авторам. Серед авторів і незнайомі тобі імена, і літератори, чиї твори уже не раз мав змогу читати завдяки зусиллям видавництва «Склянка часу». Є тут і проза Олександра Апалькова, який очолює видавництво. Це добре, коли видавець є не тільки видавцем, а і сам живе літературною творчістю.
Серед українських видань є такі, що представляють твори своїх авторів, написані однією з мов – чи українською, чи російською. Твори, представлені альманахом «Скіфія», написані обома мовами, що за плином часу дає можливість читачу більш докладно ознайомитись з творчістю того чи іншого автора. Скажімо, автор цих рядків, нині пише більше українською мовою, однак є і твори російською. І саме вони були представлені у «Скіфії-2018-Весна». Тут і вірші для дітей, і футбольні смішинки, і епіграми, і афоризми.
Ще один суттєвий аспект. Досвід показує, що інколи самому автору важко обрати серед написаного ним найцікавіше, найпривабливіше для читача. І коли такий відбір здійснюють умілі редактори, люди, що добре знаються на літературі, то це цілком виправдано. Але ж це не означає, що думку автора щодо написаного ним треба і зовсім ігнорувати. Альманах «Скіфія» саме тим і цікавий, що він дає можливість авторам прийти до читача з тим, що вони вважають на даний момент найцікавішим.
А горизонти канівського видавництва постійно розширюються, додаючи нових можливостей і для автора, і для читача. «Склянка часу» проводить літературні конкурси і щодо віршів, і щодо прози, і щодо гумору.
І ось нещодавно телефонний дзвінок від Олександра Апалькова. Буде проводитись ще один гумористичний конкурс, присвячений відомому українському гумористу Петру Ребру. Поету-гумористу – зі славного козацького міста Запоріжжя! І автору цих рядків надана і можливість, і честь бути членом журі цього цікавого конкурсу. Але це вже тема для іншої розмови.
Стаття надіслана автором особисто спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Читайте також на нашому сайті: