Василь Струтинський, "Сідайте, будь ласка" (оповідання для дітей)

Василь Михайлович Струтинський - відомий дитячий український письменник, поет та журналіст. Він народився 12 квітня 1946 року в селі Кремне на Волині в сім'ї залізничника. Тут закінчив школу. Навчався заочно спочатку на музично-педагогічному, а згодом на філологічному факультетах Ніжинського педінституту імені Миколи Гоголя. Служив в армії. З 1966 року жив на Чернігівщині. У 1969 році почав писати вірші для дітей. Вони друкувалися у багатьох газетах і журналах, звучали у програмах Національного радіо. Протягом 1982 - 2002 років видав 9 книжок, з яких 6 - поетичних та прозових для дітей і 3 - для дорослих (поезія). Став переможцем Всеукраїнського закритого конкурсу на кращу поетичну книгу для дітей (1984), лауреатом премії імені Бориса Грінченка, заснованої Чернігівською обласною "Просвітою" та лауреатом літературної премії імені Леоніда Глібова, яку заснувала обласна Літературна спілка "Чернігів". А також відзначений премією за книгу "Таємниця квітчаного міста", де в конкурсі "Краща книга року-2001" в Чернігові нагороджена за друге місце в номінації "Художня література". Помер 30 квітня 2003 року.

----------------

 Василь Струтинський

СІДАЙТЕ, БУДЬ ЛАСКА
 
 Оповідання

 
«Гур-гур-гур!» — весело гуркотів автобус.
Сергійко сидів у м'якому кріслі і пильно розглядав малюнки в новенькій «Азбуці».
«До школи! До школи!» — виспівував мотор.
Аж ось і зупинка. Двері розчинилися, й до салону зайшла тітонька.
— Сідайте, будь ласка,— враз підхопився Сергійко.
— Велике тобі спасибі,— сказала тітонька й опустилася на звільнене місце.
На сусідній вулиці автобус знов зупинився. Зайшла старенька бабуся. В одній руці — білий вузлик, у другій — палиця.
— Сідайте, бабуню,— підвелася тітонька.
— Дякую,— сказала бабуся й, полегшено зітхнувши, сіла.
А Сергійкові стало так приємно, ніби це він поступився бабусі місцем.
Тим часом автобус поїхав далі.
Сергійко мав уже виходити, як до салону*, міцно тримаючись за мамину руку, увійшла зовсім маленька дівчинка.
— Ходи сюди та сідай, моє ластів'ятко,— сказала бабуся.
А дівчинка ще й говорити не вміє. Блимає* оченятами й мовчки усміхається.
— Спасибі вам, бабусю! — сказала за дівчинку її мама.
Сергійкові здалося, що це і йому подякували.
Вийшов він з автобуса. Помахав усім пасажирам рукою. А автобус: «Гур-гур-гур! На все тобі краще, Сергійку!»

* салон    внутрішнє приміщення автобуса    
* пильно    моргає, дивитьсч, поглядає      
* зітхнути    сильно вдихнути і видихнути      
* блимає    дуже уважно

За матеріалами: http://disted.edu.vn.ua/

Читайте також на "Малій Сторінці":

"А й справді, чому рипить сніжок? Не знаєте? То я вам розповім. Якось ішов лісом Дід Мороз. Нечутно, по м'якому, наче вата, сніжку. Стомився. Присів на пеньок, а мішок з гостинцями поруч поклав. Довгу бороду гребінцем розчесав. Дивиться, аж під ялинкою зайчик сидить і плаче..."(Василь Струтинський)

 

 

Дивіться також на нашому сайті:

 

Українські оповідання для дітей

На цьому терені - оповідання для дітей - працювала ціла плеяда видатних українських письменників. У цьому розділі читайте оповідання, що написали: Андрусяк Іван, Артамонова Віра, Бабанський Пилип, Бабкіна Катерина, Багмут Іван, Близнець Віктор, Бондарчук Андрій, Буцень Олег, Васильченко Степан, Васильчук Віктор, Вдовиченко Галина, Вздульська Валентина, Вінграновський Микола, Винниченко Володимир, Вишня Остап, Воронина Леся, Гончар Олесь, Грінченко Борис, Гуцало Євген, Григорук Анатолій, Давидов Анатолій, Демченко Галина, Денисенко Лариса, Дерманський Олександр, Донченко Олесь, Дяченки Марина та Сергій, Іваненко Оксана, Йогансен Майк, Живка Зоряна, Забіла Наталя, Караванська Оксана, Кара-Васильєва Тетяна, Коломієць Тамара, Копиленко Олександр, Король Петро, Коцюбинський Михайло, Кочубей Саша, Красицька Людмила, Кротюк Оксана, Кузьменко Дмитро (Кузько Кузякін), Лепкий Богдан, Лотоцький Антін, Лущевська Оксана, Магера Микола, Малетич Наталка, Малицька Костянтина (Віра Лебедова), Малкович Іван, Мензатюк Зірка, Міхаліцина Катерина, М'ястківський Андрій, Нестайко Всеволод, Ніцой Лариса, Ольжич Олег, Пантюк Сергій, Підгірянка Марійка, Плачинда Сергій, Пригара Марія, Прохаськи Мар'яна і Тарас, Пчілка Олена, Рута Оляна, Рутківський Володимир, Сенатович Оксан, Сенцовський Володимир, Сенченко Іван, Скуратівський Василь, Слабошпицький Михайло, Смаль Юлія, Стельмах Ярослав, Стефаник Василь, Стус (Щербаченко) Тетяна, Сухомлинський Василь, Ткачук Галина, Тютюнник Григір, Усачов Андрій, Франко Іван, Чередниченко Дмитро, Черкасенко Спиридон, Чухліб Василь, Шморгун Євген.

 

 

Українські казки для дітей

Чимало українських письменників творили казки. Всупереч труднощам історичного шляху, українська літературна казка розвивалася і свідчила про те, що в мистецьких пошуках українські письменники йшли в ногу з письменниками Європи і світу. У розділі представлені казки таких авторів, як: Андієвська Емма, Андрусяк Іван, Білкун Микола, Васильчук Віктор, Вздульська Валентина, Вдовиченко Галина, Вінграновський Микола, Винничук Юрій, Вовчок Марко, Воронько Платон, Глібов Леонід, Гончарук Яків, Гринько Варвара, Денисенко Лариса, Дерманський Сашко, Дімаров Анатолій, Дяченки Марина та Сергій, Єгорушкіна Катерина, Жиленко Ірина, Жук Михайло, Забіла Наталя, Іваненко Оксана, Калинець Ігор, Керницький Іван, Коломієць Тамара, Королів-Старий Василь, Коцюбинський Михайло, Куліш Пантелеймон, Кротюк Оксана, Лепкий Богдан, Лірник Сашко, Липа Іван, Лотоцький Антін, Магера Микола, Майданська Софія, Малетич Наталка, Малик Галина, Малицька Костянтина, Мацко Ірина, Мирний Панас, Міхаліцина Катерина, Найдич Ніна, Нестайко Всеволод, Ніцой Лариса, Олесь Олександр, Павленко Марина, Перелісна Катерина, Підгірянка Марійка, Пономаренко Марія, Пригара Марія, Роздобудько Ірен, Самійленко Володимир, Симоненко Василь, Слабошпицький Михайло, Смаль Юлія, Стельмах Михайло, Стельмах Ярослав, Стороженко Олекса, Струтинський Василь, Сухомлинський Василь, Терен Віктор, Трублаїні Микола, Тютюнник Григір, Українка Леся, Франко Іван, Храплива-Щур Леся, Чубач Ганна, Чухліб Василь, Шевчук Валерій, Ярмиш Юрій.